Іменем України
19.06.07 Справа №16/135-пн-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі - Шерник О.В.,
за участю представників:від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від 3-ї особи-1 - не з'явився;
від 3-х особи-2 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської Ради, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.04.2007 по справі №16/135-пн-06
за позовом Херсонської міської Ради, м. Херсон
до відповідача: Херсонського міського товариства кролівників та звірівників-любителів, м. Херсон
третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Левада», м. Херсон
третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Херсонської міської Ради, м. Херсон
про знесення самочинного будівництва,
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.04.2007 у справі (суддя Губіна І.В.) №16/135-пн-06 відмовлено в задоволенні позовних вимог Херсонської міської ради до Херсонського міського товариства кролівників та звірівників - любителів про знесення самочинного будівництва (металевих прилавків з навісами та металевих конструкцій з дощатим настилом), що розташовані на розі вулиць К.Маркса та Маяковського. Господарський суд дійшов висновку, що спірні об'єкти, не є об'єктами нерухомості в контексті приписів ст. 376 ЦК України, приписів Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про податок з доходів фізичних осіб» та у зв'язку з недоведеністю позовних вимог, відмовив у їх задоволенні.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, позивач - Херсонська міська рада звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Заявник, посилаючись на недоведеність обставин справи, на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.04.2007 по справі №16/135-пн-06. В обґрунтування доводів зазначає, що господарський суд не прийняв до уваги наступні нормативні акти та обставини: Положення про державний архітектурний контроль, затверджений Постановою КМУ від 25.03.93 №225, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», Положення про міську інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради, на підставі яких інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю здійснює контроль у сфері містобудування та архітектури міста. Зазначеною інспекцією при перевірці було встановлено порушення у землекористуванні, а саме самовільний демонтаж і встановлення металевих конструкцій без відповідного дозволу та документації. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 361 ЦК України, яка має бути застосована в даному випадку.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від №1998 від 18.06.2007 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шевченко Т.М., судді - Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.
Представники сторін в судове засідання 19.06.2007 не з'явились, письмових пояснень не надали. Про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для її розгляду без представників сторін, що не суперечить приписам ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами виконавчого комітету Херсонської міської ради 20.03.2006 був складений акт перевірки законності встановлення споруд на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користуванні відповідача. З акту вбачається, що комісією обстежено будівлі та споруди на земельній ділянці.
Як зазначено в акті, за результатами обстеження встановлено, що на земельній ділянці розташовані металеві прилавки з навісами, які на момент перевірки частково демонтовані та встановлюються металеві конструкції з дощатим настилом самовільно, без узгодженої проектної документації.
Однак, постановою від 07.08.2006 у справі №13/235-АП-06, яка набрала законної сили і є чинною, визнано протиправними дії виконавчого комітету Херсонської міської ради по утворенню комісії та безпосередньому обстеженню і перевірці законності встановлення споруд на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні Херсонського міського товариства кролівників та звірівників-любителів.
Обставини, встановлені цим рішенням, звільнені від доказування в силу ст.35 ГПК України. Таким чином, висновки комісії та факти, що нею встановлені, до уваги не приймаються.
Інші докази, які б підтверджували зведення відповідачем самочинного будівництва або ті обставини, на які посилався позивач, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, як випливає з державного акту на право постійного користування землею, виданого відповідачу (Херсонському міському товариству кролівників та звірівників-любителів), землю надано у постійне користування під павільйон для здійснення певної діяльності, пов'язаної із обробкою тваринної сировини, продажу тварин та інших товарів, надання ветеринарних послуг. Тобто, відповідачу земля надана під розміщення павільйонів для здійснення певної діяльності, що не суперечить закону та статуту товариства, а земельні ділянка використовується ним за цільовим призначенням.
До того ж, металеві прилавки з навісами не можуть вважатись об'єктами нерухомості чи нерухомим майном в контексті приписів чинного законодавства. Законодавцем під цими поняттям розуміються об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення або втрати функціональних характеристик (властивостей) (п.1.10 ст. 1 Закону України «Про податок з фізичних осіб», ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень).
Наслідки самочинної забудови у вигляді знесення застосовуються у випадку зведення на земельній ділянці житлового будинку або іншого нерухомого майна без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Такі обставини підчас розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо недоведеності позовних вимог. Доводи позивача спростовані вищенаведеним.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав правильну оцінку наявним у справі доказам і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 10.04.2007 по справі №16/135-пн-06 - без змін.
Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 23.06.2007.