Справа № 567/148/20
18.02.2020 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020180170000016 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Межиріч Острозького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, несудимого
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
встановив:
02.11.2019 близько 00:30 год. ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи в будинку по місцю проживання ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Samsung SM-A105F/DS (Galaxy А10)» об'ємом пам'яті 32 Гб, червоного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 3306 грн. 95 коп., у якому було встановлено сім-карту мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 грн., належні на праві власності ОСОБА_4 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3356 грн. 95 коп.
23.01.2020 між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 було досягнуто угоду про примирення.
Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 , підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. Вказав, що здатен реально виконати визначене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала угоду про примирення із обвинуваченим, просила її затвердити та пояснила, що укладення угоди є добровільним, на неї не чинився будь-який тиск чи примус при її підписанні. Вказала, що завдана шкода їй відшкодована повністю.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.185 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч.1 ст.185 КК України та загальним засадам призначення покарання.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст.12 КК України обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст.66 КК України, суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що існують обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , що дає можливість прийти до висновку про доцільність призначення йому визначеного сторонами угоди виду покарання.
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з"ясовано, що обвинувачений та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.
Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.
При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КПК України, витрати, пов'язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової товарознавчої експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 628,04 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_5 витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог п.5 ч. 9 ст.100 КПК України, згідно якої при вирішенні питання про долю речових доказів і документів, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.
Керуючись ст.314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд
засудив:
затвердити угоду від 23.01.2020 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 628,04 грн.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung SM-A105F/DS (Galaxy А10)» об'ємом пам'яті 32 Гб, червоного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , переданий на зберігання до камери схову Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, після вступу вироку в законну силу, повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_1