36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.02.2020 Справа № 917/2076/19
за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д,
до Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді», 36011, м. Полтава, вул. Володарського, буд. 6 В, кв.10,
про стягнення 239 658,47 грн.
Суддя: Мацко О.С.
Секретар судового засідання: Дяченко Д.Б.
Представники:
від позивача: Плеханов І.О. (див. протокол);
від відповідача: відсутні.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» про стягнення 239 658,47 грн., з яких 67 203,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором б/н від 23.03.2011 р., 164 087,08 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за вказаним договором, 8 367,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
14.01.2020 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови укладеного кредитного договору від 23.03.2011 року, не повернув позивачу кредитні кошти у передбачений договором термін.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали суду від 14.01.2020 р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.02.2020 р., що направлялась на адресу Полтавської обласної громадської організації “Спортивний молодіжний союз «Сила молоді», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (36011, м. Полтава, вул. Володарського, буд. 6 В, кв.10), була повернута до суду з відміткою поштового відділення «вибули». Інша адреса відповідача чи інші засоби зв"язку з ним у суду відсутні.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання. Крім того, ухвала з інформацією про дату, час та місце проведення судового засідання була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Також згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
23.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (на даний час у зв'язку зі змінами у статутних документах - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК») та Полтавською обласною громадською організацією «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» було укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с. 24).
Згідно з умовами вказаного договору відповідач отримав кредит у розмірі 27 500,00 грн.
24.02.2015 року господарського суду Полтавської області було прийнято рішенням у справі № 917/89/15, яким стягнуто з Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 23.03.2011 року, в т.ч. 27 500 грн. основного боргу за одержаним кредитом.
Посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів на умовах, визначених договором від 23.03.2011 р., позивач просить стягнути з Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» 239 658,47 грн., з яких 67 203,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором б/н від 23.03.2011 р., 164 087,08 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за вказаним договором, 8 367,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки від 23.03.2011 р., довідка про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0\191105111844 від 05.11.2019 р., виписки по рахунку Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
За змістом ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до норм ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
23.03.2011 року Полтавська обласна громадська організація «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» підписала Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки.
Таким чином, 23.03.2011 року між сторонами було укладено кредитний договір, який складається з умов, визначених у вищевказаній заяві.
Водночас, обґрунтовуючи свої вимоги в даній справі, позивач посилається на те, що Полтавська обласна громадська організація «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» підписанням зазначеної заяви приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг, якими врегульовано підстави нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та комісії за користування кредитом, та які разом із заявою складають кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, а також те, що вказаний документ на момент отримання Полтавською обласною громадською організацією «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» кредитних коштів містив умови, на які посилається позивач.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Полтавською обласною громадською організацією «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» кредитного договору.
Дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, оскільки сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами, відповідальності у вигляді пені за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, а також сплати комісії за користування кредитом, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з Полтавської обласної громадської організації «Спортивний молодіжний союз «Сила молоді» 239 658,47 грн., з яких 67 203,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за кредитним договором б/н від 23.03.2011 р., 164 087,08 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за вказаним договором, 8 367,50 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). У даному випадку, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак - відсутність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 18.02.2020 р.
Суддя О.С. Мацко