Справа № 991/275/20
Провадження1-кс/991/275/20
іменем України
17 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро
1. До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його заяви № 3717/04 від 04.01.2020.
1.1.У скарзі ОСОБА_3 просить зобов'язати керівника ГПД НАБУ внести до ЄРДР відомості заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 3717/04 від 04.01.2020, зазначити в резолютивній частині ухвали визначену скаржником кваліфікацію злочинів за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 368, ч.3 ст.369, ч.3 ст. 382, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України, зобов'язати керівника ГПД НАБУ надати скаржнику належним чином засвідчені витяги з ЄРДР та пам'ятки про процесуальні права і обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні та повідомити суд про виконання ухвали суду.
1.2.Скарга обґрунтовується тим, що 08 січня 2020 року ОСОБА_3 подав до приймальні НАБУ заяву про вчинене кримінальне правопорушення № № 3717/04 від 04.01.2020, однак у порушення ч. 1 ст. 214 КПК України його не було повідомлено про внесення до ЄРДР відомостей щодо цієї заяви.
2.В судове засідання 17.02.2020 скаржник не з'явився, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, в усному порядку повідомив про незручність часу для судового засідання, однак клопотання про відкладення розгляду скарги до суду не надходило. У зв'язку з цим, а також з метою дотримання розумних строків розгляду скарги та недопущення затягування судового процесу, зважаючи на те, що скарга містить достатньо матеріалів для її розгляду по суті, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити розгляд скарги за відсутності скаржника.
Особа, бездіяльність якої оскаржується, в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні ( ч. 4 ст. 107 КПК України).
3.Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.У відповідності до положень ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. В свою чергу, примітка до ст. 45 КК України відносить до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України і не мають повноважень здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не віднесені до його підсудності.
За таких умов слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги в порядку статі 303 КПК, зокрема, на бездіяльність слідчого виключно в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду (частина 1 статті 306 КПК України).
3.2.Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена така бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
3.2.1.У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення … зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
3.3.Разом з тим, на підставі ст. 25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
3.4.За таких обставин, бездіяльність в сенсі кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі:
-надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР;
-наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення;
-невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
3.5.Як вбачається із поданої скарги, 08.01.2020 скаржник подав на ім'я керівника ГПД НАБУ заяву за вих. № 3717/04 від 04.01.2020 про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . В заяві скаржник стверджує, що керівник УП Солом'янського ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 , разом із начальником СВ Солом'янського УА НП в м. Києві ОСОБА_5 саботують проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201510009005252, а також не виконують судових рішень щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинені злочини.
3.6.Проаналізувавши зміст заяви № 3717/04 від 04.01.2020, встановлено, що в ній по суті висловлюється незгода з процесуальними діями та рішенням органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201510009005252. Скаржник наводить мотиви, які на його думку, свідчать про процесуальні порушення керівника УП Солом'янського ГУ НП в м. Києві та начальника СВ Солом'янського УА НП в м. Києві у цьому провадженні, у якому скаржник є потерпілим. При цьому в заяві ОСОБА_3 № 3717/04 від 04.01.2020 не зазначено обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 або іншими особами кримінальних правопорушень, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄДРД. В свою чергу, оцінка процесуальних рішень і дій слідчих під час досудового розслідування кримінальних проваджень, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством судового контролю у такому кримінальному провадженні.
3.7.Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_3 , з якою він звернувся до керівника ГПД НАБУ, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановила, що в ній відсутні жодні відомості, що свідчать або можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення.
3.8.Крім того, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду вже розглядалася справа за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання його аналогічної заяви № 3607/12 від 12.12.2019 (справа № 991/2788/19, провадження № 1-кс/991/3393/19) про вчинення кримінальних правопорушень начальником УП Солом'янського ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 та начальником СВ Солом'янського УА НП в м. Києві ОСОБА_5 з підстав саботування проведення досудового розслідування. За результатами розгляду скарги у справі № 991/2788/19 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу від 24.12.2019, якою у задоволенні скарги відмовила.
Також слідчими суддями Вищого антикорупційного суду розглядалися інші скарги ОСОБА_3 з тих же обставин, про які зазначається у його заяві № 3717/04 від 04.01.2020 у цій справі. Так, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглянута його скарга на бездіяльність ГПД НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей за аналогічною заявою № 3443/22 від 22.10.2019 щодо протиправних, на думку заявника, процесуальних дій ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (справа № 991/1322/19, провадження № 1-кс/991/1802/19), за результатами розгляду якої ухвалою від 01.11.2019 скарга задоволена частково, керівника ГПД НАБУ зобов'язано внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою. В подальшому ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву № 3638/20 від 20.12.2019 про вчинення кримінального правопорушення керівником ГПД НАБУ ОСОБА_6 щодо невиконання вказаної ухвали. Та у зв'язку із невнесенням відомостей до ЄРДР за такою заявою - подав скаргу до Вищого антикорупційного суду на бездіяльність керівника УВК НАБУ. За результатами розгляду цієї скарги (справа № 991/2959/19, провадження № 1-кс/991/3567/19) слідчий суддя Вищого антикорупційного суду відмовив у її задоволенні.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Однак, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_3 вже звертався НАБУ та до суду за вирішенням спірного питання щодо неправомірних, на його думку, дій ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під час розслідування кримінальних проваджень, де скаржник є потерпілим. І з цього питання слідчими суддями вже ухвалювалися рішення. Повторне і неодноразове звернення скаржника з аналогічними заявами з того ж самого спірного питання не узгоджується з принципом верховенства права. Тому з огляду на принцип правової визначеності слідчий суддя не може розглядати питання щодо зобов'язання слідчого, прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою, яка містить ті самі обставини, щодо яких слідчими суддями вже були постановлені судові рішення.
4.Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Відсутність у матеріалах скарги інформації, яка свідчить або може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро і підсудних Вищому антикорупційному суду, а також постановлення слідчими суддями рішень щодо обставин, викладених в заяві № 3717/04 від 04.01.2020, зумовлює відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 26, 214, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
1.У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД НАБУ відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1