Справа № 161/20347/19
Провадження № 2/161/539/20
13 лютого 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судових засідань Бортнюк А.В.,
розглянувши у відкритому ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку, -
06 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Електротермометрія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку.
Позов обґрунтовує тим, що вона з 12 вересня 2002 року по 09 жовтня 2018 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем. За період роботи в ПАТ «Електротермометрія» роботодавець вчасно не виплачував їй нараховану заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, окрім якої, невиплаченою залишилась компенсація за невикористану відпустку. З метою виплати їй заборгованості по заробітній платі та всіх належних при звільненні сум вона зверталась до відповідача з запитами-пропозиціями, в яких просила також надати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі, копію наказу про прийом на роботу, копію наказу про звільнення, однак такі її листи залишились без відповіді. Вказані дії відповідача вона вважає неправомірними та такими, що грубо порушують її права, що зумовлює звернення до суду з цим позовом.
На підставі наведеного просить стягнути з ПАТ «Електротермометрія» на свою користь заборгованість по заробітній платі та грошову компенсацію за невикористану відпустку.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник позивача ОСОБА_2 заявою від 13 лютого 2020 року просить розгляд справи проводити без участі позивача та її представника.
12 лютого 2020 року на адресу суду надійшла заява директора ПАТ «Електротермометрія» про визнання позову в повному обсязі. В цій заяві також зазначено, що згідно з бухгалтерської довідки заборгованість по заробітній платі перед позивачем включно з компенсацією за невикористану відпустку становить 9 799,02 грн. При вирішенні питання про розподіл судових витрат представник позивача просить застосувати ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» та стягнути з ПАТ «Електротермометрія» половину розміру судового збору.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши та оцінивши представлені в справі докази в їх сукупності, встановивши, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 з 12 вересня 2002 року по 09 жовтня 2018 року перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Електротермометрія», що підтверджується копією трудової книжки останньої (а.с.16-25).
09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи в ПАТ «Електротермометрія» за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (а. с. 25).
Звільнивши ОСОБА_1 з роботи, підприємство не провело з нею повний розрахунок, тобто не виплатило належну їй заробітну плату в сумі 9 799,02 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Електротермометрія» №7/1-19 від 10 лютого 2020 року.
Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України «Про оплату праці» та Кодекс законів про працю України.
Конституція України гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.
Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Статтею 141 КЗпП встановлено, що обов'язок неухильного додержання законодавства про працю лежить на власнику або уповноваженому ним органі.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу ( ст. 94 КЗпП України).
Аналогічні положення передбачені в ЗУ «Про оплату праці».
Згідно з ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення роботодавцем законодавства про оплату праці через невиплату при звільненні позивачу ОСОБА_1 заробітної плати, в зв'язку з чим дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 9799,02 грн.
На підставі п. 1.ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналізуючи вищевказані норми закону, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути в дохід держави 50% судових витрат за розгляд даної справи, а саме 420 грн. 40 коп.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 94, 115 Кодексу законів про працю України, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», суд -
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та стягнення компенсації за невикористану відпустку задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 9799 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 02 копійки.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» в дохід держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати - у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: публічне акціонерне товариство «Електротермометрія» (місце знаходження: місто Луцьк, вулиця Ковельська, 40; код ЄДРПОУ 00225644).
Дата складення повного тексту рішення 17 лютого 2020 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк