Справа №949/1907/19
14 лютого 2020 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 267738 від 10 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , 10 грудня 2019 року о 00 год. 48 хв. в с. Озерськ по вул. Центральна керував мотоциклом марки «VIPER V200», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Drager 6810 та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 267739 від 10 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , 10 грудня 2019 року о 00 год. 48 хв. в с. Озерськ по вул. Центральна керуючи мотоциклом марки «VIPER V200», номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та здійснив падіння з мотоцикла внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та суду пояснив, що 09 грудня 2019 року він забрав з ремонту свій мотоцикл, який так і не відремонтували, у зв'язку з чим був змушений вести його додому в с. Озерськ в руках. Коли ввечері вже був у селі, то біля магазину зустрів своїх знайомих, які запропонували випити, на що він погодився. Близько опівночі він пішов додому. При цьому мотоцикл він вів в руках. По дорозі додому зустрів односельчанина ОСОБА_2 , який попросив у нього закурити, після чого вони розійшлися. Коли він проходив біля будинку сільського голови ОСОБА_3 , то в ході руху невірно повернув кермо і разом з мотоциклом впав в рів, що біля дороги. В результаті падіння його права нога застрягла в колесі мотоцикла. Так як вже була нічна пора, то на вулиці нікого не було, щоб йому допомогти витягти ногу з колеса. У зв'язку з відсутністю коштів на рахунку мобільного телефону, він зателефонував до поліції, так як екстрені виклики таких служб є безкоштовними. Через деякий час приїхав патрульний екіпаж працівників поліції, які допомогли йому вивільнити ногу. Після надання йому допомоги, відносно нього склали протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень незважаючи на те, що мотоциклом він не керував.
Також ОСОБА_1 додав, що із вказаних у протоколах про адміністративне правопорушення свідків, присутньою була лише ОСОБА_3 , яка є сільським головою.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що 09 грудня 2019 року пізно ввечері він повертався додому від свого брата. По дорозі зустрів ОСОБА_1 , який в руках вів мотоцикл та по зовнішньому вигляду якого було зрозуміло, що він вживав алкогольні напої. Він у нього попросив закурити і вони розійшлися.
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що вона є сільським головою. Вночі 10 грудня 2019 року до неї в дім постукали працівники поліції та попросили ножиці для того, щоб розрізати взуття та допомогти ОСОБА_1 витягнути ногу, яка застрягла в колесі при падінні останнього з мотоциклом. Через деякий час прийшли вдруге і попросили ножа. Тоді вона одяглася і пішла за ними. Прийшовши на місце, вона побачила, що нога ОСОБА_1 дійсно застрягла в колесі мотоцикла. З побаченого вона з упевненістю може ствердити, що ОСОБА_1 саме вів мотоцикл в руках, а не їхав, так як положення тіла було зверху, ніби він навалився на мотоцикл, а не був під мотоциклом, що характерно при їзді.
При цьому свідок ОСОБА_3 зазначила, що в її присутності працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 продути газоаналізатор, так і їхати в лікарню. Йому було запропоновано лише підписати протокол, але він відмовився його підписувати, оскільки було темно на вулиці. Про те, що він відмовився від підпису вона і засвідчила у протоколах про адміністративні правопорушення.
Також свідок ОСОБА_3 підтвердила ту обставину, що свідок ОСОБА_4 , який зазначений свідком у протоколах про адміністративне правопорушення, не був присутній під час їх складання.
Свідок ОСОБА_4 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, судовий виклик на розгляд справи проігнорував та не з'явився у судове засідання.
Працівник поліції, який складав протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 та який викликався в судове засідання для надання пояснень з приводу обставин вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушень, на виклик суду не з'явився, подавши заяви про розгляд справи без його участі.
Неявку у судове засідання свідка ОСОБА_4 та працівника поліції суд розцінює як небажання вказаних осіб посвідчити у судовому засіданні дійсні обставини справи, що, у свою чергу, доводить вказані ОСОБА_1 факти, які були підтвердженні поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Заслухавши ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно встановити наявність об'єктивної сторони даного правопорушення та чи є дана особа суб'єктом правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення крім іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином об'єктивна сторона складається з сукупності ознак, а саме: керування транспортним засобом особою та відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідності до ч. 1 ст. 130 КУпАП є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обов'язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
При цьому, закон пов'язує таку відмову виключно з керуванням цією особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що має бути доведеним.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
В підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції, до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 10.12.2019 року серії БД № 267738, як докази вини надано: протокол про адміністративне правопорушення від 10.12.2019 року серії БД № 267738; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння такі, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, від проходження огляду відмовився та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння в Дубровицьку ЦРЛ, огляд не проводився; два виготовлені бланки пояснень, підписані свідками: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається саме у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
При цьому, суб'єктом даного правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.
Згідно наведених у п. 1.10 Правил дорожнього руху термінів, учасником дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, а водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія.
Отже, основними ознаками особи (учасника дорожнього руху), як водія, є керування транспортним засобом та наявність посвідчення водія.
В підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, працівниками поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 267739 від 10.12.2019 року додано схему місця ДТП.
Судом встановлено, що схема місця ДТП складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об'єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об'єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.
Пунктом 4 Розділу VIII зазначеної Інструкції передбачено перелік об'єктів, які графічно зображуються та фіксуються на схемі місця ДТП та вказано, що зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Однак, в порушення зазначених вимог, схему місця ДТП не підписано учасником дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , а також не зазначено про його відмову від підпису.
Таким чином суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя) та відмовився від проходження огляду у встановленому порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і від проведення такого огляду в медичному закладі.
Крім того, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вбачає їх протиріччя та неузгодженість між собою, зокрема щодо показань свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні не підтвердила вказані у протоколах про адміністративні правопорушення обставини, показань свідка ОСОБА_4 який проігнорував виклик до суду та не зміг засвідчити факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння До того ж, письмові пояснення свідків є сумнівними, оскільки вони мають шаблонний характер із зазначеними в них відомостями щодо порушення. Свідки свої пояснення не писали власноручно, а лише підписали шаблонний друкований текст.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні і беззаперечні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, а тому у суду немає ніяких підстав вважати, що ОСОБА_1 порушив закон.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Севтап Везнедароглу проти Турції).
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Отже прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, в ході судового розгляду не здобуто, а під час судового розгляду у діях ОСОБА_1 не встановлено складу вказаних адміністративних правопорушень, як і самої події правопорушень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247, ст.ст. 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Голова Дубровицького
районного суду: З.С.Сидоренко