17 лютого 2020 року
м. Черкаси
Справа № 712/4602/19
Провадження № 22-ц/821/130/20
категорія: 304090000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Василенко Л. І.
суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у складі: головуючого судді Пироженко В.Д., повний текст судового рішення складено 06 листопада 2019 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги Банк обґрунтував тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим він 24 березня 2011 року підписав анкету-заяву, згідно якої отримав кредит у розмірі 8500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
У зв'язку із порушенням зобов'язання за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на 18 березня 2019 року має заборгованість у розмірі 20828,80 грн, з яких: 6787,67 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5008,39 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 6809,98 грн - нарахована пеня за прострочене зобов'язання, 754,72 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму понад 100 грн, 500 грн - штраф (фіксована частина), 968,04 грн - штраф (процентна складова).
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 24 березня 2011 року № б/н у загальній сумі 20828,80 грн, а також судові витрати у розмірі 1 921 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6787,67 грн та судовий збір в сумі 626,01 грн, а всього 7413,68 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач отримав, згідно кредитного договору, кредитний ліміт в розмірі 8500 грн, що встановлено із розрахунку заборгованості відповідача, однак, вчасно його не повернув, та невідомо чи були умови договору приєднання зрозумілі відповідачу і доведені до його відома під час підписання анкети-заяви від 24 березня 2011 року, та Банк не надав суду переконливих доказів того, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, та Банк не надав суду переконливих доказів того, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі, поданій 05 грудня 2019 року, АТ КБ «Приватбанк», вважаючи рішення суду в частині відмови у стягненні частини заборгованості по тілу кредиту таким, що винесене без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права, просив його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити в цій частині нове рішення задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Судові витрати покласти на відповідача.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повній мірі були встановлені дійсні обставини справи, які випливають з кредитного договору, зокрема, не враховано прострочену суму заборгованості за тілом кредиту, не перевірено розрахунок заборгованості та не досліджено довідку про умови кредитування.
Зазначає, що платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу, сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений договором.
Тому, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, яка складається із двох складових, а саме: 6787,67 грн заборгованість за тілом кредиту та 5009,39 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Вважає, що суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні заборгованості по тілу кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Відповідно до Статуту АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 36-37).
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14 червня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19 березня 1992 року, основний вид економічної діяльності, 64.19 - інші види грошового посередництва (а.с. 35).
У відповідності до Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» (а.с. 34).
Згідно відомостей з ЄДРПОУ від 01 березня 2018 АТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб'єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД - 2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99. Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (а.с. 33).
24 березня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 була підписана анкета-заява № б/н про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 14).
За змістом відповідної заяви-анкети б/н: «Я згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил наданих банківських послуг, а також регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua (а.с. 14).
В заяві, яка додана Банком до позовної заяви, містяться персональні дані ОСОБА_1 , визначено вид кредитної карти, а саме «платіжна картка кредитка «Універсальна», а також зазначений бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Унівесальна/ GOLD» у розмірі 5000 грн (а.с. 14).
До позовної заяви Банком також наданий Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в якому зазначено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року (а.с. 16-30).
Згідно з п 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (далі Умов та правил) передбачено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку, її вид визначений у Пам'ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування і Заяві, підписання якої Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Карти, зазначеної в Заяві. Договір укладається терміном на п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовиться від договору, він продовжується на такий же термін (а.с. 24).
Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил, передбачено, що після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком (а.с. 24).
У відповідності до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (а.с. 25).
Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил, у разі невиконання зобов'язань за договором, в разі не виконання обов'язків за договором на вимогу банку позичальник зобов'язується виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати Винагороди Банку (а.с. 24).
Відповідно до п. 2.1.1.5.7 Умов та правил, власник зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту (а.с. 25).
Згідно з п. 2.1.1.2.12 Умов та Правил передбачено, що після настання зазначеного на картці останнього місяця терміну її дії банком випускається картка на новий термін, за що клієнтом вноситься плата згідно діючих тарифів (а.с. 24).
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в визначені банком терміни (а.с. 25).
Відповідно до п. 2.1.1.12.4 Умов та Правил передбачено, що термін внесення мінімального обов'язкового платежу за кредитом, а також овердрафту до першого числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов'язань. Платіж включає відсотки за користування кредитом, передбачені Тарифом, частину заборгованості за тілом кредиту, штраф, згідно цих Умов. Термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту; термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до першого числа (а.с. 26).
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с. 22).
Відповідно до п. 1.1.7.43 Умов та правил, сторони визнають, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього Рахунку/Вкладу Клієнта відкритого у рамках Договору або Договору, що підлягає під дію, а також при закінченні використання послуг банку, передбачених Договором. За наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій Банку, дія Договору припиняється після повного погашення такої заборгованості (а.с. 22).
Пунктом 1.1.3.2.4. Умов та правил визначено, що Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно п. 1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення клієнта (а.с. 19).
У відповідності до п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Умов та правил, зміни до цих Умов і Правил вносяться Банком щомісячно в односторонньому порядку, у випадках не заборонених чинним законодавством України. У тих випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін не можливо, Банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку: 1.1.6.2.1 офіційний сайт банку www.privatbank.ua, 1.1.6.2.2 розміщення інформації у відділенні банку (а.с. 21).
Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а саме «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн. та не більше залишку заборгованості, з 01 квітня 2014 року - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн. та не більше залишку заборгованості. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с. 15).
При цьому, із наданого витягу з Тарифів вбачається, що Банком визначений різний розмір пені в залежності від виду карт «Універсальна», а саме: пеня в картці «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» пеня становить пеня (1)+ пеня (2), де пеня 1 це базова процентна ставка/30 та нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) це 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн., в картці «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» пеня становить 0,24% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. та 0,24% від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше, в картці «Універсальна CONTRACT» пеня становить 0,0001% від заборгованості, але не менше 50 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками, а в картці «Універсальна GOLD» пеня становить 0,233% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. та 0,233% від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом чи процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.
Згідно розрахунків заборгованості за договором № б/н від 24 березня 2011 року, укладеного між Приватбанком та ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2015 року та станом на 18 березня 2019 року, сума боргу становить 20828,80 грн та складається з наступного: 6787,67 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5008,39 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками; 6809,98 грн - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 754,72 грн - заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також заборгованість за судовими штрафами - 1468,04 грн (а.с. 7-13).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає в повному обсязі.
До позовної зави Банком додані клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та зазначено, що Банк не заперечує проти винесення заочного рішення та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 2-3).
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2019 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 42-43).
Згідно відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 12 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , з 01 липня 2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41).
Черкаським апеляційним судом, згідно до вимог п. 2) ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судова кореспонденція надсилалась ОСОБА_1 на вищевказану адресу (фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку) та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трек-номер 1800209665867, ОСОБА_1 отримав копію апеляційної скарги та ухвалу про відкриття апеляційного провадження у даній справі.
Ухвалою про відкриття провадження ОСОБА_1 було надано строк для подачі відзиву протягом 5 днів з моменту одержання ухвали, однак останній не скористався правом на його подачу.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що даний спір виник між АТ КБ «ПриватБанком» та ОСОБА_1 з підстав зняття останнім кредитних коштів із банківської карти, отриманої згідно анкети-заяви від 24 березня 2011 року.
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Банку лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, а відмовлено у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту, процентів та штрафів.
Предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише в частині незадоволених вимог, тобто в частині відмови у стягненні 5008,39 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 6809,98 грн - пені за прострочене зобов'язання; 754,72 грн - пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, а також заборгованості за судовими штрафами - 1468,04 грн. При цьому, мотиви апеляційної скарги зводяться лише до незгоди із відмовою в стягнені простроченого тіла кредиту.
Переглядаючи справу за наявними матеріалами, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1 та 2 ст. 551 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
З матеріалів справи вбачається, що у анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 містяться його персональні дані, визначено вид кредитної карти, а саме платіжна картка кредитка «Універсальна» та зазначений лише бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Унівесальна»/ GOLD у розмірі 5000 грн (а.с. 14).
В анкеті-заяві взагалі не визначена процентна ставка, строк повернення кредиту (користування ним), відсутні дані про видачу кредитної карти, строк її дії, дані про її перевидачу після закінчення її дії, а також розміру та порядку нарахування простроченого тіла кредиту та штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути прострочене тіло кредиту, пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
При цьому, обґрунтовуючи своє право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29 липня 2009 року № 22, як невід'ємні частини спірного Договору.
Проте, наявний в матеріалах справи Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підписів як позивача так і відповідача, та дати його складання (а.с. 15).
За викладеного, посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що відповідачем було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Унівесальна GOLD» (Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна») спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, крім положень ЦК України, керувався, зокрема, правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) та Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосоване законодавство до даних правовідносин, адже без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, за відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про кредитний ліміт, про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та про строк повернення кредиту (користування ним), надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватись як стандартна типова форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують указаних обставин, зокрема, в оскаржуваній частині рішення.
За таких міркувань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Також відсутні підстави вважати, що при укладені договору з позичальником ОСОБА_1 кредитор АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та погодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк.
Переглядаючи справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, виходячи з наданих позивачем доказів, неможливо перевірити правильність нарахування банком заявлених у розрахунку сум заборгованості щодо повної вартості кредиту, зокрема, процентів за користування кредитом, простроченого тіла кредиту, пені та штрафів.
При цьому, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема ст. ст. 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'являв.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказуючи розмір заборгованості Банком надано розрахунок заборгованості, який виконаний у формі таблиці із зазначенням відповідних граф, а в кінці розрахунку зазначені, як висновок, остаточні суми на кінець періоду за який вони виконані. Виписки по кредитному рахунку боржника ОСОБА_1 . Банком надано не було.
В апеляційній скарзі Банком зазначено, що платіж за умовами договору включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу, сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернуті у строк, передбачений Договором.
Пункт 1.1.1. доданих до позовної заяви Умов та правил надання банківських послуг визначає терміни і поняття, при цьому поняття тіло кредиту та прострочене тіло кредиту в ньому відсутні.
Відповідно до п.п. 1.1.1.60 мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань клієнта, які щомісячно має сплачувати клієнт протягом терміну дії карти. Цей платіж розраховується, як сума овердрафта і суми щомісячного платежу, що складається з нарахованих до сплати відсотків і частини заборгованості за кредитом.
Прострочений кредит - кредитні кошти, які були надані клієнту і не були повернуті Банку в термін, передбачений договором (п. п. 1.1.1.88).
В анкеті-заяві вказаний бажаний кредитний ліміт 5000 грн, в позовній заяві Банк вказував, що надав позичальнику ОСОБА_1 8500 грн, даних про встановлення кредитного ліміту та його зміни матеріали справи не містять.
При цьому, сума вказана в розрахунку тіла кредиту та простроченого тіла кредиту складає 11796,06 грн (6787,67 грн + 5008,39 грн), що значно перевищує вказаний ОСОБА_1 у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг бажаний кредитний ліміт.
Отже, Банком не доказано належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту в сумі із тілом кредиту складають саме фактично отримані кошти ОСОБА_1 .
Колегія суддів враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК) та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.
Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
За викладеного доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість за тілом кредиту складається з двох складових, а саме: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим тілом кредиту, відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 17 лютого 2020 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
О. В. Карпенко