Справа № 559/841/19
Номер провадження 2-сз/559/4/20
19 лютого 2020 року
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про повернення судового збору, сплаченого нею як представником позивача ОСОБА_2 при подання зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про припинення договору іпотеки та зняття заборони відчуження. Оскільки, ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 24.12.2019 року ОСОБА_2 відмовлено в поверненні судового збору, сплаченого його представником ОСОБА_1 . Просить повернути оригінал квитанції про сплату судового збору та винести ухвалу про повернення судового збору.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, з аналізу чинного законодавства слідує, що повернення судового збору можливо за клопотанням особи, яка його сплатила і лише у визначених ч.1 ст.7 Закону випадках, перелік яких є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
В п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014р. роз'яснено судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону України « Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору; в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.
Пунктом 43 вказаної Постанови ВССУ також роз'яснено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до суду заяви, скарги чи неотримання копій документів заявник може вирішувати згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.
З огляду на вищевказані роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слід зазначити, що у відповідності до пункту п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Отже, згідно приписів чинного законодавства повернення помилково сплаченого судового збору вирішується згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р., а не ухвалою суду згідно правил визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
В свою чергу, вважаю за необхідне роз'яснити, що враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, у випадку помилкової сплати судового збору, тобто, якщо такий був сплачений громадянином без подальшого звернення до відповідного суду, заявнику необхідно звернутися із заявою до суду, на прибутковий рахунок якого були помилково сплачені кошти, та надати оригінал платіжного документа, що підтверджує їх сплату. Суд перевіряє факт зарахування коштів на відповідний рахунок, готує подання про повернення коштів, яке надсилає або видає заявнику. Після отримання подання заявнику необхідно подати до органу казначейського обслуговування, де відкрито рахунок, на який помилково зараховані кошти заявника, подання суду, платіжний документ та заяву про повернення коштів з бюджету, в якому вказати спосіб повернення. Подання подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору не відповідає приписам чинного законодавства, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 259, 260 ЦПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір», -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору.
Повернути ОСОБА_1 оригінал квитанції №71 від 13.04.2019 року про сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Р.В.Ралець