ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 лютого 2020 року м. Київ № 826/5664/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу
за позовом Національної спілки письменників України
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у
м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Національна спілка письменників України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 № 0016361502.
Ухвалою від 11.04.2018 відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом безпідставно встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2012 №0001592208, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду від 31.08.2016 справу № 2а-15021/12/2670 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, а отже податкове повідомлення-рішення не є узгодженим, а обов'язку щодо сплати нарахованих зобов'язань не виникло.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, зазначаючи, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем порушено строки сплати грошових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2012 № 0001592208. Відповідач також зазначає, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 № 0016361502, рішення суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 № 0001592208 набрало законної сили, а отже грошове зобов'язання мало статус узгодженого.
Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0001592208 та №0001602208, якими визначено Національній спілці письменників України грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.
За результатами судового оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2013 у справі №2а-15021/12/2670, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 зазначені рішення скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, адміністративний позов задоволено, а податкові повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0001592208 та №0001602208 визнано протиправними та скасовано.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на підставі акту перевірки від 14.07.2015 № 203/26-55-15-02, встановлено порушення Національною спілкою письменників України граничного терміну сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню від 05.04.2012 № 0001592208, у зв'язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 № 0016361502, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 21279,27 гривень.
Позивач, вважаючи, що зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним, а висновки податкового органу щодо порушення строків сплати грошових зобов'язань безпідставними та необґрунтованими, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України).
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2 статті 111 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання; у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків мають відповідати строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (пункт 114.1 статті 114 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Як свідчить розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 14.07.2015 №0016361502, зазначений відповідачем у відзиві, граничний строк сплати грошового зобов'язання визначений 07.01.2014, тобто з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №2а-15021/12/2670.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції станом на 26.06.2013) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Отже, станом на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, набрало законної сили рішення суду, яким Національній спілці письменників України відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0001592208, а тому позивач мав обов'язок сплатити нараховані грошові зобов'язання.
Таким чином, враховуючи, що ухвала Вищого адміністративного суду від 31.08.2016 була прийнята вже після винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган діяв правомірно та у межах повноважень.
Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення від 05.04.2012 №0001592208, за порушення термінів сплати якого позивача було притягнуто до відповідальності оскаржуваним у даній справі рішенням, було скасовано у судовому порядку.
У даному випадку, суд керується статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Національної спілки письменників України (01024, м. Київ, вул. Банкова, 2, код ЄДРПОУ 00016018) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, код ЄДРПОУ 39669867) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.07.2015 № 0016361502.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Національної спілки письменників України судові витрати по сплаті судового збору 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов