Справа № 161/14115/19
Провадження № 2-а/161/484/19
14 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі - Шумиводі О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець Святослава Миколайовича, Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець С.М., Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.08.2019 року поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець С.М.. винесено постанову серії ДП 18 № 257826 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. У вказаній постанові інспектор посилається на те, що 11.08.2019 року о 10:17 год. він керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 811», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.
З даною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту, процедури складання.
Просить суд скасувати вищевказану постанову а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, проте подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи. Просив суд відмовити в задоволенні
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
З'ясувавши обставини в адміністративній справі та дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 11.08.2019 року поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець С.М. відносно позивача винесено постанову серії ДП 18 № 257826 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. (а.с. 4).
З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 11.08.2019 року о 10:17 год. він керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 811», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконавч вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно з п. 1.1. ПДР вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 8.4 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року (із змінами) заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження врусі.
Заборонний знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» забороняє рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Згідно ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Представником відповідача було надано суду диск відеозапису, записаного з персональної нагрудної бодікамери поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець С.М., при дослідженні якого судом було встановлено, що 11.08.2019 року о 10:17 год. позивач керуючи транспортним засобом марки «Mercedes Benz 811», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії цього знаку, чим порушив п. 8.4 в ПДР України.
Отже, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні порушення позивачем п.8.4 «в» ПДР України та обґрунтованості притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені відповідачем в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності позивачем не представлено суду, тому судом розцінюються необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Рищиковець Святослава Миколайовича, Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк