Справа № 572/46/20
2-а/572/42/20
18 лютого 2020 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Слободянюка Б.К. за участю секретаря судових засідань Кудіної А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Сарни в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції України (місцезнаходження: вул. Федра Ернста,3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до Департаменту патрульної поліції України в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1891823 від 22.12.2019 року відносно нього, складену рядовою поліції 5 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області Мельник О.С.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до оспорюваної постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає постанову безпідставною, незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушеннями норм КУпАП, оскільки порушення вказаного в ній він не вчиняв. Вказує, що 22.12.2019 року близько 15 год. 15хв. рухався по автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів автомобілем марки «Фольксваген Пасат», що має номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху автомобіля був зупинений поліцейським, який повідомив про те, що він нібито порушив ПДР, а саме: рухався зі швидкістю 82 км/год. в населеному пункті, чим перевищив дозволену межу швидкості на 32 км/год. та вказав, що порушення зафіксоване пристроєм TruCam. Він вважає, що ПДР не порушував, їхав в межах дозволеної швидкості руху - не вище 70 км/год., оскільки, періодично звіряв покази спідометра автомобіля, вважає, швидкість вказану в постанові невірною, оскільки, його автомобіль рухався в потоці автомобілів, які рухалися в попутному напрямку, а тому швидкість була допустимою, їм не було порушено п.12.4 ПДР України. Також, в позивача є сумніви стосовно технічного приладу вимірювання швидкості, оскільки, інспектор поліції не надав документи про повірку та сертифікацію вимірювача.
Відповідно до положень ст.ст.257-263 КАС України суддя розглядає справу за правилами спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження 22.01.2020 року.
Дослідивши надані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також: працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також: працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги.
Посилання позивача на ч.2 ст. 77 КУпАП щодо покладення обв'язку доказування правомірності свого рішення не заслуговують на увагу з огляду на те, що зі змісту ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, вимога про визнання рішення протиправним позивачем не ставиться, а тому в силу ч.1 вказаної статті він повинен довести правомірність своїх дій .
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1891823 від 22.12.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 , 22.12.2019 року о 15 год. 15 хв. рухаючись автодорогою Городище-Рівне-Старокостянтинів, 67км. (м. Сарни) транспортним засобом «Фольксваген Пасат», що має номерний знак НОМЕР_1 перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 32 км/год, а саме в населеному пункті позначеному дорожніми знаками 5.45, 5.46 рухався зі швидкістю 82 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України та скоїв адміністративне право рушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 1ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 ст.9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У контексті даної справи це означає, що умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, а саме умисне чи з необережності порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В своїй позовній заяві позивач не заперечує того, що керував автомобілем зі швидкістю 70 км/год, що вже більш як на 20 км/год, перевищив дозволену швидкість.
Із змісту спірної постанови слідує, що позивачем допущено перевищення установленої швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті.
При цьому, у складеній постанові вказано серійний номер технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля, а також наявне застереження щодо долучення до постанови фото порушення.
Стосовно приладу вимірювання швидкості TRUCAM LTI20/20 суд враховує наступне.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з ст.31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Водночас, наведені позивачем твердження про неправомірність використання наведеного приладу будь-якими документальними доказами не підтверджено.
Належність таких доказів слідує з приписів ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Спірна постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Вказана постанова містить посилання на доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення, а саме покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TRUCAM LTI20/20 .
Дії позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП кваліфіковано вірно, стягнення накладено в межах санкції вказаної норми, тому оскаржувана постанова є законною в зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 254, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 20, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: