36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.02.20 Справа № 917/2185/19
за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1- Д, код ЄДРПОУ: 14360570)
до ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Матросова, буд. 4, к. 204, 37775006)
про стягнення 78636.92 грн.
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
представник позивача: Забара В.М., довіреність №6698-К-О від 19.04.17
представник відповідача: не з"явився
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" про стягнення в сумі 78636,92 грн. заборгованості за Договором № Б/Н від 11.01.2014 р. (22851.11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 51235.81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.12.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 23.01.20, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.01.2020р. суд постановив відкласти розгляд справи на 13.02.20, викликати учасників справи в судове засідання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові, а саме: 36000 , Полтавська обл., м. Полтава, вул. Матросова , буд. 4. Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.
Відповідач відзив на позов суду не надав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
У судовому засіданні 13.02.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач на виклик суду в засідання 13.02.2020р. не з'явився.
При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Матросова, буд. 4, к. 204, 37775006.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та та про відкладення розгляду справи було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.
У судовому засіданні 13.02.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
11.01.2014 р. ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" (далі -Відповідач) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та про приєднання до умов та правил банківських послуг.
В Заяві про приєднання до умов та правил банківських послуг, яку заповнено відповідачем та скріплено печаткою підприємства, зазначено, що підписавши дану заяву, висловлюю свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, в порядку чинного законодавства засвідчую згоду на ведення з ПАТ КБ «Приватбанк» документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами подання банківських послуг. Своїм підписом я приєднуюсь і зобов'язуюсь виконувати умови викладені в Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження з банківського обслуговування з клієнтом через web - сайт банку (www.pb.ua чи іншої інтернет-/SMS-ресурс, вказаний банком). Підтверджую, що вся надана мною інформація є правильною. При укладенні договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку та підпису особи уповноваженої підписувати договори і угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.
Заява підписана та скріплена печаткою ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ".
З посиланням на наданий разом із позовною заявою витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (зокрема - Розділ 3.18 "Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів") позивач вказує на те, що шляхом підписання вищезазначеної заяви, відповідач-1 приєднався до наступних умов:
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.18.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводитеся Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуления дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулению"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1. Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулению, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулению, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнулению (п.3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в, який дебетове сальдо підлягало обнулению, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулению, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиїшкнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (зг. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківською дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
З урахуванням вищезазначених "Умов та правилами надання банківських послуг" та анкети, копії виписок по рахункам відповідача, а також наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача станом на 16.10.2019, позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок Відповідачу НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" та при цьому позивачем було надано кредитний ліміт, в розмірі 10 000,00 грн. А відповідач, у свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо його погашення відповідно до вищеозначених Умов, у зв'язку із чим, станом на 16.10.2019 року має заборгованість - 97701,23 грн. яка складається з наступного: 10 000.00 грн. заборгованість за кредитом; 28225,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5270,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 54205,40 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.06.2015 року у справі № 917/886/15 за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" було стягнуто з Відповідача заборгованість за договором № б/нвід 11-01-2014 року у розмірі 19064,31 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5374,72 грн. - заборгованість за процентами, 2969,59 грн. - пеня, 720,00 грн. заборгованість по комісії.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача 78636,92 грн. заборгованості за Договором № Б/Н від 11.01.2014 р. (22851.11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 51235.81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).
При вирішенні спору суд приймає до уваги наступне
За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Так, за приписами ст. 638 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При цьому положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
При цьому ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Поряд із тим, ст. 1047 ЦК України визначає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Також згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявна копія заяви відповідача про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 11.01.2014, підписана позивачем та відповідачем, у якій йдеться про наступні умови: "Підписуючи цю анкету, висловлюю свою згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua). Тарифами банка, які разом з цією анкетою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву в порядку діючого законодавства посвідчую згоду на ведення з ПАТ КБ «Приватбанк» документообігу, у тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Своїм підписом я приєднуюсь і зобов'язуюсь виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг. Тарифах Приватбанка - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформації / погодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через Веб-сайт банка (www.pb.ua чи інший Інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком). Підтверджую, що вся надана мною інформація являється правильною. При укладенні договорів, а також додаткових угод до них, банк і клієнт допускає використання Факсимільного відтворення печатки банка і підпису особи, уповноваженої підписувати договори і угоди до них від імені банку, втіленого за допомогою засобів копіювання".
Відтак, з урахуванням вищевикладених приписів ЦК України та доводів позивача слідує, що підписавши вказану заяву, відповідач приєднався до "Умов і Правил надання банківських послуг", що в сукупністю із заявою відповідча в силу приписів ст. ст. 633, 634, 638, 639, 1054 ЦК України, є публічною оферти щодо укладання договору банківського обслуговування, який, між іншого (згідно наведених позивачем "Умов і Правил надання банківських послуг") є також кредитним договором, відповідно до діючих станом на момент підписання даної заяви Умов та що були розміщені на сайті банку www.pb.ua.
Відповідно до положень ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
Так, судом було досліджено зміст Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» та копію витягу з "Умов та правил надання банківських послуг".
Суд зазначає, що зі змісту анкети, підписаної відповідачем не вбачається, що останній прийняв на себе зобов'язання з ознайомленням з "Умовами і Правилами надання банківських послуг", що були надані позивачем в підтвердження правомірності вимог, а також не зазначено про те, що відповідач прийняв на себе зобов'язання з ознайомленням з "Умовами і Правилами надання банківських послуг" у разі їх змін.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи «Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд не бере до уваги наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, оскільки останній не є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.06.2015 року у справі № 917/886/15 за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ДП "ТАНДЕМ" ТОВ "АЛЬТЕРНАТИВНИЙ КЦ "ЕКСПРЕС-КРЕДИТ ІНФОРМ" було стягнуто з Відповідача заборгованість за договором № б/нвід 11-01-2014 року у розмірі 19064,31 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 5374,72 грн. - заборгованість за процентами, 2969,59 грн. - пеня, 720,00 грн. заборгованість по комісії.
При цьому, у тексті рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2015 року у справі № 917/886/15 йде посилання на Розділ 3.2 Умов, зокрема щодо порядку надання кредиту та порядку розрахунків за користування кредитом.
При прийнятті рішення від 18.06.2015 року у справі № 917/886/15 судом враховано, що "Згідно письмових пояснень представника позивача (а.с. 91-92) зазначені Умови діяли на момент відкриття поточного рахунку відповідачу та не змінювались до моменту розгляду даної справи в суді.".
Вказане свідчить про необгрунтованість здійсненого позивачем нарахування у розмірі 78636.92 грн., з яких 22851.11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4550.00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом та 51235.81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з посиланням на Умови в наведеній ним у позовній заяві редакції, зокрема, Розділ 3.18 "Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів".
Відтак, з огляду на наявні в матеріалах справи докази неможливо достовірно встановити, що відповідач приєднався саме до "Умов та правил надання банківських послуг", на які вказує позивач, мотивуючи свої позовні вимоги.
Так, відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Посилання позивача на виписки по рахункам відповідача як окремий доказ не засвідчують наявність між сторонами кредитного договору, з огляду на те, що неможливо достовірно встановити на яких саме умовах позивачем були надані відповідачеві грошові кошти, порядок нарахування процентів у відповідних періодах, порядку, строків сплати коштів, структуру відповідних платежів, які є регулярними та впливають на сукупну вартість кредиту, а також наявності чи відсутності комісії за несвоєчасне погашення заборгованості, так як усі ці параметри належать до істотних умов кредитного договору, доказів на підтвердження укладання якого суду не надано.
При цьому приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В силу положень ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки у заяві позичальника від 11.01.14 року відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитом, комісії за користуванням кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачем умов, на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог, підстави для задоволення вимог АТ «ПРИВАТБАНК» про стягнення процентів за користування кредитом, комісії за користуванням кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором відсутні, а тому позов задоволенню не підлягає у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.02.20
Суддя Киричук О.А.