Дата документу 17.02.2020 Справа № 554/1235/20
Провадження № 1-кс/554/2483/2020
Іменем України
17 лютого 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кременчука Полтавської області, раніше судимого, освіта середньо-технічна, розлученого, має на утриманні дитину 2015 р.н., працюючого на посаді водія у ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
17 лютого 2020 року слідчий звернулася до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилалася на те, що слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000050 від 15.02.2020 за ч. 2 ст. 286 КК України
Встановлено, що 15.02.2020, приблизно о 18 год. 00 хв., в темний час доби, при увімкненому зовнішньому міському електроосвітленні, у ясну погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Академіка Герасимовича в м. Кременчуці Полтавської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони с. Чечелеве Кременчуцького району в напрямку вул. Івана Приходька, керуючи вантажним автомобілем DAF CF 75.250 реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом - фургоном LAMPFERHOFF SK - 19.5L реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_7 .
В цей саме час, по вул. Гайдамацька, яка є другорядною відносно вул. Академіка Герасимовича та на якій встановлено дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», зі сторони проїзду Пілотів в напрямку до вул. Академіка Герасимовича, керуючи автомобілем Opel Astra реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, тим самим порушуючи вимоги п. 2.9. а) «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано: «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», рухався водій ОСОБА_5 , який перевозив в якості пасажира на передньому сидінні ОСОБА_8 та в якості пасажира на задньому пасажирському сидінні ОСОБА_9 .
Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, наближаючись до нерегульованого перехрестя вулиць Академіка Герасимовича - Гайдамацька в м. Кременчуці, водій ОСОБА_5 , не надав дорогу вантажному автомобілю DAF CF 75.250 реєстраційний номер НОМЕР_4 керуванням ОСОБА_7 , що наближався до перехрестя по головній дорозі, тим самим порушив вимоги п. 16.11., розділу 33 п. 2.2. «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:
-п. 16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
-розділ 33 п. 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено. Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком»,
в результаті чого, виїхав на вищевказане нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з правою передньою частиною вантажного автомобіля DAF CF 75.250.
Внаслідок зіткнення пасажир переднього пасажирського сидіння автомобіля Opel Astra ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до реанімаційного відділення лікарні КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» у вкрай тяжкому стані, а пасажир заднього пасажирського сидіння автомобіля Opel Astra ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підозра ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: відомостями, які містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.02.2020; висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_5 від 15.02.2020; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 2000р.н.; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу, відповідно до ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років, зможе ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.
-Незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, так як проживає в одному населеному пункті з ними, на яких підозрюваний зможе вплинути, що може привести до зміни ними своїх показів або до відмови від дачі показів.
-Вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене Розділом XI КК України «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту», так як останній не позбавлений права керувати транспортними засобами;
-Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено позбавлення волі від трьох до восьми років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Встановлено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний має молодий вік, фізично здоровий, що може сприяти переховуванню від органів досудового розслідування та суду, так як будучи раніше судимим, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.
Сторона обвинувачення звертає увагу на наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним; вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного, який є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити. Наполягали на обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час доби, оскільки підозрюваний працює. Окрім того, зазначали, що під час ДТП підозрюваний отримав тілесні ушкодження в тому числі у вигляді перелому ключиці і відповідно потребує наданню допомоги і лікування.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
15.02.2020 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12020170000000050.
15.02.2020 року о 22.20 год. ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
16.02.2020 року о 17.50 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Проаналізувавши доводи прокурора та слідчого в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор та слідчий в судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, постійного місця роботи , малолітньої дитини на утриманні, його вік, обставини справи,стан його здоров'я та отримані тілесні ушкодження під час ДТП,з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.
З урахуванням наведеного, вважаю можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з урахуванням його робочого дня який починається з 05.00 год. і триває до 13.00 год., а також час на лікування, що на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства .
Керуючись ст.ст.176-178, 181,183-184, 186, 187, 193-196, 205, 372, ч.2 ст. 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20.00 до 04.00 год., строком до 16.04.2020 року, поклавши на нього наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-не відлучатися з місця проживання у вказаний час без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню,
-здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 19.02.2020 року о 13.05 год.
Слідчий суддя Октябрського
районного суду м.Полтави ОСОБА_1