Справа №705/647/20
2/705/1427/20
про відмову у відкритті провадження у справі
18 лютого 2020 року місто Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., вивчивши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди. Позовна заява подана в порядку цивільного судочинства.
Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У позовних вимогах позивач просить: визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 4 червня 2019 року про відмову у призначенні житлової субсидії позивачу, прийняте за результатом розгляду її заяви про призначення субсидії на неопалювальний період з травня по вересень місяці 2019 року; зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення житлової субсидії на неопалювальний період з травня по вересень 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
Обґрунтовуючи стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що така шкода заподіяна протиправним рішенням відповідача, яке оскаржується.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-третє, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Разом з тим за приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.
Частиною п'ятою статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У позовній заяві ОСОБА_2 заявила три вимоги: вирішити публічно-правовий спір (визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, зобов'язати відповідача розглянути її заяву) та відшкодувати моральну шкоду.
Вимога про відшкодування моральної шкоди, на думку позивача, пов'язана з неправомірним рішенням відповідача.
Україна, згідно з Конституцією України, є правовою державою (стаття 1), а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (стаття 3). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і саме держава відповідає перед людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3).
Вдповідно до Розділу 1 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, затвердженого Рішенням Уманської міської ради від 6 березня 2018 року №2-46/7, відповідач є виконавчим органом Уманської міської ради, юридичною особою публічного права. Згідно Розділу ІІ вказаного Положення основним завданням відповідача є забезпечення реалізації державної соціальної політики в місті Умань у сфері соціального захисту населення, в т.ч. надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Отже, предметом спору є оскарження рішення відповідача, який діяв як суб'єкт владних повноважень, та зобов'язання останнього вчинити дії по питанню призначення позивачу субсидій, які призначаються у встановленому законом порядку.
Відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Правовий висновок щодо підсудності такого спору був зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 року (справа № 645/212/18, провадження № 14-183цс19).
Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про скасування рішення та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Черкаського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею, але може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя О.В.Корман