29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" лютого 2020 р.Справа № 924/1275/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Маєвської Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом селянського (фермерського) господарства "Зозулине", с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області
до Ізяславської районної державної адміністрації, м. Ізяслав Хмельницької області
про визнання протиправним і скасування розпорядження
за участю представників:
позивача: Зозуля Г.Г. - керівник
відповідача: Голудзяк Н.О. - завідувач юридичного сектору
У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.
встановив: у провадженні господарського суду Хмельницької області перебуває справа №924/1275/19 за позовом селянського (фермерського) господарства "Зозулине", с. Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області до Ізяславської районної державної адміністрації, м. Ізяслав Хмельницької області про визнання протиправним і скасування розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 01 листопада 2002р №237/2002.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відсутності добровільного волевиявлення користувача щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою оскаржуване розпорядження є протиправним. При цьому посилається, зокрема на положення ст. ст. 19, 118 Конституції України, ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 116, 141, 152, 154 Земельного кодексу України.
У засіданні 18.02.2020 позивачем було подано клопотання (від 18.02.2020) про збільшення позовних вимог, а саме: просив визнати недійсним розпорядження Ізяславської РДА від 01.04.2011 №170/1011-р, в частині земельної площі 40 га, яка знаходиться на території Теліжинецької сільської ради, а також просив, зокрема залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
Представник позивача підтримав подане клопотання.
Представник відповідача проти зазначеного клопотання заперечив, звертаючи увагу на його необґрунтованість та безпідставність.
При розгляді клопотання позивача про збільшення позовних вимог судом враховується, що статтею 46 ГПК України передбачено право позивача збільшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову. Водночас статтею 173 ГПК України передбачено можливість об'єднання позовних вимог лише в позовній заяві при поданні позову, або об'єднання декількох справ. Відповідні положення також були закріплені й у ст. ст. 22, 58 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, з приводу чого у п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Крім того, судом враховується, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Таким чином, з огляду на наведене та зважаючи на незмінність заявником зазначеного у позовній заяві предмету позову, беручи до уваги можливість об'єднання позовних вимог лише в позовній заяві при поданні позову, або об'єднання декількох справ, а також враховуючи, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою майнового характеру, яку було заявлено у позовній заяві (тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог немайнового характеру, про які не йшлося в позовній заяві), оскільки в заяві позивача доповнюються раніше заявлені у позовній заяві позовні вимоги додатковою позовною вимогою немайнового характеру, яка має свій предмет і свої підстави, суд вважає за необхідне, відмовити у задоволенні клопотання позивача (від 18.02.2020) про збільшення позовних вимог, що не позбавляє його права звернутись з окремим позовом до суду в загальному порядку.
З приводу клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, судом враховується, що відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Позивач клопотання про залучення третіх осіб мотивує тим, що такі особи є членами СФГ "Зозулине", а відповідно до статуту фермерського господарства майно фермерського господарства належить його членам на праві спільної часткової власності, якщо інше не передбачено угодою між ними.
Однак суд, враховуючи положення ст. 50 ГПК України, доходить висновку про недоведеність того, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки осіб, про залучення яких третіми особами просить позивач, щодо однієї із сторін, беручи до уваги зокрема предмет позову (визнання протиправним і скасування розпорядження від 01 листопада 2002 року №237/2002), зміст оскаржуваного розпорядження.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для залучення зазначених у клопотанні осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, та залишає відповідне клопотання без задоволення.
Керуючись ст. ст. 46, 50, 177, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання селянського (фермерського) господарства "Зозулине" (від 18.02.2020) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та клопотання (від 18.02.2020) про збільшення позовних вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили 18.02.2020, оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18.02.2020.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - ФГ "Зозулине" (30365, Хмельницька обл., Ізяславський район, село Теліжинці, вул. Молодіжна, буд. 20), 3 - Ізяславській РДА (30300, Хмельницька обл., Ізяславський район, місто Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 2). Всім рек. з пов. про вруч.