1Справа № 335/1377/20 2-н/335/45/2020
про відмову у видачі судового наказу
18 лютого 2020 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати розміром 7 107,43 гривень,
17.02.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати розміром 7 107,43 гривень.
Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За приписами пункту першого частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Разом із тим, як випливає з доданих до заяви матеріалів, між ОСОБА_1 як Підрядником та ТОВ «Запорізький ДБК» як Замовником 03.01.2019 укладено договір підряду № 90, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати певну роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1.1 договору). При цьому, пп. 4.1, 4.2 цього договору визначено, що вартість робіт визначається окремо в Замовленнях, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата Замовником за роботу здійснюється у безготівковій формі у національній валюті України на рахунок Підрядника протягом 5 календарних днів з дня підписання акту прийому виконаних робіт обома сторонами за умов відсутності зауважень.
Крім того, до заяви долучено довідку ТОВ «Запорізький ДБК» про наявність станом на 11.02.2020 заборгованості перед ОСОБА_1 в розмірі 7 107,43 грн.
Отже, у даному випадку між сторонами мають місце договірні, а не трудові відносини, і заборгованість ТОВ «Запорізький ДБК» перед ОСОБА_1 виникла на підставі неналежного виконання умов договору підряду № 90 від 03.01.2019, а не внаслідок не виплати нарахованої заробітної плати.
Таким чином, заявлена ОСОБА_1 у заяві про видачу судового наказу вимога не стосується стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, що обумовлює відсутність правових підстав для видачі судового наказу.
Згідно із пунктом третім частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, доходжу висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу на підставі пункту третього частини першої статті 165 ЦПК України, роз'яснивши заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 161, 163-166 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати розміром 7 107,43 гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя А.В. Шалагінова