Справа № 638/14763/17
Провадження № 1-кп/638/303/20
18 лютого 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, утриманців не має, офіційно не працює, із середньою освітою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає АДРЕСА_2 , раніше неодноразово засуджений у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч.2, 3 ст. 185 КК України,-
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого обрано у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 в обґрунтування вказаного клопотання посилалась на наявність ризиків, які продовжують існувати, а також неможливості при обранні будь- якого іншого запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений вважав клопотання таким, що підлягає задоволенню, просив продовжити вказаний запобіжний захід.
Потерпілі, в судове засідання не з'явились. Надані до суду клопотання про розгляд кримінального провадження за їх відсутності.
Захисник у судове засідання не з'явився, в телефонному режимі повідомив, що захворів.
Обвинувачений надав заяву, де просив розглядати клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу за відсутності захисника.
Суд вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а тому продовжує строк тримання під вартою на 60 діб.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 офіційного не працює, обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, в тому числі вчинених під час іспитового строку за попереднім вироком суду. Під час знаходження на розгляді у суді кримінальних проваджень, останньому було повідомлено про підозру у вчиненні ще одного корисливого кримінального правопорушення і обвинувальний акт на теперішній час переданий суду для об'єднання обвинувачений судимий, таким чином, суд приходить до висновку, що знаходячись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, та перешкодити встановленню істини у справі, вчинити нове кримінальне правопорушення, тому достатніх підстав на теперішній час для заміни або скасування раніше обраного запобіжного заходу -у вигляді тримання під вартою, судом не вбачається.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд також враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місті його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини та утриманців, наявність у обвинуваченого постійного міста роботи, репутацію обвинуваченого, майновий стану обвинуваченого, наявність чи відсутність судимостей у обвинуваченого, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.
Беручи до уваги те, що обвинувачений може переховуватись від органів суду та незаконно впливати на свідків, потерпілих вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Під час розгляду клопотання судом вивчена можливість щодо не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, враховуючи існування ризиків, та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, ті обставини, що обвинувачений не працює, може переховуватися від суду, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд для ОСОБА_4 продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний висновок ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою. Вказані ризики- є реальними та триваючими, вони виключають можливість заміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантій належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 331,369 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185 КК України строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 18 квітня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Суддя ОСОБА_1