Справа № 161/20570/19
Провадження № 1-кп/161/261/20
м. Луцьк 18 лютого 2020 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030010003770, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 10.12.2019 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Німеччини м.Еберсвальде, мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 03 жовтня 2019 року близько 19.25 год., в темну пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Peugeot 406» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по пр.Волі в напрямку вул.Шопена зі сторони Київського майдану м.Луцька зі швидкістю до 30 км/год, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, що поблизу буд. №56 пр.Волі м.Луцька, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, тим самим, всупереч вимогам пунктів 2.3(б); 12.3; 18.1 ПДР України, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, таким чином, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_6 , 1998 р.н., яка здійснювала перехід проїзної частини дороги по нерегульованому пішохідному переході з ліва на право відносно руху автомобіля, та здійснив наїзд на останню.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №818 від 15.11.2019 та внаслідок дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому крижової кістки зліва, закритий перелом лонної кістки справа, закритий перелом правої лопатки, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби.
В прямому причинному зв'язку із даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками є грубе порушення водієм ОСОБА_5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: п.п.2.3(б), 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України:
-так, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху, він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну;
-в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний був виявити, він негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
-в порушення вимог п.18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість, а в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у порушенні правил безпеки дорожнього руху, при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, визнав повністю. Цивільний позов КП «Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої та цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не визнав. Суду дав показання, що 03.10.2019 в вечірню пору доби керував автомобілем марки «Peugeot 406» р.н.з. НОМЕР_1 . Рухаючись по пр.Волі в напрямку вул.Шопена зі сторони Київського майдану м.Луцька, зі швидкістю до 30 км/год, під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, не побачив потерпілу, вчасно не загальмував та здійснив наїзд на останню. В подальшому викликав працівників поліції та швидку допомогу. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати, зазначивши про часткове добровільне відшкодування потерпілій моральної шкоди в сумі 2000 грн. Що стосується інших позовних вимог, то вважає, що позов лікувального закладу підписаний не уповноваженою особою, а тому не підлягає задоволенню, а щодо позовних вимог потерпілої, зазначив, що відшкодував шкоду по мірі його можливості, всі інші витрати повинна нести страхова компанія, оскільки про настання страхового випадку він повідомляв, у встановленому законом порядку. Щодо наявного у нього права керування, пояснив, що керування транспортними засобами частково є його джерелом доходу та потрібне йому для потреб сім'ї та подальшого відшкодування шкоди потерпілій.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтвердила показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо фактичних обставин справи. Просить задовольнити цивільний позов про відшкодування обвинуваченим в її користь моральної шкоди в сумі 100 000 грн (при цьому, нею не врахована сума відшкодування ним такої шкоди в сумі 2 000 грн.), а також просить стягнути на її користь з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» майнову шкоду в розмірі 8423,65 грн та моральну шкоду - 421,18 грн. Щодо міри покарання - покладається на розсуд суду, наполягаючи, одночасно, на позбавленні обвинуваченого права керування транспортними засобами.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_5 , його винність у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження,підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю вчиненого злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, одружений, моральні збитки потерпілій відшкодовані частково - в сумі 2 000 грн, потерпіла щодо покарання покладалась на розсуд суду, наполягаючи на позбавленні його спеціальним правом - правом керування транспортними засобами, ним вчинено необережний злочин, який, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості, тому суд, з врахуванням обставин справи та позиції потерпілої щодо покарання, враховуючи, що обвинувачений є пенсіонером, тобто особою, що досягла пенсійного віку, що виключає можливість призначення покарання у виді обмеження волі, він не працевлаштований, що виключає можливість призначення покарання у виді виправних робіт, з врахуванням того, що суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції ст.286 ч.1 КК України, у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Призначаючи додаткове покарання у виді позбавлення права керування суд враховує, що право керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу ОСОБА_5 , оскільки останній є особою пенсійного віку, а також наслідки, що настали внаслідок наявності у нього такого права.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
На підставі ст.128, 129 КПК України, ст.1206 ЦК України цивільний позов КП "Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь КП «Луцька міська клінічна лікарня» 9 394 (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн понесених витрат на лікування потерпілої, підтверджених довідкою №1920/2.8.19 від 21.11.2019.
На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди задовольнити частково:
-стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілої ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одну) грн 55 (п'ятдесят п'ять) коп.;
-стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 324 (триста двадцять чотири) грн 07 (сім) коп.;
-стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь потерпілої ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) грн.
При вирішенні цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_6 до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суд виходив із ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, та підтвердження спричинення шкоди здоров'ю відповідними чеками, квитанціями та призначення лікарем в сумі 6 481 грн. 55 коп. А тому, приходить до висновку, що саме така сума підлягає стягненню на підставі Полісу №АМ/9301569, відповідно до ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Моральна шкода підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої визначено судом, на підставі Полісу №АМ/9301569.
Відмовляючи в позові в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесеної внаслідок інших витрат, в частині придбання продуктів харчування, суд виходить із того, що дані витрати не випливають із лікарських призначень, а тому не є витратами, пов'язаними із лікуванням (чек від 04.10.2019 на суму 42, 10 грн); матеріальні витрати, сплачені як благодійні внески в загальній сумі 1900 грн, також не підлягають до стягнення, так як благодійні внески не є обов'язковими для сплати та сплачуються у добровільному порядку, а тому не є витратами на лікування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого, суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди, з врахуванням ступеню спричиненої шкоди, відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках, при цьому судом враховується факт часткового відшкодування обвинуваченим такої шкоди в сумі 2 000 грн., що підтверджено учасниками під час судового розгляду.
В решті позовних вимог потерпілої - відмовити.
Речові докази, згідно ст.100 КПК України, відповідно, залишити за належністю законним володільцям.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 .
Арешт, накладений на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 03.10.2019 (ухвала від 21.10.2019), відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, - скасувати.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цивільний позов КП "Луцька міська клінічна лікарня" про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь КП «Луцька міська клінічна лікарня» 9394 (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн понесених витрат на лікування потерпілої.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної, моральної шкоди задовольнити частково:
-стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілої ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 6 481 (шість тисяч чотириста вісімдесят одну) грн 55 (п'ятдесят п'ять) коп.;
-стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь потерпілої ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 324 (триста двадцять чотири) грн 07 (сім) коп.;
-стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь потерпілої ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч) грн.
Речові докази:
- автомобіль марки «Peugeot 406» р.н.з. НОМЕР_1 - залишити за належністю законному володільцеві - ОСОБА_5 .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в доход держави 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн 16 коп. судових витрат у справі за проведення інженерно-транспортної експертизи.
Арешт, накладений на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 03.10.2019 (ухвала слідчого судді від 21.10.2019 ) - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1