79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.06.07 Справа № 4/24-11/4
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування»
на рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2007 року.
у справі № 4/24-11/4
За позовом: ДК «Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування»
до: ВАТ «Львівський домобудівний комбінат №2»
про: стягнення 4999,93 грн.
З участю представників :
від позивача - Ільницький І.Й. -представник (довіреність №2-51д від 10.01.2007р.)
від відповідача -Рісний М.Б. -представник (довіреність №б/н від 01.09.2004р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2007р., суддя Сало І.А., в позові ДК «Укргазвидобування»в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування»було відмовлено повністю.
З даним рішенням не погодився позивач - ДК «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування»і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що господарським судом порушено норми матеріального права стосовно перебігу строку позовної давності.
Розгляд справи відкладався та апеляційний суд зобов'язував позивача надати суду документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують борг відповідача перед ним в заявленому розмірі. Вимога суду не була виконана позивачем.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2007р. у справі №4/24-11/4 без змін, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, протягом 1999-2000 року Позивачем було відпущено відповідачу природний газ на суму 5 868,45 грн., що підтверджується реєстрами обсягів використання природного газу, і портланд-цемент на суму 43 528,10 грн., що підтверджується накладною №1599 від 19.10.2000р., довіреністю ЯГА №823386 від 16.10.2000р. та листом від 22.08.2000р., накладною №2149 від 31.12.2000р., довіреністю ЯГИ №757677 від 28.12.2000р. Всього на суму 125 969,55 грн.
Позивач зазначає, що в свою чергу ВАТ «ЛДБК-2»передало Позивачу в рахунок взаєморозрахунків матеріальні цінності на суму 21 279,90 грн., трикімнатну квартиру вартістю 85 932,00 грн., виконано роботи з укладки паркету на 8 520,00 грн. і оплачено готівкою 5000,00 грн. Всього на суму 120 969,62 грн.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неповною оплатою вартості товарно-матеріальних цінностей отриманих по накладній №2149 від 31.12.2000р. за відповідачем рахується заборгованість на суму 4 999,93 грн.
Відповідачу була надіслана вимога №02-4433 від 15.12.2006р. про оплату відпущених товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог ст.530 Цивільного кодексу України. Позивачем отримано відповідь №189 від 22.12.2006р. на дану вимогу в якій Відповідач зазначає, що дана кредиторська заборгованість списана у зв'язку з простроченням позовної давності.
Позивач стверджує, що зазначеною відповіддю Відповідач фактично не оспорює суми боргу. Стосовно перебігу строку позовної давності Позивач не погоджується і вважає, що позовна давність не прострочена.
Апелянт в позові та в апеляційній скарзі висловлює думку, що строк позовної давності для звернення з відповідним позовом розпочався по закінченню семиденного терміну з моменту вручення вимоги відповідачу, тобто з 22.12.2006р.
Згідно ст. 257 ЦК України -Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.2 п.5 ст. 261 ЦК України - За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Загальний строк позовної давності на час виникнення спірних правовідносин було встановлено ст.. 71 ЦК УРСР, відповідно до якої загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст.. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Правила щодо початку перебігу строку позовної давності були встановлені ст.. 76 ЦК УРСР, згідно якої перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78,79 цього Кодексу.
Правило щодо позовної давності при зміні осіб у зобов'язанні встановлено ст.. 77 ЦК УРСР, згідно якої зміна осіб у зобов'язанні не тягне за собою зміни строку позовної давності.
Відповідно до ст.. 43 ЦК УРСР угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР у Української РСР. У випадках, коли угоди між організаціями або між організацією і громадянином укладаються в усній формі, організація, яка оплатила товар або послуги, повинна одержати від другої сторони письмовий документ, що стверджує одержання грошей і підстави їх одержання. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що угоди, які мають виконуватися під час укладання можуть укладатись в усній формі.
Як вже було зазначено вище, позивачем було відпущено відповідачу природний газ на суму 5 868,45 грн., що підтверджується реєстрами обсягів використання природного газу, і портланд-цемент на суму 43 528,10 грн., що підтверджується накладною №1599 від 19.10.2000р., довіреністю ЯГА №823386 від 16.10.2000р., накладною №2149 від 31.12.2000р., довіреністю ЯГИ №757677 від 28.12.2000р. Всього на суму 125 969,55 грн. Оскільки саме вищезгадані документи підтверджують укладену між сторонами угоду, яка є усною, то дана угода мала бути виконана сторонами під час її укладення.
Враховуючи, що позивач дізнався про невиконання відповідачем зобов'язання на суму 125 969,55 грн. відповідно в період з 16.10.2000р. по 31.12.2000р., то строк позовної давності за вимогою щодо сплати зазначеної суми збіг в період з 16.10.2003р. по 31.12.2003р. Проте, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права в грудні 2006р., що свідчить про пропуск ним строку позовної давності.
Наслідки закінчення строку позовної давності було встановлено ст.. 80 ЦК УРСР, згідно якої закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано позов після закінчення строку позовної давності, а тому позов задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції застосовуючи п.5 ст.261 ЦК України дав правильну оцінку п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого правила ЦК України про позовну давність застосовується до позовів строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності ЦК України.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що позивачем всупереч вимог ст.. 33 ГПК України, не доведено суду обставини існування у відповідача боргу перед ним саме на суму заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2007р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи та відповідає нормам матеріального і процесуального закону, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 22.02.2007р. року у справі №4/24-11/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук