Справа № 569/2571/20
1-кс/569/992/20
18 лютого 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
та його захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бабин, Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
До Рівненського міського суду надійшло клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, яке вчинене за наступних обставин.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невідомою особою, діючи в порушення вимог Закону України від 15 травня 2009 року № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України №1325-р «Про протидію гральному бізнесу», достовірно знаючи про заборону зайняття гральним бізнесом в Україні, маючи корисливі мотиви, з метою отримання незаконного прибутку, займалися вказаним видом діяльності.
Так, невідома особа організувала проведення азартних ігор, де з метою безперебійного функціонування грального закладу використовувала нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке облаштувала обладнанням для повного функціонування грального закладу (меблями, камерами відеоспостереження, службовим мобільним телефоном), встановивши персональні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням, призначеним для отримання доступу до серверів, а саме симуляторами гральних автоматів, на яких надавалась можливість доступу до азартних ігор через мережу Інтернет з внесенням гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, а результат повністю або частково залежить від випадковості.
У вказаному закладі невстановлена особа у період з 03 лютого 2020 року по 15 лютого 2020 року у співучасті з операторами грального закладу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку виконувала організаційні функції, пов'язані з наданням можливості доступу до азартних ігор через мережу Інтернет, щоденно знімала статистичні показники з грального обладнання, забезпечувала облік доходів та видатків від протиправної діяльності, у вигляді заробітної плати розподіляла отримані прибутки між співучасниками, координувала їхні дії під час незаконної діяльності грального закладу, чим забезпечувала умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор.
Крім того, в організованому гральному закладі за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_9 у період з 03 лютого 2020 року по 15 лютого 2020 року у співучасті з ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, будучи співвиконавцями злочину, виконували функції, пов'язані з наданням можливості доступу до азартних ігор за допомогою персональних комп'ютерів з відповідним програмним забезпеченням призначеним для отримання доступу до серверів, з розміщеним програмним забезпеченням, а саме симуляторами гральних автоматів, на якому надавалась можливість доступу до азартних ігор через мережу Інтернет, виконували роль операторів грального закладу, працювали відповідно до встановленого графіка виходу на роботу, для належного функціонування грального закладу обмежували доступ громадян до приміщення, розмінювали гравцям гроші, надавали допомогу у прийнятті ставок, а також здійснювали видачу грошових виграшів переможцям азартних ігор, забезпечуючи діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор. За свою діяльність вони отримували прибуток у виді заробітної плати у розмірі 300 грн. за кожну відпрацьовану зміну.
За даним фактом 03.02.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за №42020181010000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України (зайняття гральним бізнесом).
16.02.2020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 203-2 КК України.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних. Цей ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_9 , користуючись правами підозрюваного, що стосуються права ознайомлення з матеріалами провадження, зможе впливати на свідків та інших підозрюваних, схиляючи не давати показань щодо її відношення до протиправної діяльності;
2) буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Цей ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним зважаючи на те, що даний злочин є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ОСОБА_9 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3) вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Цей ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України є реальним зважаючи на те, що ОСОБА_9 , незважаючи на заборону грального бізнесу в Україні, поширення даної інформації в суспільстві та мережі інтернет, неодноразове припинення працівниками поліції незаконної діяльності такого роду закладів, продовжив займатись гральним бізнесом. Це дає підстави вважати, що ОСОБА_9 не бажає заробляти грошові кошти у законний спосіб та продовжить займатись незаконною діяльністю у сфері грального бізнесу.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказали, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
Окрім того, 31.01.2018 до Здолбунівського районного суду Рівненської області скеровано матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчинені злочину, передбаченого за ч.2 ст.15, ч.1, ст.115 КК України, що дає підстави вважати на існування ризиків переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину.
Підозрюваний ОСОБА_9 та його захисник адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просили у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою відмовити.
Вказали про необґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, яка матеріалами кримінального провадження не підтверджена.
Щодо кримінального провадження, яке знаходиться в Здолбунівському районному суді вказали, що в даному провадженні запобіжний захід відносно ОСОБА_9 не обрано і ризики, на які посилається слідчий, нічим не підтверджені. ОСОБА_9 має постійне місце проживання, наміру ухилятись від слідства та суду не має.
Щодо пред"явленої підозри ОСОБА_9 вказав, що роботу охоронника в гральному закладі знайшов по оголошенню, де почав працював лише приблизно з початку лютого 2020 року. Він не являється організатором та співвиконавцем злочину, вважає підозру необгрунтовану.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Слідчим відділом Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020181010000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбаченістаттею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_9 ознаки інкримінованого злочину, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, суд враховує тяжкість злочину, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_9 , який є особливо тяжким злочином, особу підозрюваного, обставити вчиненого кримінального правопорушення.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Так, підозрюваний ОСОБА_9 не одружений, не працюючий, утриманців не має, з його слів проживає з співмешканкою, не судимий.
Окрім того, в Здолбунівському районному суді Рівненської області відносно ОСОБА_9 перебуває кримінальне провадження за ч.2 ст.15, ч.1, ст.115 КК України, запобіжний захід відносно останнього не обраний.
Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, вчиняти тиск на свідків.
Санкція ч. 1 ст. 203-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_9 передбачає штраф у розмірі від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.8 ст. 194 КПК України, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_9 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а тому вважає доцільним та співмірним визначити підозрюваному заставу у розмірі, яка не перевищує визначену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК Українита вимогам ст. 178,182,183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника відділення СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 01 год. 50 хв. 16 лютого 2020 року.
Строк дії ухвали - до 01 год. 50 хв. 15 квітня 2020 року.
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на : отримувач коштів: ТУ ДСА в Рівненській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом,у разі внесення застави визначити до 15 квітня 2020 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 12 год. 10 хв. 19 лютого 2020 року.
Слідчий суддя
Рівненського міського суду ОСОБА_1