Справа № 638/1486/20
Провадження № 2-з/638/172/20
18 лютого 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши матеріали заяви поданої адвокатом Абдуллаєвою-Мартіросян І.Х. в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С. про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
встановив:
Представник ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Після пред'явлення позову подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить заборонити Акціонерногому товариству «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , іншим особам - вчиняти дії щодо квартири АДРЕСА_1 шляхом відчуження предмету спору; зміни власника; вселення будь-яких осіб; виселення осіб, що мешкають в квартирі в теперішній час; вчинення інших дій, спрямованих на порушення цілісності предмета спору.
В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С. про визнання договору купівлі-продажу недійсним. На початку лютого 2020 позивач дізналась, що спірна квартира не належить їй на праві власності та була відчужена на підставі договору купівлі-продажу між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 . Вищевказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Одарченко М.С. Оскільки позивач не відчужувала свою квартиру та не надавала своєї згоди на її продаж, вважає, що її права було порушено, а тому підлягають захисту в судовому порядку. Крім того, зазначає, що наразі існує загроза перепродажу спірного майна або вчинення інших дій відносно нього, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вважає, що такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).
При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.
Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом забороною вчиняти певні дії щодо предмета спору.
З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обов'язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Проте, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.
Крім того, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони будь - яким особам вчиняти певні дії щодо предмета спору до розгляду справи по суті, буде цілком достатнім, оскільки такий вид забезпечення унеможливить здійснення усіх інших дій, зокрема направлених на відчуження спірного майна.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір з приводу порушення права власності на спірне нерухоме майно, який перебуває на розгляді в суді, захід забезпечення позову у вигляді накладення заборони вчиняти дії щодо предмета спору пов'язаний з предметом позовних вимог, наявний причинно-наслідковий зв'язок з умовою, що невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву подану адвокатом Абдуллаєвою-Мартіросян І.Х. в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Одарченко М.С. про визнання договору купівлі-продажу недійсним- задовольнити частково.
Заборонити Акціонерному товариству «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , іншим особам - вчиняти дії щодо квартири АДРЕСА_1 шляхом її відчуження, до розгляду справи по суті.
В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову негайно після виконання ухвали.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Д.В.Цвірюк