ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
18.02.2020Справа № 910/1101/20
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС"
про стягнення 215 233,20 грн,
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 628 від 21.01.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (відповідач) про стягнення 215 233,20 грн на підставі Договору купівлі-продажу № 115-СНАБ від 03.04.2019, з яких: пеня за прострочення поставки Обладнання у розмірі 20 638,80 грн, штраф за прострочення поставки Обладнання понад 30 календарних днів у розмірі 29 484,00 грн, неустойка за порушення термінів виконання вимог щодо заміни Обладнання у розмірі 80 870,40 грн, неустойка за поставку неякісного Обладнання у розмірі 84 240,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 наведену позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: чіткого викладу змісту позовних вимог; надання повного викладу обставин із зазначенням відповідних доказів щодо здійснення (не здійснення ) позивачем оплати Обладнання у терміни, визначені у п. 5 Специфікації № 1, щодо введення (не введення) в експлуатацію електродвигуна АДЧР 355 MLB 6 "В" 315 кВт 1000 об/хв (заводський № 190420886); надання якісних копій листів № 4307 від 25.10.2019, № 4308 від 25.10.2019 (додатки № 13, 14 до позовної заяви). Зазначеною ухвалою суду також встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
17.02.2020 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" надійшов лист № 1586 від 14.02.2020, направлений до суду засобами поштового зв'язку 14.02.2020, який суд оцінює у якості заяви про усунення недоліків позовної заяви. До вказаного листа позивач додав уточнену позовну заяву № 1585 від 14.02.2020 та інші документи на усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 31.01.2020.
Проте, позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, оскільки лист № 1586 від 14.02.2020 та уточнена позовна заява № 1585 від 14.02.2020 підписані особою, яка не має право їх підписувати, з огляду на таке.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За змістом ч. 1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Верховний Суд (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватися як у порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначено законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник у порядку самопредставництва.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
Як встановлено судом, лист № 1586 від 14.02.2020 (на усунення недоліків позовної заяви) та уточнена позовна заява № 1585 від 14.02.2020 від імені Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" підписані представником Д.О.Миколюком, який діє на підставі довіреності № 1 від 02.01.2020.
Вказаною довіреністю директор Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" Марков С.Ю. уповноважив на представництво інтересів підприємства начальника юридичного управління Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" Миколюка Дениса Олеговича.
Разом з цим, до листа № 1586 від 14.02.2020 та уточненої позовної заяви № 1585 від 14.02.2020 не додано статут, положення, трудовий договір (контракт), відповідно до яких ОСОБА_1. може представляти юридичну особу позивача у порядку самопредставництва за посадою як начальник юридичного управління Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ". Судом також досліджено, що доданий до первісно поданої позовної заяви № 628 від 21.01.2020 витяг зі Статуту Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" на 3 арк. (додаток № 17) не містить відповідних положень щодо представництва юридичної особи позивача начальником юридичного управління підприємства.
Отже, наявними матеріалами не підтверджується, що при підписанні листа № 1586 від 14.02.2020 та уточненої позовної заяви№ 1585 від 14.02.2020 ОСОБА_1 . діяв як законний представник у порядку самопредставництва.
Судом також враховано, що 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.
За статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Також Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, четвертою та п'ятою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 01.01.2019 представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами.
Реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником (вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16). При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 та 2 статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.
Як встановлено судом, лист № 1586 від 14.02.2020 (на усунення недоліків позовної заяви) та уточнена позовна заява № 1585 від 14.02.2020 від імені Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" підписані представником Д.О.Миколюком (на підставі довіреності № 1 від 02.01.2020).
Проте, до листа № 1586 від 14.02.2020 та уточненої позовної заяви № 1585 від 14.02.2020 не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, судом також встановлено, що у Єдиному Реєстрі Адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 є адвокатом.
Водночас, частиною 2 статті 58 ГПК України встановлено, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Зважаючи на положення ст. 12 ГПК України, малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за змістом процесуального закону малозначними є справи, по-перше, визначені такими (малозначними) в силу закону (п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України), і по-друге, визнані малозначними судом (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України). Таку правову позицію викладено у постанові КГС ВС від 25.06.2018 у справі № 927/5/18.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 грн.
У розумінні статті 12 ГПК України вказана справа (з ціною позову 215 233,20 грн) не є малозначною.
Таким чином, суд доходить висновку, що лист № 1586 від 14.02.2020 (на усунення недоліків позовної заяви) та уточнена позовна заява № 1585 від 14.02.2020 від імені Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" підписані особою, яка не має право їх підписувати.
Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи наведені приписи, подані позивачем лист на усунення недоліків позовної заяви та уточнена позовна заява мають бути підписані позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Оскільки лист № 1586 від 14.02.2020 (на усунення недоліків позовної заяви) та уточнена позовна заява № 1585 від 14.02.2020 підписані особою, яка не має право їх підписувати, то у суду відсутні підстави для прийняття їх до розгляду.
Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 щодо усунення всіх недоліків позовної заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із позовною заявою.
В той же час, суд наголошує, що відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву і додані до неї документи повернути Комунальному підприємству "КРИВБАСВОДОКАНАЛ".
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.02.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В.Гумега