Справа № 544/1680/19
№ пров. 2/544/130/2020
Номер рядка звіту 68
іменем України
18 лютого 2020 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Ощинської Ю.О.,
за участі секретаря судового засідання - Пірогова В.Г.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У позові вказала, що з 18 вересня 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сім'я сторін фактично розпалась, підставою для розпаду сім'ї стали відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, шлюбні відносини між ними припинено, з березня 2017 року сторони разом не проживають та не ведуть спільне господарство. Позивач примиритися категорично не бажає, просить шлюб розірвати, після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище не відновлювати, стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву у якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення розміщене на веб-сайті суду.
Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно довідки Харківецької сільської ради від 10.01.2020 № 1 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: с. Харківці Пирятинського району Полтавської області.
Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
18 лютого 2020 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом установлено, що факт перебування сторін у шлюбі підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 18 вересня 1999 року Харківецькою сільською радою Пирятинського району Полтавської області (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Сторони з березня 2017 року проживають окремо.
При розгляді справи про розірвання шлюбу судом було всебічно з'ясовано взаємостосунки сторін, дійсні мотиви розірвання шлюбу.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 - стаття 5, про рівноправність кожного з подружжя кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ст. 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а тому, збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах неможливе, вжиття судом заходів щодо примирення буде суперечити інтересам подружжя та моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст. 113 СК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому із відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141,264-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 24, 112, 113, 160, 161 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Камінь-Риболова Ханкайського району Приморського краю, українцем, громадянином України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Жадень Дубровицького району Ровенської області, українкою, громадянкою України, зареєстрований 18 вересня 1999 року Харківецькою сільською радою Пирятинського району Полтавської області, актовий запис № 4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Після розірвання шлюбу дошлюбне прізвище ОСОБА_1 не відновлювати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та мешканка с. Харківці Пирятинського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 грудня 1999 року.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя Ю.О. Ощинська