"11" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3681/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.
за участю представників:
від позивача: Юрченко К.А. . (на підставі довіреності);
від відповідача: Васильєв І.І. (на підставі ордера)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34);
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича ( АДРЕСА_1 );
про стягнення 102763,95 грн.
Суть спору: 11.12.2019 року позивач - Державне підприємство „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернувся з позовною заявою вх. ГСОО №3793/19 до відповідача - Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича, в якій просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 102763,95 грн., з яких: 85479,45 грн. - основний борг, 11183,20 грн. - пеня, 4106,01 грн. - інфляційні та 1995,29 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, на неналежне виконання відповідачем зобов'язань, як переможця торгів, в частині відшкодування позивачу витрат на підготовку та проведення електронних земельних торгів (підготовка лоту та винагорода виконавця земельних торгів), що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду від 16.12.2019 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/6381/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.01.2020 року.
08.01.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами та зазначає, що позивачем до позовної заяви додані договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних земельних торгів №1659 та №1969 від 25.02.2019 року, які не укладались відповідачем, а тому відповідач вважає, що правові підстави для нарахування йому пені відсутні. Більш того, відповідач наполягає, що у відповідності до земельного законодавства витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів, тоді як Земельним кодексом України не встановлений обов'язок сплатити переможцем земельних торгів прибутку виконавцю земельних торгів. При цьому, відповідач стверджує, що витрати та винагорода за лотом №1969 та №1659 оплачені ОСОБА_2., який 13.11.2019 року став переможцем земельних торгів, в зв'язку з чим, подання даного позову за думкою відповідача свідчить про намагання позивача повторно стягнути відповідні кошти. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивачем також подано аналогічний позов до ТОВ НВП „Агро-Ритм" у справі №916/3668/19. Разом з тим, відповідач зазначає щодо невідповідності позовної заяви положенням ст.ст. 162,164 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим стверджує про безпідставність відкриття судом провадження у справі за відповідною позовною заявою.
У судовому засіданні від 10.01.2020 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 07.02.2020 року.
07.02.2020 року до суду від позивача надійшли заперечення вх. ГСОО №3319/20, в яких позивач зазначає, що організатором були анульовані торги проведені 25.02.2019 року, ц зв'язку з відмовою відповідача від підписання договору оренди земельної ділянки. При цьому, звертає увагу суду на те, що розмір понесених витрат, які переможець зобов'язаний відшкодувати виконавцеві торгів визначений у оголошенні про проведення торгів. Крім того, позивач наполягає, що про необхідність вчинення дій з відшкодування понесених витрат виконавцеві відповідачу також було відомо з протоколів проведення електронних земельних торгів №732 та №733 за лотами №1659 (реєстрац. №666) та №1969 (реєстрац. №667), які були підписані Фізичною особою-підприємця Алексієнко Олегом Анатолійовичем та якого було автоматично визначено, як переможця відповідних торгів. Водночас, позивач зазначає, що коли мова йде про відшкодування витрат виконавцю, законодавство не дає прив'язки до укладення договору оренди, а встановлює лише обов'язок переможця відшкодувати виконавцю витрати, які той поніс у зв'язку з підготовкою лоту до земельних торгів та проведення таких торгів. Разом з тим, позивач наголошує, що ОСОБА_2 . став переможцем торгів від 13.11.2019 року щодо відповідних лотів за результатами повторного проведення торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки, що за думкою позивача, не звільняє відповідача від зобов'язань щодо відшкодування таких витрат.
У судовому засіданні від 07.02.2020 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 11.02.2020 року.
У судовому засіданні 11.02.2020 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача, у судовому засіданні 11.02.2020 року проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволені даного позову відмовити.
В судовому засіданні 11.02.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.02.2020 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:
19.04.2018р. між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (організатор) та ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (виконавець) було укладено договір на підготовку лотів та проведення земельних торгів №132/250, згідно якого виконавець за дорученням організатора бере на себе зобов'язання підготувати лоти до проведення земельних торгів та провести земельні торги з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору, за проведення земельних торгів виконавець отримує винагороду, яка складається із видатків на організацію та проведення земельних торгів та прибутку виконавця.
Положеннями п. 2.5 та п. 2.6 договору, винагорода виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 50 відсотків від річної орендної плати за користування земельною ділянкою, але не більше як 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний лот. За результатами проведення земельних торгів виконавець укладає з переможцем земельних торгів за кожним лотом окремий договір про відшкодування витрат на підготовку лотів та проведення земельних торгів відповідно до п. 3.4 цього договору.
Так, суд зазначає, що обставини щодо здійснення позивачем підготовки лотів у відповідності до договору укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами 5123380600:01:005:0383 та 5123380600:01:005:0384 жодним чином не заперечується сторонами у справі, в зв'язку з чим, в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини цілком визнаються судом.
Як вбачається з протоколу №732 від 25.02.2019р. проведення електронних торгів на право оренди земельної ділянки загальною площею 15,0751га (кадастровий номер: 5123380600:01:005:0383), яка розташована на території Одеської області Любашівського району Бобрицької сільської ради (за межами населеного пункту), учасника 2 - Фізичну особу-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича було визнано переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію. Факт визнання відповідача переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, які відбулись 25.02.2019р., підтверджується також листом Державного підприємства „Сетам" за №10257/17-18-19 від 23.09.2019р. (а.с. 58).
При цьому, у протоколі проведення електронних торгів №732 від 25.02.2019р. вказано про наявність у переможця торгів обов'язку сплатити суму за придбаний лот, а також витрати на підготовку лота та винагороду виконавця у загальному розмірі 42713,51 грн. у строк до 28.02.2019р. та попереджено переможця, що у разі несплати зазначених платежів у встановлений строк результати земельних торгів за рішенням організатора анулюються.
Водночас, згідно протоколу №733 від 25.02.2019р. проведення електронних торгів на право оренди земельної ділянки загальною площею 15,3574га (кадастровий номер: 5123380600:01:005:0384), яка розташована на території Одеської області Любашівського району Бобрицької сільської ради (за межами населеного пункту), учасника 1 - Фізичну особу-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича було визнано переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, яким було запропоновано найвищу цінову пропозицію. Факт визнання відповідача переможцем електронних торгів на право оренди земельної ділянки, які відбулись 25.02.2019р., підтверджується також листом Державного підприємства „Сетам" за №10258/17-18-19 від 23.09.2019р. (а.с. 59).
При цьому, у протоколі проведення електронних торгів №733 від 25.02.2019р. вказано про наявність у переможця торгів обов'язку сплатити суму за придбаний лот, а також витрати на підготовку лота та винагороду виконавця у загальному розмірі 42765,94 грн. у строк до 28.02.2019р. та попереджено переможця, що у разі несплати зазначених платежів у встановлений строк результати земельних торгів за рішенням організатора анулюються.
Більш того, в підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем також було надано до суду договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №№167, 168 від 25.02.2019р., згідно умов яких відповідач зобов'язаний був відшкодувати виконавцю електронних торгів витрати на підготовку та проведення електронних торгів, між тим, вказані договори, як і акти до зазначених договорів з боку Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича підписані не були, що ніяким чином не спростовано позивачем.
З оголошення, розміщеного на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вбачається, що торги, які були проведені 25.02.2019р., на право оренди щодо відповідних земельних ділянок, були анульовані у зв'язку з відмовою переможця від укладання договору оренди. Зазначені обставини підтверджуються також наявним в матеріалах справи листуванням Державного підприємства „Сетам" (а.с. 58-59).
При цьому з матеріалів справи також вбачається, що 13.11.2019 року були проведені електронні торги щодо права оренди відповідних земельних ділянок переможцем яких став ОСОБА_2 та з яким ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було укладено договір про відшкодування витрат на проведення електронних торгів. Крім того, зазначеною особою витрати виконавця на підготовку та проведення електронних торгів були сплачені, що ніяким чином не заперечується позивачем.
Разом з тим, ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до відповідача із претензією №10 від 24.07.2019р. про неналежне виконання договірних зобов'язань та сплату заборгованості, відповідно до якої позивач, посилаючись на умови проведення торгів, з яким відповідач був ознайомлений до початку участі в торгах, а також посилаючись на підписання відповідачем протоколів проведення електронних торгів №732, 733 від 25.02.2019р. про визнання відповідача переможцем торгів, вимагав відшкодувати понесені ним витрати у розмірі 85479,45 грн. При цьому, ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" була звернута увага відповідача, що відмова від подальшого підписання договору оренду земельної ділянки не звільняє його від обов'язку відшкодувати понесені виконавцем витрати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:
Згідно з ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.)
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Водночас, суд зазначає, що порядок укладення договорів визначений у статтях 179-188 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Так, суд цілком погоджується з позицію відповідача у справі щодо відсутності у останнього обов'язку відшкодувати позивачеві витрати на організацію та проведення електронних торгів на підставі договорів про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №№167, 168 від 25.02.2019р., оскільки відповідачем не було підписано такий договір.
Разом з тим, аналізуючи правомірність звернення позивача з відповідними позовними вимогами та даючи правову оцінку підставам наявності у відповідача обов'язку з відшкодування понесених позивачем витрат на організацію та проведення 25.02.2019 року торгів, господарський суд зазначає таке.
З огляду на положення ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати не лише із договорів та інших правочинів, а також у випадку настання певних юридичних фактів.
При цьому, усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Поряд з цим варто враховувати, що певні юридичні факти можуть бути підставою виникнення прав та обов'язків, якщо це прямо передбачено положеннями чинного законодавства.
Згідно зі ч. ч. 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Положеннями ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що електронні земельні торги на право оренди земельної ділянки площею 15,0751га (кадастровий номер: 5123380600:01:005:0383) та площею 15,3574га (кадастровий номер: 5123380600:01:005:0384) проводились ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження електронних земельних торгів і забезпечення зберігання та захисту даних під час їх проведення" від 21.06.2017р. № 688, яка визначає механізм реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів територіальними органами Держгеокадастру під час здійснення ними повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1, абзацом 2, 3 ч. 3 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб'єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів. Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.
Згідно з ч. 6 ст. 135 Земельного кодексу України, винагорода виконавцю земельних торгів, яку встановлює організатор земельних торгів, складається з видатків на організацію та проведення земельних торгів і прибутку виконавця. Винагорода виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 5 відсотків ціни, за якою здійснюється купівля-продаж земельної ділянки, або 50 відсотків річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису), але не більш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот.
Приписами ч. 5 ст. 136 Земельного кодексу України визначено, що фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними. Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом.
Відповідно до ч. 3, п. і ч. 4, ч. 7 ст. 137 Земельного кодексу України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів. В оголошенні зазначаються за кожним лотом, зокрема, сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів. Особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів документи, визначені законом.
Згідно з ч. 17 , абзацу 9 ч. 19 ст. 137 Земельного кодексу України, торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот. У разі якщо протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова "Продано", називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час торгів.
Відповідно до ч. 20 ст. 137 Земельного кодексу України переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь у торгах з продажу цього лота. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У такому разі протокол підписується ліцитатором та представником організатора земельних торгів у день проведення торгів. За наявності інших учасників, які виявили бажання придбати зазначений лот, ліцитатор відновлює торги за цим об'єктом у день проведення торгів. За умови відсутності таких учасників лот виставляється на повторні торги.
Згідно з ч. 23 ч. 24 ст. 137 Земельного кодексу України ліцитатор оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів. Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев'ятою цієї статті. У разі придбання переможцем кількох лотів договір укладається окремо на кожний з них.
Так, судом встановлено, що відповідача було визнано переможцем електронних земельних торгів, які відбулись 25.02.2019р., на право оренди відповідних земельних ділянок. При цьому, відповідачем відповідно до вищенаведених вимог земельного законодавства було підписано протокол проведення електронних торгів №732, 733 від 25.02.2019р., що, відповідно, має наслідком неможливість виконавця відновити торги за цим об'єктом у день проведення торгів у випадку відмови переможця від підписання договору оренди.
Надаючи правову оцінку належності доказам, наданим позивачем в підтвердження проведення 25.02.2019 року спірних торгів, переможцем яких було визнано відповідача, у сукупності обставин справи та викладених відповідачем заперечень суд зазначає таке.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено судом згідно відомостей, які містяться в мережі Інтернет на електронному ресурсі за посиланням https://land.setam.net.ua/auction, інформація наявна у вільному доступі, 25.02.2019 року було проведено електронні торги щодо права оренди відповідних земельних ділянок, як і відомості щодо порядку (у т.ч. строків) та розміру сплати винагород та відшкодувань пов'язаних з організацією та проведенням таких торгів, в зв'язку з чим суд вважає зазначені позивачем обставини щодо визначення переможцем торгів 25.02.2019 року відповідача у справі встановленими, як і обставини обізнаності відповідача про розмір та порядок сплати відповідних коштів виконавцю торгів доведеними, безпосередньо як особі, яка брала участь у відповідних торгах та за результатами яких була визнана переможцем.
При цьому, суд зазначає, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Водночас, посилання відповідача, що позивачем не надано належних доказів підтверджуючих викладені у позовній заяві обставин, оскільки такі докази не засвідчені позивачем згідно державних стандартів, судом з урахуванням наявності інших доказів, зокрема, листування ДП „Сетам" та ін., до уваги не приймаються. При цьому, суд зазначає, що відповідна інформація є публічною та доступна в мережі Інтернет. Разом з тим, суд зазначає, що неналежність поданих стороною, у даному випадку позивачем, як зазначає відповідач, доказів є підставою для відмови у задоволенні позову, а не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, в зв'язку з чим твердження відповідача щодо безпідставного відкриття судом провадження у даній справі є необґрунтованими.
Більш того, суд критично відноситься до позиції відповідача у справі, оскільки вона є нелогічною, адже відповідач обґрунтовуючи свою позицію відсутністю належних доказів у справі щодо проведення торгів від 25.02.2019 року, жодним чином не заперечує, що він брав участь у торгах від зазначеної дати та був визнаний переможцем. Водночас, не заперечує і щодо підписання ним відповідних протоколів проведення торгів 25.02.2019 року, а лише надає докази, які свідчать щодо подальшого проведення повторних торгів 13.11.2019 року, переможцем яких стала інша особа.
Відповідно до ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.
У відповідності до п. в ч. 4 ст. 138 Земельного кодексу України, земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів торгів.
Згідно ч. 5 ст. 138 Земельного кодексу України, результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.
Як зазначалось вище судом, результати торгів, які були проведені 25.02.2019р., було анульовано організатором земельних торгів у зв'язку з відмовою Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича від підписання договору оренди земельної ділянки, що ніяким чином не заперечується відповідачем.
Згідно з ч. 6 ст. 138 Земельного кодексу України, у разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, повторні торги можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що приписами Земельного кодексу України встановлений обов'язок переможця електронних торгів відшкодувати виконавцю земельних торгів витрати на проведення та організацію земельних торгів. При цьому, з огляду на позицію позивача, яким було наголошено про наявність у відповідача обов'язку відшкодувати понесені ним витрати з огляду на підписання протоколу електронних торгів, а також позицію відповідача, яким було наголошено, що обов'язок відшкодувати понесені позивачем витрати виникає у переможця торгів лише у випадку укладення договору оренди земельної ділянки, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про оренду землі" (з наступними змінами та доповненнями) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Отже, із визначення поняття договору оренди вбачається, що договір оренди земельної ділянки державної власності укладається між уповноваженим органом державної влади та орендарем, в даному випадку особою, яка була визнана переможцем електронних торгів. Таким чином, виконавець земельних торгів не виступає стороною за договором оренди землі, а отже, умовами договору оренди землі врегульовані лише права та обов'язки орендаря та орендодавця.
За таких обставин, відсутні правові підстави стверджувати про наявність у переможця земельних торгів обов'язку відшкодувати понесені виконавцем торгів витрати лише у випадку укладення договору оренди, що відповідає приписам ч. 5 ст. 135 Земельного кодексу України, якою передбачено, що витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.
Враховуючи положення ч. 31 ст. 137 Земельного кодексу України, суд зауважує, що вказаною нормою земельного законодавства лише закріплено строк виконання переможцем земельних торгів свого обов'язку щодо відшкодування понесених виконавцем витрат, оскільки укладання безпосередньо самого договору про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів Земельним кодексом України не передбачено.
При цьому, розмір понесених витрат, які переможець зобов'язаний відшкодувати виконавцеві торгів визначений у оголошенні про проведення торгів та, окрім того, у підписаних з боку відповідача протоколах проведення електронних торгів №732, 733 від 25.02.2019р., що ніяким чином не спростовано відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що продаж права оренди на земельну ділянку іншій особі не звільняє переможця торгів, який відмовився від підписання договору оренди, від обов'язку відшкодувати понесені виконавцем витрати, оскільки повторне проведення торгів на право продажу передбачає здійснення виконавцем земельних торгів додаткових дій та виконання певного обсягу робіт, спрямованих на проведення нових торгів, вартість яких, в свою чергу, підлягає відшкодуванню новим переможцем торгів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, як переможця електронних торгів від 25.02.2019р., який відмовився від підписання договору оренди, обов'язку відшкодувати понесені ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" витрати на організацію та проведення торгів, розмір яких відповідно до відомостей, які містяться на Інтернет-ресурсі становить 85479,45 грн., як і порядок їх сплати. Крім того, зазначений розмір витрат також міститься у протоколах проведення торгів №732, 733 від 25.02.2019 року, які були підписані відповідачем. При цьому, суд повторно зазначає, що відповідачем жодним чином не заперечуються обставини щодо проведення торгів 25.02.2019, їх результатів, визнання його переможцем та відповідно обставини щодо підписання зазначених протоколів проведення торгів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 85479,45 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних у розмірі 1995,29 грн. нарахованих по 09.12.2019р. суд вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 4106,01 грн., нарахованих з березня по листопад 2019р., заявлених до стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд встановив його помилковість, а саме, позивачем невірно визначено розмір сукупного індексу інфляції, а також не враховано дефляційні процеси.
З урахуванням викладеного, суд за допомогою системи „Ліга Закон" здійснив власний розрахунок інфляційних та встановив, що загальна сума інфляційних становить 37598,40грн.
Розрахунок інфляційних
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс Інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
01.03.2019 - 30.11.201942713.511.0271160.26
01.03.2019 - 30.11.201942765.941.0271161.68
Всього:--2321,94
Отже, загальна сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 2321,94 грн.
Оцінючи правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені суд зазначає таке:
Положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).
За приписами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За таких обставин, враховуючи, що договори про відшкодування витрат на підготовку та проведення електронних торгів №167, №168 від 25.02.2019р. з боку відповідача підписані не були, а, отже, є неукладеними, за відсутності законодавчого акту, яким передбачена сплата пені у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 11183,20 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ДП „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 85479,45 грн., 3% річних у розмірі 1995,29 грн. та інфляційних у розмірі 2321,94 грн.
При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ід. код: НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34; код ЄДРПОУ 00702995) 85479/вісімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять/грн. 45 коп. основного боргу, 1995/одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять/ грн. 29 коп. 3% річних та 2321/дві тисячі триста двадцять одна/грн. 94 коп. інфляційних.
3.В решті позову відмовити.
4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алексієнко Олега Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ід. код: НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34; код ЄДРПОУ 00702995) 1678/одна тисяча шістсот сімдесят вісім/грн. 95 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 17 лютого 2020 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська