Справа № 697/155/20
№ пров. 2/697/287/2020
14.02.2020 м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області О.М. Льон, розглянувши позовну заяву Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати, -
29.01.2020 до Канівського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати.
30.01.2020 до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації направлено запит про встановлення реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_1
11.02.2020 на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Канівської міської ради безпідставно збережених коштів у вигляді плати за землю в сумі 665241,87 грн. та на користь прокуратури Черкаської області судовий збір сплачений судовий збір у розмірі 9978,63 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що Золотоніською місцевою прокуратурою встановлено, що в м. Каневі по АДРЕСА_1 а) знаходиться комплекс будівель - ресторанний комплекс „Токарівка", який на праві власності належить відповідачу та розташований на землях комунальної власності міста Канева. Земельну ділянку комунальної власності загальною площею 7386,02 кв.м., з них 907,54 кв.м. під тимчасовими забудовами та спорудами, 135,63 кв.м. під навісами, 6342,85 кв.м. під проходами, проїздами, площадками, кадастровий номер 7110300000:03:002:0050, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовував на підставі договору оренди земельної ділянки № 171/2011 від 25.07.2011, укладеного між ним та Канівською міською радою, який закінчив свою дію 01.08.2016. При укладенні договору сторони визначили розмір та строки внесення орендної плати.
На даний час ОСОБА_1 продовжує використовувати земельну ділянку комунальної власності та не сплачує при цьому жодної плати за її використання. Відповідач припинив підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.08.2018 внесено запис №20730060002012526 про державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності. Факт використання земельної ділянки підтверджується актом комісійного обстеження від 08.08.2019, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 господарська діяльність на земельній ділянці проводиться, оскільки проведено часткову заміну вхідних дверей, заміну дахів, утеплення будівель. Земельна ділянка обнесена парканом, доступ до неї обмежений і до земельного фонду земельна ділянка не передана, тому комісія дійшла висновку, що орендар фактично використовує земельну ділянку і проводить на ній господарську діяльність, не сплачуючи при цьому коштів до міського бюджету.
Положенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В той же час положенням п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема , справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За приписами частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 287 цього Кодексу встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують, зокрема, спори, пов'язані з орендою державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду).
Згідно копії Договору оренди землі №171/2011 від 25.07.2011 (а.с.16-18), укладеного між Канівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , останній прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7110300000:03:002:0050, земельна ділянка загальною площею 7386,02 кв.м., з них 907,54 кв.м. під тимчасовими забудовами та спорудами, 135,63 кв.м. під навісами, 6342,85 кв.м. під проходами, проїздами, площадками.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 зареєстровано 03.09.2007, основний вид економічної діяльності - інші види оптової торгівлі, 30.08.2018 підприємницька діяльність ФОП припинено.
Підставою звернення до суду із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства позивач зазначає припинення відповідачем підприємницької діяльності, та з цих підстав посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові №906/277/18 від 13.03.2019 відповідно до якої, якщо хоча б однією із сторін основного зобов'язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного щодо забезпечення виконання основного зобов'язання, розглядається за правилами цивільного судочинства.
З висновком про застосування до даної справи вище вказаної правової позиції, суд не погоджується, з огляду на наступне.
Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові № 904/1083/18 від 25.06.2019.
Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що між сторонами виник спір, який має розглядатися в порядку господарського судочинства, тобто зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської міської ради Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
На ухвалу про відмову у відкритті провадження може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О . М . Льон