18.02.2020 Справа № 2-106/2010
4-с/696/1/20
18 лютого 2020 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі :
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретері Луцаєвській Н.В.,
за участі ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів,
встановив :
ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаною скаргою. В обґрунтування вимог вказав, що не погоджується зі здійсненим державним виконавцем обрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому проваджені № 48214649, та оспорював виведені в ньому суми.
Стягувач заперечувала проти задоволення цієї скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Зазначала, що в даному випадку боржник таким чином намагається затягнути розгляд судової справи про стягнення з нього пені з несплати аліментів, яка розрахована також на підставі наявної довідки державного виконавця про розмір заборгованості зі сплати аліментів.
Представник державної виконавчої служби пояснень та матеріалів до суду не надав, але виходячи зі змісту наявних судових матеріалів та матеріалів до заперечення стягувача, суд вважав за можливе проводити розгляд за такої явки учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404 VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404 VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно положень ч. 3, 4 статті 71 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404 VIII, визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. (ч. 8 ст. 71 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року N 1404 VIII)
Обґрунтовуючи вимоги за поданою скаргою, заявник вказує на порушення державним виконавцем положень закону України "Про виконавче провадження" щодо перевірки об'єктивності даних відрахування аліментних платежів та, відповідно, складання довідки-розрахунку заборгованості по аліментам.
З наданих суду матеріалів вбачається, що на підставі наданого державним виконавцем довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сторона стягувача подала до суду позов про стягнення з боржника розрахованої пені по несплаті аліментів.
Така обставина сторонами не заперечується, тоді як боржник заперечує можливість державним виконавцем здійснити розрахунок заборгованості аліментів з оспорюванням вказаних у ньому сум.
Як стягувач, так і боржник на підставу своїх вимог та заперечень посилались на довідку-розрахунок від 14.12.2017 року за № 2-105/2010, де заборгованість зі сплати аліментів значиться 13 111 грн. 11 коп.
Надані суду боржником інші документи про стан такої заборгованості тільки вказують, що в подальшому вона мала тенденцію до росту, так як боржником сплати проводились в різний час на 1000 та 2000 грн. (довідки від 22.03.2018 та 05.04.2018 року).
Інші докази стягувачем на спростування проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості суду не надано, так як надана суду довідка Укрпродмашбуд не містить підпису та печатки відповідальної особи і є тому неприйнятним документом.
Таким чином, суд не знаходить об'єктивних даних, які б свідчили про те, що державний виконавець не вживав перевірочних дій нарахованої заборгованості аліментів, що могло призвести до необґрунтованих або завищених сум.
Як роз'яснено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" від 07.02.2014 року N 6, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Таким чином, суд приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Кам'янський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення (п.п. 15.5 п.1 Розділу 13 Перехідних положень ЦПК України).
Суддя: Шкреба В.В.