19 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/603/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимог,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Чернігівській області, з нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 29293,44 грн. (у тому числі за 2017 рік - на суму 8448 грн., за І - IV квартали 2018 року - на загальну суму 9828,72 грн., за І - IV квартали 2019 року - на суму 11016,72 грн.); зобов'язання Головне управління ДПС у Чернігівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Чернігівській області, скасувати нараховану ОСОБА_1 суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка складає 29293,44 грн. (у тому числі за 2017 рік - 8448 грн., за І - IV квартали 2018 року - 9828,72 грн., за І - IV квартали 2019 року - 11016,72 грн.); визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Чернігівській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Чернігівській області, про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-12507-17У, якою визначено суму недоїмки станом на 21.01.2019; визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Чернігівській області, про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-12507-17У, якою визначено суму недоїмки станом на 05.09.2019.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог частин шостої, сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додано оригіналів або копій, засвідчених належним чином, оскаржуваних вимог Головного управління ДФС у Чернігівській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-12507-17У та від 14.05.2019 № Ф-12507-17У.
Так, згідно вимог частин першої - п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, відповідно до частин першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Однак, у порушення вищевказаного позивачем надано суду оскаржувані вимоги в електронних копіях, які не посвідчені електронним цифровим підписом;
- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абзаців 4, 5 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 10 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Таким чином, вищенаведеними положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачений 10-денний строк звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 та від 14.05.2019 та зазначає, що про спірні вимоги дізнався 05.02.2020 під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, відкритого на підставі оскаржуваних вимог.
Також позивач, серед іншого, вказує, що про нарахування єдиного внеску за ІІ-ІV квартали 2019 року він дізнався 12.02.2020.
Водночас, позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження викладених ним обставин в частині, коли він дізнався про порушення своїх прав, що, в даному випадку, позбавляє суд можливості надати оцінку факту дотримання позивачем встановленого строку для звернення з позовною заявою до суду.
Суд звертає увагу, що надані суду в електронних копіях документи на підтвердження дат, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, не посвідчені електронним цифровим підписом.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач має право подати письмові докази в копіях, які засвідчити своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: 1) копій оскаржуваних вимог про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 та від 14.05.2019 в порядку, встановленому чинним законодавством (в 2-х екземплярах); 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимог - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Баргаміна