Справа № 700/1186/19
Провадження №1-кп/694/44/20
18.02.2020 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі:головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю:прокурора ОСОБА_3
сторони кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Звенигородки кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових рослідувань за №12019250200000237 від 03.10.2019 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уроженця с.Юрківка, Звенигородського
району, Черкаської області,українця,громадянина України, з вищою освітою,одруженого, на утриманні
неповнолітніх дітей не маючого,пенсіонера,проживаючого за адресою
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
ОСОБА_4 ,в серпні 2003 року у невстановлений слідством день та час,перебуваючи на території домоволодіння свого покійного батька ОСОБА_5 ,що знаходиться в с.Юрківка, Звенигородського району,Черкаської області,усвідомлюючи свою протиправність дій забрав металеву банку із сухою речовиною маса якої становить 29,56 г,яка згідно висновку експерта №2/1965 від 30.10.2019 року є речовиною сірого кольору циліндричної форми та являється вибуховою речовиною-одноосновним (бездимним) порохом та металеву банку із сухою речовиною маса якої становить 467,31 г,яка згідно висновку експерта №2/1966 від 30.10.2019 року є речовиною зеленого кольору у вигляді пластинок прямокутної форми та являється вибуховою речовиною-одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом,які він того ж дня без передбаченого законом дозволу перевіз до свого житлового будинку,що знаходиться по АДРЕСА_1 ,а саме до місця своєї реєстрації та постійного проживання,де залишив їх зберігати в приміщенні гаражу до 11.10.2019 року.
11.10.2019 року під час санкціонованого обшуку території домоволодіння ОСОБА_4 ,що знаходиться по АДРЕСА_1 в приміщенні гаражу було виявлено та вилучено металеву банку із сухою речовиною маса якої становить 29,56 г,яка згідно висновку експерта №2/1965 від 30.10.2019 року є речовиною сірого кольору циліндричної форми та являється вибуховою речовиною-одноосновним (бездимним) порохом та металеву банку із сухою речовиною маса якої становить 467,31 г,яка згідно висновку експерта №2/1966 від 30.10.2019 року є речовиною зеленого кольору у вигляді пластинок прямокутної форми та являється вибуховою речовиною-одноосновним нітроцелюлозним (бездимним) порохом,які ОСОБА_4 зберігав без належного на те законом дозволу.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 ,не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив і мету, форму вини за вчинене кримінальне правопорушення, свою вину визнав повністю і суду пояснив,що, дійсно,приблизно в серпні 2003 року він перевіз свого на даний час покійного батька ОСОБА_5 ,який проживав в с.Юрківка,Звенигородського району,Черкаської області разом із речами батька,серед речей були дві металеві банки з порохом,яку батько придбав у магазині дуже давно до свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .Вказаний порох зберігав за місцем свого проживання у гаражі.11.10.2019 року під час санкціонованого обшуку за його місцем проживання він добровільно видав дві металеві банки з порохом. Просить суд його суворо не карати,оскільки відповідні висновки для себе зробив.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини , його вина у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підтверджується й доказами добутими на досудовому слідстві і перевіреними в суді у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до вимог КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ,склад кримінального правопорушення з кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, що вказує на кваліфікацію діяння за ч.1 ст.263 КК України.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який законодавцем віднесений до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рекомендовано судам при розгляді кримінальних справ, досліджуючи дані про особу підсудного з"ясовувати вік, стан здоров"я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім"ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан, а тому суд бере до уваги те, що обвинуваченому ОСОБА_4 63 роки,одружений,пенсіонер,до кримінальної відповідальності притягується вперше, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога згідно довідок №1470 від 29.10.2019 року, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі,із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов'язку визначеного п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.
По справі маються процесуальні витрати в сумі 1256 грн. 08 коп. за проведення вибухотехнічної експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь Держави.
Речові докази у кримінальному провадженні,а саме:-речовина зеленого кольору у вигляді пластинок прямокутної форми,речовина сірого кольору циліндричної форми та дві металеві банки з речовиною сірого кольору циліндричної форми,які містяться в пакетах експертної служби: 2676073, 2676072, АБ 001627, АБ 001704,які згідно квитанції від 05.11.2019 року про приймання речових доказів по кримінальному провадженні знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів у Лисянському ВП Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області підлягає знищенню, виходячи із вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370,373, 374,393 КПК України,суд,-
визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального Кодексу України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо останній протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1,2 ч.1ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 судом не обиралися.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи, в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п'ятдесят шість) грн. 08 коп. на користь Держави.
Речові докази у кримінальному провадженні ,а саме:- речовина зеленого кольору у вигляді пластинок прямокутної форми,речовина сірого кольору циліндричної форми та дві металеві банки з речовиною сірого кольору циліндричної форми,які містяться в пакетах експертної служби: 2676073, 2676072, АБ 001627, АБ 001704,які згідно квитанції від 05.11.2019 року про приймання речових доказів по кримінальному провадженні знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів у Лисянському ВП Звенигородського ВП ГУНП України в Черкаській області- знищити.
Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1