ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2020Справа № 910/2179/20
Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР"
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР"
до Міністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"
про визнання вимоги такою, що не підлягає виконанню
без повідомлення (виклику) учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, у якому просить суд визнати вимогу Міністерства оборони України від 29.01.2020 №286/6/592 стосовно сплати на користь Міністерства оборони України 8 460 549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 № 016-60230, виданою ПАТ АБ "Південний", такою, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявленого позову позивач стверджує про відсутність обґрунтованих правових підстав у відповідача для направлення вимоги ПАТ КБ "Південний".
18.02.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.02.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 17.03.2020, задовольнив клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний".
18.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" надійшла заява про забезпечення позову.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про забезпечення позову суд дійшов висновку про задоволення заяви заявника, з огляду на наступне.
У своїй заяві про забезпечення позову заявник просить суд:
вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" перераховувати кошти на користь Міністерства оборони України на підставі письмових вимог Міністерства оборони України по банківській гарантії від 28.12.2018 № 016-60230 виданій Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" до вирішення даної судової справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після відкриття провадження у справі заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Так, відповідно до умов договору № 286/2/18/179 від 29 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" зобов'язалося у 2019 році здійснити постачання Міністерству оборони України, в обумовлені договором строки, продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продукти харчування (каталог продуктів харчування) за каталогом продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2019 рік).
Умовами пункту 13.3. договору визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" забезпечило виконання своїх зобов'язань за цим договором у розмір 3 % вартості договору банківською гарантією від 28.12.2018 року № 016-60230 виданою АБ "Південний" в сумі 8460549,98 грн.
У банківській гарантії № 016-60230 від 28.12.2018 визначено, що ПАТ АБ "Південний" безумовно та безвідклично зобов'язується виплатити на користь Міністерства оборони України, суму загальний розмір якої не перевищуватиме суми гарантії, що складає 8460549,98 грн після одержання письмової вимоги бенефіціара, яка має містити твердження про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" (принципал) не виконав або неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" отримано від Міністерства оборони України претензію №286/6/3043 від 26.04.2019 про оплату штрафу на суму 645,41 грн, у зв'язку із порушенням постачальником зобов'язань згідно із п.2.2. договору № 286/2/18/179 від 29.12.2018 щодо якості харчових продуктів та претензію № 286/6/5733 від 04.09.2019 про сплату штрафу на суму 571,59 грн, у зв'язку із порушенням постачальником зобов'язань згідно із п.7.4, пп.8.5.1. договору щодо термінів поставки.
В подальшому, посилаючись на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" зобов'язань за договором № 286/2/18/179 від 29.12.2018, Міністерство оборони України звернулося до ПАТ АБ "Південний" з вимогою № 286/6/592 від 29.01.2020 про сплату на користь Міністерства оборони України 8460549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 № 016-60230, виданою ПАТ АБ "Південний".
Заявник стверджує, що дії Міністерства оборони України під час складання та застосування актів про порушення договірних зобов'язань суб'єктом господарювання від 06.04.2019 та від 05.08.2019 при виконанні договору № 286/2/18/179 від 29.12.2018 є нормативно необґрунтованим та здійснені в порушення вимог законодавства та положень договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" посилається на відсутність у Міністерства оборони України обґрунтованих правових підстав для направлення вимоги до ПАТ АБ "Південний" щодо сплати суми забезпеченої банківською гарантією та відповідно її виконання ПАТ АБ "Південний".
У зв'язку із чим, позивачем у цій справі заявлено позов про визнання вимоги Міністерства оборони України від 29.01.2020 № 286/6/592 стосовно сплати на користь Міністерства оборони України 8 460 549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 №016-60230, виданою ПАТ АБ "Південний", такою, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник стверджує, що стягнення суми коштів зазначеної у вимозі від 29.01.2020 № 286/6/592 призведе до порушення майнових прав заявника та ускладнить чи унеможливить поновлення порушених становища позивача, яке існувало до моменту реалізації заходів, визначених у вимозі Міністерства оборони України від 29.01.2020 № 286/6/592.
Надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника, врахувавши наведені вище обставини, а також предмет позову, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
Судом встановлено, що у цій справі заявник заявляє позовну вимогу про визнання вимоги Міністерства оборони України від 29.01.2020 № 286/6/592 стосовно сплати на користь Міністерства оборони України 8 460 549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 №016-60230, виданою ПАТ АБ "Південний", такою, що не підлягає виконанню, а отже, у даному випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18.
Суд зазначає, що виконання ПАТ АБ "Південний" вимоги Міністерства оборони України від 29.01.2020 № 286/6/592 стосовно сплати на користь Міністерства оборони України 8460549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 №016-60230 до вирішення питання про правомірність виконання такої вимоги, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист права, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" звернулося до суду, оскільки такий захист, у випадку невжиття заявленого заходу, не зможе відбутися в межах розгляду однієї справи та потребуватиме нових звернень до суду з іншими позовами.
Встановлення обставин щодо наявності підстав для виконання вимоги №286/6/592 від 29.01.2020 впливає на майнові права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР", оскільки пов'язана зі сплатою ПАТ АБ "Південний" грошових коштів в 8460549,98 грн на користь Міністерства оборони України за вимоги останнього, з наступним відшкодуванням вказаної суми Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" банку.
Разом з тим, оцінка відсутності обґрунтованих підстав для виконання вимоги може бути дана лише за результатами вирішення судом відповідного спору, тоді як перерахування банківської гарантії не обумовлюється поданням позовної заяви до суду, а залежить виключно від дій Міністерства оборони України.
За змістом норм Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Судом враховано, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Судом надано оцінку тому, чи запропонований заявником захід забезпечення позову матиме наслідком втручання у господарську діяльність ПАТ АБ "Південний" та Міністерства оборони України або її зупинення.
Так, господарська діяльність ПАТ АБ "Південний" як банківської установи полягає у залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд банку) кількості фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасова (до вирішення спору по суті) заборони Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" перераховувати кошти на користь Міністерства оборони України на підставі письмових вимог Міністерства оборони України по банківській гарантії від 28.12.2018 № 016-60230 не є втручанням в господарську діяльність ПАТ АБ "Південний" у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".
Також, судом не встановлено, що захід забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності Міністерства оборони України, так само як не припинить права на банківську гарантію.
Разом з тим, такий захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов'язаного із перерахуванням 8460549,98 грн за банківською гарантією від 28.12.2018 №016-60230 до вирішення справи по суті.
З урахуванням викладеного, обраний позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Окрім того, між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги наявний зв'язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття такого заходу.
При цьому, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що права заявника можуть бути захищені за допомогою вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" перераховувати кошти на користь Міністерства оборони України на підставі письмових вимог Міністерства оборони України по банківській гарантії від 28.12.2018 № 016-60230 виданій Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний".
З огляду на обґрунтування наведені заявником, оскільки обраний захід до забезпечення позову спрямований сприятиме ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, суд прийшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" перераховувати кошти на користь Міністерства оборони України на підставі письмових вимог Міністерства оборони України по банківській гарантії від 28.12.2018 № 016-60230 виданій Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" до вирішення даної судової справи по суті.
Підсумовуючи вище викладене, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" про забезпечення позову задовольнити.
2. З метою забезпечення позову у справі №910/2179/20 заборонити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк "Південний" (65059, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛ.КРАСНОВА, будинок 6/1, ідентифікаційний код 20953647) перераховувати кошти на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) на підставі письмових вимог Міністерства оборони України по банківській гарантії від 28.12.2018 № 016-60230 виданій Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" до вирішення даної судової справи по суті.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР" (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРШАЛА РИБАЛКА, будинок 10/8, ідентифікаційний код 40887542)
Боржник: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (65059, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛ.КРАСНОВА, будинок 6/1, ідентифікаційний код 20953647)
Ухвала набрала законної сили 19.02.2020 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання - протягом трьох років з наступного дня після набрання цією ухвалою законної сили, тобто по 20.02.2023.
Суддя О.В. Гулевець