Справа № 158/258/20
Провадження № 1-в/0158/27/20
18 лютого 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника колонії - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в режимі відеоконференції справу за клопотанням засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника Цуманської ВК №84, прокурора, кожного зокрема, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.04.2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі, зараховано в строк покарання (згідно ч. 5 ст. 72 КК України) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 06.07.2017 року по 08.02.2018 року включно.
На даний час засуджений відбув більш ніж 1/2 частини строку покарання, що надає йому право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України.
Згідно з частинами 1-3 статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
У відповідності до п.п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2«Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК України може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що він неодноразово був засуджений, однак на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти злочини.
В ДУ «Цуманська ВК №84» засуджений ОСОБА_5 прибув 05.09.2018 року, за період перебування в установі допустив два порушення режиму утримання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Крім того, на виробництві установи не працевлаштований, адміністрацією установи два рази заохочувався за проявлену ініціативу у виконанні робіт по благоустрою установи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м'якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
Суд зазначає, що наявність лише формально-юридичної підстави, тобто відбуття необхідного строку покарання, не свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Крім того, 16.04.2019 року комісією установи засудженому було відмовлено у переведенні засудженого ОСОБА_5 до дільниці соціальної реабілітації та 26.11.2019 року відмовлено у заміні невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням, оскільки комісія дійшла висновку, що засуджений не став на шлях виправлення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є необґрунтованим, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 82 КК України суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким у виді обмеження волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1