Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"19" липня 2007 р. Справа № 11/08-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д., суддя Фоміна В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
прокурора: Кріциної Н.Г., посв. №116 від 27.09.01 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1472 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.07 р. по справі № 11/08-07
за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до комунального підприємства охорони здоров"я "Центральна районна аптека № 34", м. Харків
про розірвання договору оренди, стягнення 2879,80 грн. та виселення
встановила:
Прокурор м. Харкова в інтересах держави в особі в особі управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, позивача, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34", відповідача, про розірвання додаткової угоди, укладеної між сторонами 27.11.2001р. до договору оренди № 153 від 18.08.1999 р., у зв"язку з невиконанням орендарем договірних зобов"язань, виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення площею 1344,3 кв. м, розташованого в м. Харкові по вул. Аерофлотська, 12, літ «А-5»та зобов'язання передати вказане приміщення позивачеві, а також стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 2669,49 грн. та 210,31 грн. пені.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2007р. у справі № 11/08-07 (суддя Черленяк М.І.) позов задоволено.
Розірвано додаткову угоду від 27.11.2001р. до договору оренди № 153 від 18.08.1999р.,укладену між управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та комунальним підприємством охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34".
Виселено комунальне підприємство охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34" із займаного нежитлового приміщення площею 1344,3 кв. м, розташованого в м. Харкові по вул. Аерофлотська, 12, літ «А-5»та передано вказане приміщення управлінню комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Стягнуто з комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34" 2669,49 грн. заборгованості з орендної плати, 210,31 грн. пені.
Стягнуто з комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34": на користь державного бюджету України -272,00 грн. державного мита; на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр»- 118,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати.
В обгрунтування апеляційної скарги посилається, зокрема, на те, що заборгованість за договором оренди №153 від 18.08.99 р. виникла через порушення орендодавцем умов п. 3.6 договору щодо збільшення орендної плати в односторонньому порядку без погодження цього питання з орендарем, що прямо заборонено частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України.
Також вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення та що у зв"язку з неповідомленням про розгляд справи відповідач не зміг надати доказів в порядку статей 32, 33, 34, 36, 37, 39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Посилається, зокрема, на те, що відповідач в порушення вимог договору оренди №153 від 18.08.1999 р., додаткової угоди до цього договору від 27.11.2001 р, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендну плату вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати та пеня за прострочення платежу, що відповідно до статті 782, частини 1 статті 783 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди та повернення орендодавцеві орендованого приміщення.
Також вказує на те, що всупереч вимогам п.п. 4.7, 4.11 додаткової угоди від 27.11.2001 р. до договору оренди №153 від 18.08.1999 р. відповідач не уклав договори на оплату експлуатаційних витрат; приміщення не узгоджено з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району.
Крім того, позивач зазначає, що орендна плата за договором №153 від 18.08.99 р. не збільшувалась позивачем в односторонньому порядку, як на те вказує відповідач в апеляційній скарзі, так як згідно з пунктом 3.4 договору оренди розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем орендної плати за попередній міясць на індекс інфляції за поточний місяць.
18.07.2007 р. від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання.
Колегія суддів розглянула клопотання позивача та дійшла висновку про його відхилення, оскільки нез"явлення представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги.
Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, 27.11.2001 р. між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради, правонаступником якого є позивач, орендодавцем, та комунальним підприємством охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 34", орендарем, була укладена додаткова угода (далі угода) до договору оренди нежитлового приміщення № 153 від 18.08.1999 р. (далі договір оренди), відповідно до якої цей договір викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до пункту 1.2 цієї угоди орендодавець передав орендарю в тимчасове строком до 18.08.04 р платне користування нежитлове приміщення загальною площею 144,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Аерофлотська,12 літ. "А-5", яке є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова.
У зв"язку з відсутностю заяви однієї із сторін про припинення або зміну угоди протягом 30 днів після закінчення її строку відповідно до пункту 8.1 угоди її було неодноразово продовжено на той самий строк та на тих самих умовах і на день прийняття господарським судом рішення та апеляційним господарським судом постанови вона була чинною.
Пунктами 3.2, 3.3 угоди передбачено, що орендна плата вноситься з 01.10.2001 р. щомісяця протягом 15-го календарних днів наступного місяця та складає 154,48 грн. за жовтень місяць 2001 р. Ставка орендної плати становить 3% за рік.
Відповідно до пункту 3.4 угоди розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем орендної плати за попередній міясць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктом 7.3. угоди встановлено, що у разі несвоєчасного перерахування орендної плати або не в повному обсязі, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення.
При прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зокрема, статті 526, 530, 611, 657 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а частиною 1 статті 530 цього Кодексу встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, розірвання договору.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З матеріали справи вбачається, що відповідачем порушувались умови угоди щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на день подачі позовної заяви склала 2669,49 грн., що свідчить про істотне порушення позивачем додаткової угоди від 27.11.2001 р. до договору оренди №153 від 18.08.1999 р. та, крім того, відповідачем було порушено умови пункту 4.7., 4.11, 4.13 угоди щодо зобов'язання відповідача в місячний термін укласти договори на оплату експлуатаційних витрат, узгодити оренду приміщення з органами пожежної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району по місцю знаходження об"єкту оренди, укласти договір на користування земельною ділянкою.
А отже господарський суд першої інстианції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про розірвання додаткової угоди від 27.11.2001 р. до договору оренди №153 від 18.08.1999 р., стягнення 2669,49 грн. заборгованості з орендної плати та 210,31 грн. пені за прострочення перерахування орендної плати.
Ствердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що заборгованість з орендної плати виникла через порушення орендодавцем умов п. 3.6 договору та збільшення орендної плати в односторонньому порядку без погодження цього питання з орендарем, що прямо заборонено частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, не може вважатися обгрунтованим, оскільки мала місце не збільшення розміру орендної плати, а його коригування з урахуванням індексу інфляції, так як згідно з пунктом 3.4 угоди розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем орендної плати за попередній міясць на індекс інфляції за поточний місяць.
Також не може вважатися обгрунтованим посилання відповідача на неповідомлення його про час та місце розгляу даної справи, так як відповідачем не спростоване отримання ним копії ухвали господарського суду першої інстанції, якою було порушено даної справу та призначено її до розгляду та копій ухвал, якими розгляд справи відкладався.
Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування цього рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2007р. у справі № 11/08-07 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.
Суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Суддя (підпис) Фоміна В.О.