Справа №557/1669/19
Провадження №2-а/557/18/2020
24 січня 2020 року смт.Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Пацка Д.В.
за участю секретаря судових засідань Довгалець Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Київ, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Як на підставу позову посилається на те, що 18.10.2019 відносно позивача винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510, 00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень за ч.3 ст. 122 КУпАП за те, що він порушив п.17.1 ПДР, оскільки керуючи транспортним засобом здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів.
Позивач з вказаною постановою не згоден, вважаючи її такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню з наступних підстав. Зокрема вказує, що рухаючись по дорозі ним Правила дорожнього руху України не порушувались, в тому числі щодо зупинки на смузі для маршрутних ТЗ, оскільки виїхав на смугу для руху громадського транспорту через переривчасту лінію дорожньої розмітки з метою здійснити маневру поворот праворуч з крайньої правої смуги руху, що відповідає п. 17.2 ПДР України
Також вказує, що постанова про адміністративне правопорушення винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ним ПДР України.
Вважає, що інспектор упереджено та не об'єктивно поставився до з'ясування обставин справи, незаконно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддав адміністративному стягненню.
Тому, просить суд скасувати постанову про накладання на нього адміністративного стягнення.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, вказавши, що підстави для задоволення позову відсутні. Вказавши, що факт правопорушення ОСОБА_1 підтверджується постановою у справі про адміністративні правопорушення винесеними компетентною службовою особою в межах своїх повноважень. Зауважує, що відповідач перебуваючи в екіпажі патрульної поліції безпосередньо став свідком вчинення вказаного правопорушення, а отже вина є доведеною.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відеозапису та фото фіксації суду не надано.
Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
В оскаржуваній постанові серії ЕАК №1640330 від 18.10.2019 вказується, що 18.10.2019 о 17 год. 22 хв. в м. Київ по вул. Олени Теліги, 9, водій ОСОБА_1 здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 , чим порушив п. 17.2 ПДР, чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 122 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду надіслано відзив, проте не надано засобів відео та фото фіксації вказаного правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач дійсно здійснював рух по смузі для громадського транспорту, чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи наведене, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення і не надано доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 244-246, 250, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патульної поліції у м. Київ, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК №1640330 від 18.10.2019 року, винесену інспектором капралом поліції Головко Романом Юрієвичем УПП у м. Київ по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на дане рішення суду подається через Гощанський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Пацко Д.В.