Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-в/711/55/20
Справа № 711/503/20
Іменем України
13 лютого 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «ЧВК 62» - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання. Своє клопотання мотивує тим, що він відбуває покарання в Черкаській ВК-62. Придніпровським районним судом м. Черкаси було розглянуто клопотання щодо застосування відносно нього п. 5 ст. 72 КК України. Таким чином, на сьогодні у нього виникла гарантована пільга передбачена ст. 81 КК України. З моменту відбування покарання він має одне заохочення та два стягнення, які на даний час погашені в установленому законом порядку. На « Промисловій зоні» установи він працює з початку відбування покарання в установі колонії. Вину у скоєному визнає повністю, шкодує про вчинене. Беручи до уваги вище викладене, просить суд застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не доставлявся, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі, яке просить задовольнити.
Представник ДУ «ЧВК № 62» ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Суду пояснив, що засуджений за час відбування покарання характеризується посередньо. Допустив чотири дисциплінарних стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. На даний час не працює за відсутністю бажання. Адміністративною комісією установи засудженому було відмовлено у можливості застосування до нього положень ст. 82 КК України, оскільки останній не довів свого виправлення.
Прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
Заслухавши пояснення представника ДУ «ЧВК №62» ОСОБА_4 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За даною справою ОСОБА_5 засуджений 25.02.2016 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Вироком апеляційного суду м. Києва 23.03.2017 скасовано вирок Святошинського райсуду м. Києва від 25.02.2016 в частині призначеного покарання, вважати засудженим за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23.12.2015 по 25.02.2016, та з 21.02.2017 по 23.03.2017, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 21.02.2017.
Кінець строку: 15.09.2021.
П. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване після фактично відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до класифікації злочинів передбачених у ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 2 ст. 121 КК України є тяжким злочином.
Станом на час розгляду клопотання засуджений відбув більше двох третин строку покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже, із аналізу змісту вказаних положень вбачається, що умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності в їх сукупності підстав і умов. При цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Виправлення засудженого підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці в процесі відбування всього строку покарання.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти постійну свідому участь у суспільно-корисній праці, сумлінне виконання трудових обов'язків, відсутність прогулів, відмов від роботи тощо.
Відповідно до матеріалів особової справи засудженого, характеристики, засуджений за час відбування покарання зарекомендував себе наступним чином.
Під час утримання в СІЗО м. Києва вимог режиму відбування покарання не порушував. Стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
В ДУ «Черкаська виправна колонія № 62» відбуває покарання з 28.04.2017. За час перебування в установі характеризується посередньо. Допустив чотири порушення встановленого режиму відбування покарання, за що мав чотири дисциплінарних стягнення, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує задовільно, робить для себе належні висновки не завжди.
Був працевлаштований на виробництві установи слюсарем. До роботи відносився сумлінно, за що мав одне заохочення. З листопада 2018 року не працює за відсутністю бажання. Роботи із самообслуговування намагається виконувати самостійно. Від участі в роботах по благоустрою відділення та установи ухиляється.
За характером неврівноважений, егоїстичний. З персоналом установи стриманий.
Приймав участь у програмі диференційованого виховного впливу за напрямком «Професія»: з 01.09.2017 навчався в навчальному центрі № 62 при установі і здобув професію електрогазозварювальника. На даний час участі в програмах диференційованого виховного впливу не бере за відсутністю бажання.
Відповідно до довідки про стягнення та заохочення, за час відбування покарання засуджений має чотири стягнення, які погашені у встановленому законом порядку та одне заохочення.
Отже, суд вважає, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, оскільки останній, за час відбування покарання переважно не працював, має одне заохочення (10.10.2017) та чотири стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, а тому, на думку суду, не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд, -
У задоволенні клопотанні засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове його звільнення від відбування покарання ВІДМОВИТИ.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Придніпровський районний суд міста Черкаси апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а для засудженого протягом семи днів з дня вручення копії цього судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1