Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3613/19
номер провадження 2/695/634/20
18 лютого 2020 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2019 року із ОСОБА_2 на користь позивача стягуються аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Однак, на думку позивача, на сьогоднішній день сума стягуваних аліментів є недостатньою та значно нижчою ніж та, що необхідна для належного утримання неповнолітньої дочки, відповідач є працездатною особою, працевлаштований не офіційно та отримує дохід достатній для стягнення з нього аліментів у більшому розмірі, ніж присуджено судом.
За таких обставин, на думку позивача, відповідач може та зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі, який буде достатнім для належного утримання їх дочки, а оскільки вирішити питання про збільшення розміру аліментів сторонам в позасудовому порядку не вдалося, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.01.2020 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не звертався.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2019 року з відповідача було стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення останньою повноліття.
Таким чином суд вважає доведеним обов'язок відповідача по утриманню своєї неповнолітньої дочки.
Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що відповідач сплачує аліменти, яких недостатньо для утримання дитини, сам же відповідач є працездатною особою, працевлаштований хоч і не офіційно та отримує постійний стабільний дохід, а тому може та повинен сплачувати аліменти у більшому розмірі.
Статтями 8, 11 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Окрім того, ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов'язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров'я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст.9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною.
Статтями 180-181 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.
Будь-яких доказів з приводу невиконання рішення суду чи наявності заборгованості по сплаті аліментів згідно вищевказаного рішення, позивачем не надано і судом не встановлено.
Навпаки, як вбачається із доданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 регулярно та постійно із своєї пенсії сплачує аліменти у розмірі, визначеному судовим рішення, та заборгованості по сплаті аліментів не має.
У ст. 192 СК України наведено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду. У цій статті передбачена можливість, а не обов'язковість задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України» при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. А тому, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Жодних доказів про погіршення свого матеріального стану чи стану здоров'я позивач суду не надала. Майновий стан позивача фактично не змінився.
Твердження ж позивача стосовно того, що відповідач має достатній дохід, а його матеріальний стан є достатнім для підвищення розміру аліментів, не стверджуються жодними доказами, які додані до матеріалів справи.
Так позивач наполягає, що відповідач влаштувався на роботу, а після направлення державним виконавцем постанови про проведення утримання аліментів із заробітної плати умисно звільнився та працює неофіційно.
Однак такі доводи позивача не стверджені жодним належним доказом та спростовуються листом ПП «Агроспецпроект» із якого вбачається, що відповідач по справі звільнився ще в січні 2019 року.
Суд враховує, що відповідно до норм ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином суд констатує, що докази покращення матеріального стану відповідача в матеріалах справи відсутні.
Окрім того, при розгляді позовів про збільшення розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Так, при вирішенні питання щодо збільшення розміру аліментів суд має з'ясувати наявність обставин, передбачених як ч. 1ст. 192 СК України, так і ч. 1 ст. 182 СК України.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У положеннях ст. 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя,суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки позивач від сплати судового збору звільнена, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору залишити за рахунок держави.
Керуючись ст.,ст. 180, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, ст.,ст. 81, 263 - 265, 268, ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.
Суддя : Середа Л.В.