Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2866/19
2-а/572/16/20
28 січня 2020 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Рижого О.А.
при секретарі - Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рудичека Павла Петровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рудичека Павла Петровича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №46-Ф від 04.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення на нього за ч.4 ст.96 КУпАП у виді штрафу у розмірі 5950 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою в справі про адміністративне правопорушення №46-Ф від 04.09.2019 року його ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5950 грн.
Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Вказує, що з постанови №46-Ф, посадовою особою, що розглядала протокол про адміністративне правопорушення встановлено, що у 2014 році ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, на монолітному бутобетонному фундаменті здійснив будівництво господарської будівлі із відвісних блоків та покрівлею із азбестоцементних хвилястих листів.
Зазначає, що фактичне виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво господарської будівлі на АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 Рівненської області було завершено у 2014 році і підтвердження цьому є акт № 225 від 19.08.2019 року, складений за результатами проведення планового (позапланового) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та припис №44, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від 19.08.2019 року.
Зазначає, що для притягнення його до відповідальності відповідач зобов'язаний був встановити «час вчинення ним адміністративного правопорушення» передбаченого ч. 4 ст.96 КУПАП.
Вказує, що на час розгляду та винесення оскаржуваної постанови від 04.09.2019 року, пройшли строки накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУПАП. Отже, накладаючи адміністративне стягнення головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області діяв протиправно, оскільки у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених законом.
На підставі наведеного просить суд постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рудичек П.П. в справі про адміністративне правопорушення №46-Ф від 04.09.2019 року про накладання адміністративного стягнення на нього за ч. 4 ст. 96 КУПАП у виді штрафу у розмірі 5950 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненськоїї області від 08.10.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак від нього через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить наявність поштового повідомлення в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою в справі про адміністративне правопорушення №46-Ф від 04.09.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5950 грн.
Вказана постанова була винесена на підставі акту №225 від 19.08.2019 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2019 року, припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.08.2019 року.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у 2014 році ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, на монолітному бутобетонному фундаменті здійснив будівництво господарської будівлі із відвісних блоків та покрівлею із азбестоцементних хвилястих листів., чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .
Відповідальність за вказане правопорушення, передбачене ч.4 ст.96 КУпАП.
Частина 4 статті 96 КУпАП передбачає відповідальність за виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт в частині першій даної статті, якщо такі роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 439/2011, встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:
- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;
- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Згідно з ч. 1, 3, 4ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 553 від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу(п. 7 ч. 1 ст. 247).
У відповідності до ч. 1ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Верховний Суд України у Постанові № 21-433а13 (ЄДРСР № 38285951)зазначив:
Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.
В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.
Частина восьма статті 39 Закону № 3038-VIзі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, будівельні роботи закінчені у 2014 році, тобто з моменту вчинення правопорушення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закінчились строки накладення адміністративного стягнення.
Із оскаржуваної постанови вбачається, що особа, яка приймала постанову, не зазначила, дату вчинення правопорушення або ж, якщо правопорушення є триваючим, не зазначено період триваючого правопорушення.
Зазначені обставини свідчать про формальне прийняття посадовою особою, яка уповноважена приймати відповідні рішення про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, постанови, без урахуванням всіх обставин справи.
Таким чином, посадова особа, притягнула позивача до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушень, оскільки не дослідила обставини справ в їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що органом, який прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення №46-Ф від 04 вересня 2019 року відносно ОСОБА_1 , було допущено суттєві помилки.
В силу положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а відтак позов є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.245,247,251,252,254,256,268 КУпАП, ст.ст.77,241 - 244 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Рудичека Павла Петровича в справі про адміністративне правопорушення №46-Ф від 04.09.2019 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КУпАП у виді штрафу у розмірі 5950 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (м. Рівне вул. 16 Липня,38.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 900 (дев'ятсот) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Рижий О.А.