ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.02.2020Справа № 910/11847/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА"
до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Чернігівська обласна державна адміністрація,
2. Чернігівська міська рада
про стягнення 1 213 358,46 грн
Представники сторін:
від позивача: Овод А.П.,
від відповідача: Тарабанько Д.М.,
від третьої особи-1: не з'явився,
від третьої особи-2: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" до Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 213 358,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідачів невиконаного солідарного обов'язку із оплати наданих позивачем медичних послуг за Договором про надання медичних послуг № 1 від 23.01.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі № 910/11847/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" до Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради про стягнення 1 213 358,46 грн позовні вимоги задоволено повністю.
В судовому засіданні 29.01.2020 під час судових дебатів у справі № 910/11847/19 позивачем подано заяву про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.
04.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
10.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2.01.2020 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі № 910/11847/19 на 12.02.2020.
В судове засідання 12.02.2020 з'явилися представники сторін. Треті особи уповноважених представників в судове засідання не направили.
Зважаючи на те, що третіх осіб було належним чином повідомлено про дату, час та місце цього судового засідання, а їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про судові витрати, суд вважає за можливе розглянути це питання за відсутності представників третіх осіб.
Представник позивача просив задовольнити клопотання та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 240 053,85 грн.
Представник відповідача заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Позивачем заявлено до стягнення відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 240 053,85 грн за договором про надання юридичних послуг № FMC0110 від 01.10.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" (Замовник) та Адвокатським об'єднанням "Лекс'Юс" (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № FMC0110 (надалі також - договір), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичні послуги а обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 1.2 договору, Виконавець на підставі звернення Замовника, бере на себе зобов'язання з надання наступних юридичних послуг (далі - «Послуги»):
1.2.1. Надає правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, правовий супровід діяльності Замовника;
1.2.2. Складає заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру в інтересах Замовника;
1.2.3. Представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в судах першої та апеляційної інстанцій, Верховному Суді, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами;
1.2.4. Здійснює захист та представництво прав, свобод і законних інтересів Замовника у будь-якому процесуальному статусі в кримінальному провадженні і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
1.2.5. Адвокати Виконавця можуть здійснювати інші види адвокатської діяльності, які не заборонені законом в інтересах Замовника.
Порядок надання Послуг, передбачених пунктами 1.2.3. та 1.2.4. цього Договору погоджуються Сторонами в окремих додаткових договорах до цього договору. (п. 2.8 договору).
У пунктах 3.1, 3.2 договору встановлено, що юридичні послуги в рамках цього Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами у додаткових договорах, тарифікуються за погодинними ставками, наведеними нижче (гривневий еквівалент евро за офіційним курсом НБУ на дату складання рахунку-фактури):
Спеціалісти: Погодинні ставки в євро
Партнер 150
Адвокат 120
Помічник адвоката 90
Асистент 50
Розмір та порядок розрахунків за надання Послуг, передбачених п. 1.2.3. та 1.2.4. цього Договору погоджуються Сторонами в окремих додаткових договорах до цього Договору із врахуванням того, що вартість таких послуг не має перевищувати гривневий еквівалент:
- 9000 евро в суді першої інстанції;
- 6000 евро в суді апеляційної інстанції
- 3000 евро в суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору, цей договір вступає в силу з момент його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань
Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до його укладення, у тому числі щодо фактично наданих Виконавцем послуг до укладення Договору.
01.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" (Замовник) та Адвокатським об'єднанням "Лекс'Юс" (Виконавець) укладено Додатковий договір № 1 до договору про надання юридичних послуг № FMC0110 від 01.10.2019, у якому сторони визначили, що на виконання п. 2.8. Договору про надання юридичних послуг № РМС0110 від 01.10.2019 р. (далі - Договір) уклали цей додатковий договір про наступне:
1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу з представництва інтересів у господарських судах всіх інстанцій стосовно стягнення заборгованості за фактично надані медичні послуги медичним центром у м. Чернігів за період з 16.12.2016 р. по 31.12.2016 р. в межах справи № 910/11847/19 (надалі - Послуги).
Вартість Послуг, що підлягає сплаті Виконавцю, визначається відповідно до погодинних ставок, визначених у п. 3.1. Договору із врахуванням того, що в будь-якому разі:
- загальна вартість послуг на стадії суду першої інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 9000 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку;
- загальна вартість послуг на стадії суду апеляційної інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 6000 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку;
- загальна вартість послуг на стадії суду касаційної інстанції не має перевищувати гривневий еквівалент 3000 євро за курсом НБУ станом на дату виставлення рахунку.
3. З урахуванням п. 6.2. Договору, на підставі ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього додаткового договору застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли до його укладення, у тому числі наданих Виконавцем послуг з підготовки, звернення до суду та представництва інтересів в межах справи № 910/11847/19.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу судових витрат позивачем подано рахунки-фактури № 19.12.2019 від 19.12.2019 та № 30/01/2020 від 30.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.01.2020 з Додатком № 1, платіжні доручення № 942 від 20.12.2019 на суму 117 090,00 грн та № 174 від 31.01.2020 на суму 122 963,85 грн.
Заперечуючи проти відшкодування заявленого розміру судових витрат, відповідач зазначає, що позивачем не було подано попереднього розрахунку судових витрат у позовній заяві, вартість однієї години роботи адвоката є надмірною та необґрунтованою, завищено час на надання юридичних послуг та включено до їх переліку роботи, які не можуть бути віднесені до складу юридичних послуг та не можуть вважатися правничою допомогою.
При цьому, щодо відсутності попереднього розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу у позові, суд бере до уваги доводи адвокатів позивача, що договір про надання юридичних послуг № FMC0110 укладено сторонами лише 01.10.2019, в той час, як позов подано ще вкінці серпня 2019 року.
Суд зазначає, що детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами Адвокатського об'єднання "Лекс'Юс" в ході надання правової допомоги позивачу у справі № 910/11847/19, наведений у Додатку № 1 до договору «Специфікація наданих юридичних послуг з представництва у справі № 910/11847/19 за період з 18.07.2019 по 29.01.2020».
Дослідивши вказаний перелік наданих юридичних послуг, який містить 27 видів послуг, суд зазначає, що до цього переліку, з-поміж інших, віднесено такі:
№ 6 - підготовка матеріалів справи до судового засідання, перевірка отримання документів від учасників справи, візит до суду (25.09.2019, 2 години, помічник адвоката, 180 євро);
№ 8 - підготовка, подання через канцелярію суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та узгодження з помічником судді дати ознайомлення зі справою (03.10.2019, партнер, помічник адвоката, 0,2 години, 1 година, 30 євро, 90 євро);
№ 9 - ознайомлення з матеріалами справи (04.10.2019, 0,5 години, помічник адвоката, 45 євро);
№ 13 - підготовка матеріалів справи до засідання, візит до суду (21.10.2019, 1 година, помічник адвоката, 90 євро);
№ 15 - підготовка, подання через канцелярію суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та узгодження з помічником судді дати ознайомлення зі справою (23.10.2019, партнер, помічник адвоката, 0,2 години, 0,8 години, 30 євро, 72 євро);
№ 16 - ознайомлення з матеріалами справи, упорядкування документів після ознайомлення в електронному та письмовому вигляді (25.10.2019, помічник адвоката, 225 євро);
№ 17 - ознайомлення зі змістом та аналіз нових матеріалів справи (8 процесуальних документів з додатками) (30.10.2019, 31.10.2019, 5 годин, помічник адвоката, 450 євро);
№ 26 - підготовка промови (заключного слова) для судових дебатів (№ 26, 28.01.2020, 3 години, адвокат, 360 євро).
Однак, суд зазначає, що усі вказані дії не можуть віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, за переконанням суду, усі вказані дії хоч і пов'язані з наданням адвокатських послуг, однак самі по собі не можуть бути кваліфіковані як надання правової допомоги.
Поряд з викладеним, серед переліку наданих позивачу послуг у Додатку № 1 також вказано:
№ 7 - візит до суду та представництво інтересів клієнта в підготовчому засіданні, що відбулося в Господарському суді м. Києва (25.09.2019, 1 година, партнер, 150 євро);
№ 14 - візит до суду та представництво інтересів клієнта в підготовчому засіданні, що відбулося в Господарському суді м. Києва (21.10.2019, 1 година, партнер, 150 євро);
№ 21 - візит до суду та представництво інтересів клієнта в підготовчому засіданні, що відбулося в Господарському суді м. Києва (09.12.2019, 1,5 години, партнер, адвокат, 405 євро);
№ 23 - підготовка, візит до суду та представництво інтересів клієнта в підготовчому засіданні, що відбулося в Господарському суді м. Києва (16.12.2019, 1,5 години, партнер, адвокат, 405 євро);
№ 25 - підготовка, візит до суду та представництво інтересів клієнта в засіданні, щодо розгляду справи по суті в Господарському суді м. Києва (13-14.01.2020, 2 години, партнер, адвокат, 540 євро);
№ 27 - підготовка, візит до суду та представництво інтересів клієнта в засіданні, щодо розгляду справи по суті в Господарському суді м. Києва (29.01.2020, 2 години, партнер, адвокат, 540 євро).
З наведених вище дій суд визнає такими, що відповідають правничій допомозі, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», лише послуги з представництва інтересів клієнта в засіданнях в Господарському суді м. Києва (підготовчому та по суті). Решта дій, вчинених адвокатом, а саме, візит до суду, тобто, фізичне прибуття адвоката до суду для участі в судовому засіданні, та підготовка до нього, супроводжують надання послуг адвокатом, однак, окремо не можуть бути кваліфіковані як надання правової допомоги.
Разом з тим, щодо вартості послуг за участь адвоката в судових засіданнях, суд зазначає, що кількість витрачених годин є завищеною, оскільки із формулярів судових засідань вбачається, що загальна тривалість шести судових засідань у справі № 910/11847/19 становить трохи більше двох годин.
Окрім того, до переліку послуг позивачем під № 18 також віднесено підготовку проекту заяви про зміну предмета позову і заміну первісних відповідачів належним відповідачем (№ 18, 04.11.2019, 05.11.2019, 7 годин, помічник адвоката, 630 євро). Однак, суд зазначає, що ці послуги та їх вартість підлягають виключенню, оскільки вказану заяву суд залишив без розгляду саме за заявою позивача, викладеною у заяві про відмову від позовних вимог до неналежних співвідповідачів та залучення в якості третіх осіб, яка подана до суду 04.12.2019.
Щодо решти заявлених адвокатських послуг, то з огляду на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для вирішення спору, а також зважаючи на розумну необхідність судових витрат, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт. Такі витрати є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Отже, за наведених обставин, беручи до уваги заперечення відповідача, суд покладає на останнього витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, а у відшкодуванні решти судових витрат у розмірі 190 053,85 грн суд позивачу відмовляє з підстав, описаних вище.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" Чернігівської міської ради (вул. 1-го Травня, 168-Б, м. Чернігів, 14034, ідентифікаційний код 14233274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЗЕНІУС МЕДИКАЛ КЕР УКРАЇНА" (вул. Бориспільська, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 33737695) витрати на професійну правничу допомогу розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.
2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.02.2020
Суддя Т. Ю. Трофименко