Справа №639/992/17
Провадження №1-в/639/45/20
18 лютого 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові подання керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 53 КК України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого: 1) 21.10.2016 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн.; 2) 14.02.2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 122, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі та штрафу у сумі 850 грн., який відповідно до положень ст. 72 КК України виконується самостійно, -
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2018 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122, ст. 71 КК України, та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2016 року у виді штрафу у розмірі 850 грн. та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 2 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 грн., який відповідно до положень ст. 72 КК України виконується самостійно.
23.05.2019 року вказаний вирок набрав законної сили, проте засуджений ОСОБА_4 штраф у передбачений законом спосіб не сплатив, до суду підтверджуючі документи не надав.
З цих підстав керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до суду з поданням про розгляд питання щодо замінити штрафу на покарання у виді 50 годин громадських робіт.
В судове засідання прокурор та засуджений не прибули, про розгляд справи повідомлялися своєчасно та належним чином. При цьому прокурор у поданому до суду клопотанні просив розглянути справу за його відсутності.
Відносно засудженого ОСОБА_4 до суду надійшов рапорт УОП ХОлодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , відповідно до якого виконати ухвалу суду про привід ОСОБА_4 не виявилось за можливе, а такорж дані з бази «АРМОР», відповідно до яких ОСОБА_4 перебуває в розшуку як особа, що ухиляється від виконання вироку суду у вигляді позбавлення волі, та обраховується за Холодногірським ВП ГУНП в Харківській області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 5 ст. 53 КК України, у випадку несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Відповідно до ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більше як чотири години на день.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2018 року ОСОБА_4 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122, ст. 71 КК України, та йому призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2016 року у виді штрафу у розмірі 850 грн. та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 2 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 грн, який відповідно до положень ст. 72 КК України виконується самостійно.
23.05.2019 року вказаний вирок набрав законної сили.
Однак засуджений ОСОБА_4 в місячний строк після набрання вироком суду законної сили основне покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. не сплатив та не представив документ, підтверджуючий його сплату.
Кримінально-виконавчим кодексом України передбачено два варіанти примусових дій щодо осіб, які у місячний термін після набрання вироком законної сили не сплатили призначену суму штрафу. З аналізу ч. ч. 3, 4 ст. 26 КВК України можна зробити висновок, що застосування заміни несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону є більш суворою мірою, ніж надання можливості обвинуваченому сплачувати штраф частинами, але при цьому прийняття рішення про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу повинно бути обґрунтованим.
Слід зазначити, що враховуючи положення ст. 53 КК України, ст. 26 КВК України, ст. 537 КПК України та принципи кримінального судочинства, що закладені в законодавстві України, подання прокурора про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських чи виправних робіт або позбавленням волі має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, а також містити чітке формулювання щодо дії, яку необхідно вчинити у зв'язку з несплатою засудженим штрафу.
Заміна несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт припустима у випадку, якщо неможливість сплати штрафу обумовлена об'єктивними причинами: відсутністю роботи, заробітної плати, грошових заощаджень, інших прибутків, відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, якщо засуджений не ухиляється від сплати штрафу.
При цьому до суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 не може сплатити штраф, призначений вироком суду, та про факт ухилення засудженого від покарання у виді штрафу, прокурором також не встановлено підстав та причини несплати штрафу засудженим.
Ухилення засудженого від сплати штрафу, призначеного як основне чи додаткове покарання тягне відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України.
Суд вважає, що неможливо, виходячи лише з одних формальних міркувань - факту несплати штрафу, вирішувати питання про заміну штрафу іншим видом покарання або, як альтернативу, розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Також, у поданні не зазначено ніяких обставин та не надано жодних документів, які б дали змогу розглянути судом вказане подання та прийняти обґрунтоване законне рішення.
Слід зауважити, що подання не містить жодної інформації, яка характеризує ОСОБА_4 .З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 53, 56 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 на підставі ч. 5 ст. 53 КВК України відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1