м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
24.07.2007 року Справа № 16/167(15/359)
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.І.
суддів Якушенко Р.Є.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.07.2007
при секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача - Лопайчук О.І., дов. № 40-21/28 від 11.01.2007, представник по
довіреності;
від відповідача -Єгурнов О.В., дов. № 85 від 01.12.2006, юрисконсульт другої
категорії
Розглянув
апеляційну скаргу Державного підприємства «Попаснянський
вагоноремонтний завод», м.Попасна
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 11.05.2007
у справі № 16/167(15/359) (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
«Кременчуцький сталеливарний завод»,
м.Кременчук Полтавської області
до Державного підприємства «Попаснянський
вагоноремонтний завод»,
м.Попасна Луганської області
про стягнення 33783 грн. 37 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.05.2007 у справі № 16/167(15/359) (суддя Шеліхіна Р.М.) задоволений позов Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», м. Кременчук Полтавської області до Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», м.Попасна Луганської області, стягнуті з відповідача на користь позивача пеня в сумі 28049 грн. 12 коп. та 3% річних в сумі 641 грн. 05 коп. у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань з оплати одержаного товару по договору від 10.03.2006 № С-53.
Рішення господарського суду з посиланням на статті 173, 174, 230, 215, 525, 530 Господарського кодексу України (далі по тексту -ГК України), статтю 625 Цивільного кодексу України (далі по тексту -ЦК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань.
Державне підприємство «Попаснянський вагоноремонтний завод» (ДП «Попаснянський ВРЗ») -відповідач у справі не погодився з прийнятим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати через неправильне застосування норм матеріального і процесуального права і постановити нове про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Господарським судом Луганської області не прийнято до уваги та не досліджено те, що відповідач надав до суду заяву, підписану головою правління позивача Холошиним О.Є. та засвідчену печаткою підприємства, в якій позивач відмовився від позову, посилаючись на статтю 78 Господарського процесуального кодексу України. Зазначена обставина призвела до прийняття неправильного рішення.
Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі по тексту - ВАТ «Кременчуцький СЛЗ») -відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
10.03.2006 між ДП «Попаснянський ВРЗ» - відповідачем у справі і ВАТ «Кременчуцький СЛЗ» -позивачем у справі укладений договір поставки № С-53, за умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та по ціні відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Специфікацією № 1 до договору № С-53 сторони узгодили асортимент, кількість та ціну продукції, що підлягає поставці (а. с. 12 - 15).
15.03.2006 сторони уклали додаткову угоду до договору № С-53 від 10.03.2006, якою узгодили, що оплата продукції, що підлягає поставці у травні здійснюється відповідачем протягом 30 банківських днів з дня її отримання, продукція, що підлягає поставці в червні -протягом 20 банківських днів з дати отримання. При цьому сторони передбачили відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а за несвоєчасну оплату продукції, поставленої в травні та червні -0,5% за кожний день прострочення, включаючи день оплати (а. с. 16).
Договір прийнятий сторонами до виконання.
Позивачем на адресу відповідача відвантажене сталеве литво-рама бокова у кількості 330 штук загальною вартістю 1073070 грн., що підтверджується залізничними квитанціями про прийняття вантажу від 18.05.2006 № 43800071, від 21.05.2006 № 43800099, від 22.05.2006 № 43800104.
Розрахунки за одержану продукцію відповідачем проведені у такому порядку:
- 29.06.2006 перераховано 200000 грн. 00 коп. платіжними дорученнями №№ 4938, 4953;
- 30.06.2006 перераховано 200000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 4972;
- 05.07.2006 перераховано 200000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5101;
- 11.07.2006 перераховано 150000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5189;
- 12.07.2006 перераховано 150000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5233;
- 18.07.2006 перераховано 150000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5389;
- 19.07.2006 перераховано 100000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5435;
- 20.07.2006 перераховано 100000 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 5456,
що підтверджується довідкою банківської установи (а. с. 30 - 31).
22.06.2006 ВАТ «Кременчуцький СЛЗ» подало позов у господарський суд Луганської області до ДП «Попаснянський ВРЗ» про стягнення пені та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань по договору № С-53, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 11.07.2007 до стягнення заявлена пеня в сумі 28049 грн. 12 коп., річні в сумі 461 грн. 05 коп. за період прострочення з 04.07.2006 по 20.07.2006 (а. с. 112).
Рішенням господарського суду від 11.05.2007 позов задоволено.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджений і не спростований відповідачем факт прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати одержаної продукції по договору № С-53.
Відповідач порушив 30-денний строк, встановлений додатковою угодою № 1 до договору № С-53, щодо оплати продукції поставленої в травні 2006 року.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України пеня є видом забезпечення виконання грошового зобов'язання, її розмір за правилами статті 551 ЦК України встановлюється договором або актом Цивільного законодавства.
Договором № С-53 та додатковою угодою до нього сторони узгодили нарахування пені за несвоєчасну плату поставленої продукції в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як свідчать фактичні обставини справи вимоги позивача про стягнення пені та процентів річних ґрунтуються на умовах укладеного договору і відповідають нормам чинного законодавства.
Апеляційною інстанцією перевірено розрахунок пені та річних, що підлягають нарахуванню за прострочення виконання грошових зобов»язань по договору № С-53 за період з 04.07.2006 по 20.07.2006. Розмір пені за цей період, з урахуванням сум простроченого платежу та кількості днів прострочки, становить 29594 грн. 97 коп., 3% річних -486 грн. 33 коп., але враховуючи заяву позивача від 11.05.2007 про зменшення позовних вимог, яка прийнята місцевим судом до стягнення підлягає пеня в сумі 28049 грн. 12 коп., річні в сумі 461 грн. 05 коп. Місцевий суд припустився помилки при задоволенні вимог про стягнення річних в сумі 641 грн. 05 коп., зазначена сума є невірною і документально не підтвердженою.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання оцінки місцевим судом заяві позивача про відмову від позиву не відповідають фактичним обставинам справи. Даній заяві дана належна оцінка судами апеляційної і касаційної інстанцій при розгляді апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду від 25.09.2006 у даній справі. Суди з посиланням на статті 42, 43, 22, 43 та 78 Господарського процесуального кодексу України вказали, що дана заява не має дати та номеру, не подавалась позивачем у судове засідання, не надсилалась на адресу суду і враховуючи вимоги чинного законодавства не може прийматися судом. Місцевий суд при новому розгляді справи зазначив про це при ухваленні рішення по справі.
Враховуючи викладене апеляційна скарга ДП «Попаснянський ВРЗ» підлягає задоволенню частково. Рішення господарського суду від 11.05.2007 в частині стягнення процентів річних та розподілу судових витрат підлягає скасуванню. До стягнення з відповідача підлягають проценти річних в сумі 461 грн. 05 коп., судові витрати в сумі 384 грн. 68 коп., у тому числі: держмито в сумі 285 грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99 грн. 58 коп.
Відповідно до статті 49 Господарсько процесуального кодексу України судові витрати відповідача за апеляційною скаргою пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 грн. 01 коп. покладаються на позивача.
Результати апеляційного провадження оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, ст. ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод» на рішення господарського суду Луганської області від 11.05.2007 у справі № 16/167(15/359) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.05.2007 у справі № 16/167(15/359) в частині стягнення річних та судових витрат скасувати.
3. Стягнути з Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», ідентифікаційний код 09585574, яке знаходиться за адресою: місто Попасна Луганської області, вул. Залізнична, 1, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», ідентифікаційний код 05756783, яке знаходиться за адресою: місто Кременчук Полтавської області, вул. І.Приходько, 141 -проценти річних в сумі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 05 коп., а також судові витрати в сумі 384 грн. 68 коп., у т.ч. 285 грн. 10 коп. - держмито, 99 грн. 58 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», ідентифікаційний код 05756783, яке знаходиться за адресою: місто Кременчук Полтавської області, вул. І.Приходько, 141, - на користь Державного підприємства «Попаснянський вагоноремонтний завод», ідентифікаційний код 09585574, яке знаходиться за адресою: місто Попасна Луганської області, вул. Залізнична, 1, судові витрати за апеляційною скаргою в сумі 1 грн. 01 коп.
5. В решті рішення залишити без змін.
6. Доручити місцевому господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 30.07.2007.
Головуючий суддя Іноземцева Л.В.
Суддя Якушенко Р.Є.
Суддя Перлов Д.Ю.