79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.07.07 Справа № 4/2668-17/366
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Українсько-польського спільного підприємства ТзОВ “Тала» за вих. № 17 від 21.03.2007 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.02.2007 року
у справі № 4/2668-17/366 (суддя -Ділай У.І.)
за позовом Національного університету харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, м. Львів
до відповідача Українсько-польського спільного підприємства ТзОВ “Тала», м. Львів
про стягнення 19 361,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Рісна Ю.Б. -юрисконсульт (довіреність за №46-1/06 від 25.01.2006 року);
від відповідача: Вихованський К.В. -представник (довіреність за №11 від 10.10.2006 року);
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.02.2007 р. у справі № 4/2668-17/366 задоволено позовні вимоги Національного університету харчових технологій в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості Національного університету харчових технологій, м. Львів (надалі -Позивач) до Українсько-польського спільного підприємства ТзОВ «Тала», м. Львів (надалі -Відповідач) про стягнення 19 361,76 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у відповідності до вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Відповідачем (наймачем) не звільнено в установлений договором час приміщення, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 19 361,76 грн. є обґрунтованими та підлягають до стягнення.
Відповідач -Українсько-польське спільне підприємство ТзОВ «Тала» - не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу за вих. №17 від 21.03.2007 р. та доповнення до апеляційної скарги за вих. №27 від 14.05.2007 р., в яких покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та неповним дослідженням обставин справи. Судом не взято до уваги, що Національний університет харчових технологій, ні окремо, ні в особі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості ніколи не були власниками, орендарями, балансоутримувачами житлових та не житлових приміщень будинку, що знаходиться за адресою м. Львів вул. Хімічна, 49 «а»і не може мати будь-яких майнових та немайнових прав на приміщення гуртожитку згідно закону. Отже, Відповідач констатує факт, що між Позивачем та ним відсутні будь-які цивільно-правові відносини. Укладений попередньо договір оренди від 01.11.2003 р. Позивача не стосується, дане майно є комунальною власністю. Судом при прийнятті рішення не враховано приписи Конституції України, відповідно до ст. 7 якої визначається і гарантується місцеве самоврядування, що в силу ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи місцевого самоврядування, в межах визначених Конституцією.
Вищезазначені обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, проте його представник в судовому засіданні заперечила доводи апеляційної скарги вважає їх безпідставними та надуманими, а рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалів та обставин справи, просить останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представником Відповідача заявлено ряд клопотань, зокрема: у доповненні до апеляційної скарги за вих. №27 від 14.05.2007 р. (а.с.117) останній просить залучити до участі у справі, в якості третіх осіб Львівську міську раду та державне казначейство в м. Львові; клопотанням за вих. №89 від 16.07.2007 р. (а.с.138) просить зупинити провадження по справі до розгляду справи №21/218, оскільки результат розгляду останньої може вплинути на вирішення справи №4/2668-17/366; клопотанням за №90 від 18.07.2007 р. (а.с.172) Позивач просить в порядку ст. 38 ГПК України витребувати у Позивача правовстановлюючі документи щодо передачі їм будинку по вул. Хімічній 49 а, за використання приміщень якого зі сторони Позивача є намір отримати кошти з Відповідача.
Вищезазначені клопотання судова колегія Львівського апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на те, що статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги , що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Клопотання представника Відповідача спрямовані на збирання нових доказів, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції і не могли вплинути на прийняття рішення місцевим господарським судом, яке і є предметом оскарження, а тому не підлягають задоволенню.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства та матеріалам справи, виходячи з наступного.
Статтею 526 ЦК України (ст. 193 ГК України) визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто, кожна сторона по договору, як одну з підстав виникнення господарських зобов'язань, повинна вчинити певну дію господарського характеру (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо). При наявності господарського спору, що виник внаслідок невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання кожна зі сторін повинна довести шляхом подання належних і допустимих доказів свої вимоги та заперечення.
01.11.2003 р. Львівським державним коледжем харчової і переробної промисловості («Орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тала» («Орендар») укладено договір оренди нежитлових приміщень (а.с.11-15)
У відповідності до п.1 договору оренди нерухомого майна від 01.11.2003 р. Львівський державний коледж харчової і переробної промисловості передає, а ТзОВ «Тала»приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хімічна, 49 А, загальною площею 77,2 м.кв., на першому поверсі відповідно до даних технічного паспорта БТІ, що складається з приміщень: №15-4 площею 14,3 м. кв., 15-5 площею 13,9 м.кв., 15-6 площею 13,4 м.кв., 15-7 площею 10,8 м.кв., 15-1 площею 19,3 м.кв., 15-2 площею 3,3 м.кв., 15-3 площею 2,2 м.кв.
Пунктом 4.3. даного Договору визначено , що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вищезазначений договір продовжено ще на один рік, проте 1 листопада 2005 р. дія цього Договору припинена, оскільки Позивачем 24.11.2005 р. надіслана Відповідачу вимога про звільнення приміщень, що підтверджується поштовою квитанцією про її надіслання з описом вкладеного у конверт та повідомленням про вручення (а.с71-73).
Відповідач в добровільному порядку приміщення не звільнив, як це передбачено п.9.1. та п.9.2. Договору.
В зв'язку з цим, Позивач звернувся в Господарський суд Львівської області з позовною вимогою про звільнення незаконно займаних Відповідачем приміщень. Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 р. у справі №1/1276-28/429 позовні вимоги Позивача задоволено у повному обсязі, зокрема зобов'язано Відповідача звільнити незаконно займані приміщення за адресою: м. Львів, вул. Хімічна, 49-А на першому поверсі загальною площею 77, 2 кв. м. (а.с.74-75). Дане рішення набрало законної сили з 23.10.2006 р.
Вищезазначене рішення в добровільному порядку ТзОВ «Тала»не виконало, а тому Позивач у відповідності до вимог ст.785 ЦК України нарахував останньому неустойку в розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення з 01.12.2005 р. по 01.11.2006 р., розмір якої склав 19 361,76 грн. (а.с.79).
У відповідності до вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до цього, Позивачем за весь час прострочення звільнення приміщення Відповідачу нараховано неустойку (пеню) у розмірі 19 361,76 грн.(а.с.79).
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної скарги ТзОВ «Тала»посилається на те, що Національний університет харчових технологій є неналежним Позивачем у справі, оскільки 06.07.2005 р. здійснено державну реєстрацію припинення Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості, і таким чином приміщення гуртожитку надалі належать до комунальної власності, тобто територіальній громаді м. Львова, а Національний університет харчових технологій не є правонаступником Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості стосовно комунального майна.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 р. у справі № 1/1276-28/429 (а.с.74-75), яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 р. (а.с.76-78) та постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2006 року у справі № 1/1276-28/429 (а.с.42-44) встановлено, що Позивач є правонаступником орендодавця -Львівського державного коледжу харчової і переробної промисловості.
У відповідності до вимог ст. 35 ГПК України факти, які встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Відповідачем не зроблено.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосовано до них норми чинного законодавства та підставно прийшов до висновку про задоволення вимоги Позивача.
Оцінивши докази в їх сукупності судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного матеріального та процесуального права, дійсним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського сулу Львівської області від 13.02.2007 року у справі №4/2668-17/366 залишити без змін, апеляційну скаргу Українсько-польського спільного підприємства ТзОВ «Тала»- без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу №4/2668-17/366 повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя Л.Л.Давид
Суддя Г.Т.Кордюк
Суддя Х.В.Мурська