Справа № 571/158/16-к
Провадження №1-кп/571/2/2020
18 лютого 2020 року смт.Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015060260000562 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Середи Ємільчинського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, судді Олевського районного суду Житомирської області, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпіла ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_6 ,
18 вересня 2015 року, близько 17 години, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Промислова в м.Олевськ, у напрямку с.Варварівка Олевського району Житомирської області, поблизу будинку №22, на автодорозі з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, у порушення вимог пункту 1.5, підпункту б) пункту 2.3, пунктів 10.1, 11.3, підпункту в) пункту 14.2 Правил дорожнього руху (далі ПДР) проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною напрямку руху керованого ним транспортного засобу для здійснення маневру обгону попутного автомобіля марки «Daewoo Sens», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху та у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну смугу ліворуч, по якій у цей час у напрямку вулиці Святомиколаївська рухався мотоцикл марки «Viper», без реєстраційного номерного знаку під керуванням ОСОБА_7 . Не зважаючи на те, що своїми діями створив перешкоду та небезпеку для водія мотоцикла, ОСОБА_3 не вжив заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху та продовжив рух керованого ним транспортного засобу у напрямку руху мотоцикла, в результаті чого допустив зіткнення автомобіля та мотоцикла під керуванням ОСОБА_7 , який у свою чергу не міг своїми односторонніми діями уникнути зіткнення між транспортними засобами.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «Viper» ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 у Олевській центральній районній лікарні помер.
Отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнав та дав показання, що 18 вересня 2015 року, близько 16 години 20 хвилин в м.Олевськ керував транспортним засобом «Ford Mondeo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул.Промислова в м.Олевськ у напрямку с.Варварівка. На передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_8 .. Попереду нього їхав автомобіль «Ланос», червоного кольору. Переконавшись, що можна здійснити обгін ліворуч автомобіля «Ланос», увімкнув лівий покажчик повороту та став здійснювати маневр обгону. Порівнявшись з даним автомобілем, побачив як на великій швидкості йому на зустріч із-за повороту виїхав мотоцикл, який виляв зигзагами, їхав по осьовій лінії дороги. Розуміючи, що не може закінчити маневр обгону, оскільки праворуч їхав автомобіль «Ланос», а позаду інший автомобіль, він звернув уліво, зупинив автомобіль біля тротуару та став мигати дальнім світлом фар. Автомобіль «Ланос» поїхав далі не зупиняючись. В момент перед ударом він повністю зупинив автомобіль та стояв нерухомо, двигун не вимикав. Мотоцикл їхав не скидаючи швидкості та не гальмуючи, в'їхав у праву фару його автомобіля. Потерпілого кинуло на кришу автомобіля, після чого він перелетів за автомобіль. Після удару він вийшов з автомобіля, викликав швидку допомогу та міліцію. В результаті ДТП у нього стався серцевий напад, його забрали в Олевську ЦРЛ. Вину не визнає, тому що діяв згідно п.12.3 Правил дорожнього руху. Цивільний позов потерпілої також не визнає. Проте, керуючись співчуттям, під час досудового розслідування надав потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 29000,00 гривень.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення, не доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що у його діянні є склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, просить визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдати по суду.
Водночас, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, підтверджується показаннями потерпілої, свідків, іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом в сукупності відповідно до ст. 94 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 суду дала показання, що про ДТП дізналась від сусідки, відразу поїхала на місце. Зі слів присутніх стало відомо, що ДТП сталася неподалік магазину ритуальних послуг, ОСОБА_3 рухаючись на своєму автомобілі та обганяючи попутній автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався на мотоциклі її син ОСОБА_9 . Автомобіль обвинуваченого стояв на узбіччі біля магазину ритуальних послуг, мотоцикл близько 2-3 метрів вперед. Права сторона автомобіля була побита, залишки мотоцикла були між колесами. На місці ДТП свідок ОСОБА_10 повідомив, що водій мотоцикла подавав звуковий сигнал. Також знайомі її сина повідомили, що в той день її син не вживав алкогольних напоїв, проте, перебуваючи у райвідділі міліції бачила обвинуваченого, який був у стані алкогольного сп'яніння, від нього було чути запах алкоголю.
Також потерпіла зазначила, що через 40 днів після смерті сина обвинувачений з друзями приїхав до неї та дав 24000,00 гривень, потім ще 5000,00 гривень. Тоді ж таки дуже просили і обіцяли, що будуть допомагати, але змін на краще не відбулося. У 2013 році вона перенесла інсульт, внаслідок якого стала інвалідом 3 групи. Син був помічником у всьому, практично для менших дітей замінив батька. Втрата сина є непоправною, оскільки він був годувальником сім'ї. Вважає, що обвинувачений заслуговує покарання, пов'язаного з позбавленням волі. Цивільний позов просить задовольнити та стягнути з обвинуваченого 93 000,00 гривень майнової шкоди та 250 000,00 гривень моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_11 дала показання, що у вересні 2015 року, точної дати не пригадує, о 16.45 за викликом, каретою швидкої медичної допомоги прибула на вул.Промислова в м.Олевськ у напрямку с.Варварівка. Біля магазину ритуальних послуг зліва на узбіччі стояв легковий автомобіль червоного кольору, приблизно за 2-3 метри від автомобіля на проїздній частині лежав мотоцикл. За 4-5 метрів від автомобіля, ближче до середини дороги, лежав молодий хлопець, якому надали медичну допомогу та забрали в лікарню.
Свідок ОСОБА_12 дав показання, що у вересні 2015 року, точної дати не пам'ятає, близько 16 години закінчився робочий день. Після 16 години їхав з РЕМу додому. На власному автомобілі ВАЗ 21099 рухався в напрямку Олевської ЦРЛ, що по вул.Промислова. В центрі м.Олевськ помітив автомобіль Форд, червоного кольору, який рухався повільно, приблизно 20 км/год, може більше. Вирішив обігнати Форда та включив поворот ліворуч, але автомобіль Форд раптово хитнуло вліво, потім вправо. Він загальмував та продовжив рух позаду. На перехресті вулиць Святомиколаївська та Промислова автомобіль Форд, не включивши покажчика повороту, повернув на вул.Промислова. Він їхав слідом за ним. Після повороту перед автомобілем Форд від магазину рушив автомобіль, точної марки не пам'ятає, можливо ВАЗ. Таким чином ВАЗ їхав попереду, за ним Форд, а за Фордом він на власному автомобілі. Біля стадіону автомобіль Форд різко почав прибавляти швидкість з метою обгону автомобіля ВАЗ. Не вмикаючи покажчика повороту, Форд виїхав на зустрічну смугу та почав обгін. Він подував «що він робить», так як на зустріч рухався мотоцикл, до повороту було 200-300 метрів. Мотоцикліст сигналив, але автомобіль Форд продовжував обгін автомобіля ВАЗ та порівнявшись з ним, здійснив спочатку маневр вліво, а потім вправо і в цей момент мотоцикл вдарився в праву передню частину автомобіля, перелетів його та впав за 2-4 метри перед його автомобілем, він різко загальмував та зупинив власний автомобіль. Водій автомобіля Форд не гальмував, зупинився від удару. З автомобіля вискочив водій, ним виявився суддя Волощук. Пасажир автомобіля відкрив передні двері, спустив ноги та залишився у автомобілі. Через кілька хвилин приїхала швидка допомога.
Свідок ОСОБА_13 дав показання, що в той день він перебував у магазині ритуальних послуг, що по вул.Промислова в м.Олевськ. Близько 16 години дивився телевізор. У вікні побачив ОСОБА_14 , який підходив до магазину та почув сильний удар. В цей момент побачив, як взад щось полетіло. Вийшов на вулицю та зрозумів, що трапилася ДТП. Побачив червоний автомобіль та частини мотоцикла, які були розкидані по дорозі. Автомобіль стояв на зустрічній смузі руху, водій мотоцикла лежав позаду автомобіля. Також свідок зазначив, що від магазину до заокруглення дороги (плавний поворот), звідки рухався мотоцикл, відстань близько 200 метрів, а з лівого боку тротуару, де знаходився автомобіль, бордюру не було.
Свідок ОСОБА_15 дав показання, що у вересні 2015 року, близько 16 години 20 хвилин знаходився на вулиці Промислова в м.Олевськ, підходив до ритуального магазину. На невеликій швидкості в сторону с.Варварівка розпочинав рух автомобіль Деу, червоного кольору, а автомобіль Форд почав здійснювати обгін автомобіля Деу, виїхав на зустрічну смугу руху по якій їхав мотоцикл та сигналив. Зіткнення відбулося навпроти ритуального магазину. Мотоцикл вдарився в праву передню частину автомобіля. Від удару мотоцикліст злетів з мотоцикла та перелетів на іншу смугу руху. З автомобіля вийшов водій, пасажир залишився у автомобілі. Також свідок зазначив, що автомобіль Форд міг уникнути зіткнення, оскільки біля магазину оглядовість нормальна, відстань від магазину до заокруглення дороги, звідки рухався мотоцикл, близько 200 метрів. По ходу руху автомобіля Форд бордюру не було, а після удару автомобіль проїхав ще 10-15 метрів та зупинився. Ями на дорозі є незначними та не впливають на рух транспорту.
Свідок ОСОБА_8 суду дав показання, що проживає по сусідству з обвинуваченим. В той день, близько 16 години біля приміщення Ощадного банку в м.Олевськ його забрав ОСОБА_16 .. Він сів на переднє пасажирське сидіння, рухались по вул.Промислова в сторону с.Варварівка. За стадіоном наздогнали ОСОБА_17 , ОСОБА_18 почав здійснювати маневр обгону. Позаду транспортних засобів не бачив. Мотоцикл побачив, коли вирівнялися з ОСОБА_17 , до мотоцикла було не менше 150 метрів. Мотоцикл їхав із ввімкненим світлом фар. ОСОБА_3 взяв ліворуч та зупинився навпроти ритуального магазину. В цей час відбувся удар в праву передню фару. Стверджує, що водій мотоцикла міг уникнути зіткнення, проїхавши між автомобілями Ланос та Форд.
Свідок ОСОБА_19 суду дав показання, що кілька років тому, точної дати не пригадує, близько 16 години на автомобілі Деу Лонос їхав по вул.Промислова в м.Олевськ в сторону лікарні. Назустріч на великій швидкості їхав мотоцикл. У дзеркало заднього виду побачив, що позаду нього їде червоний автомобіль . Коли мав намір повертати ліворуч побачив, що червоний автомобіль почав маневр обгону, тому він взяв вправо і став пригальмовувати. Як тільки він проїхав магазин ритуальних послуг та розминувся з мотоциклом, відчув удар ззаду. Автомобіль обвинуваченого стояв на зустрічній смузі руху біля квіткового магазину, з автомобіля вийшло двоє людей, водій мотоцикла лежав на дорозі. Було видно, що мотоцикл вдарився у сторону пасажира. Зазначив, що швидкість мотоцикла була близько 100 км/год, мотоцикл із-за повороту з'явився після того, як обвинувачений розпочав маневр обгону. Вважає, що що мотоцикліст міг уникнути зіткнення.
Свідок ОСОБА_20 дав показання, що кримінальне провадження за фактом ДТП з участю ОСОБА_3 перебувало у його провадженні. До огляду місця події були залучені спеціаліст НДЕКЦ ОСОБА_21 та слідчий прокуратури області ОСОБА_22 .. При проведенні замірів поняті тримали рулетку, щоб не виникало жодних сумнівів щодо зафіксованих замірів. Тоді ж таки на місці події оглядали автомобіль . Протокол огляду місця події, схема місця ДТП були складені на місці ДТП та зачитані вголос учасникам слідчої дії, зауважень не було.
Свідок ОСОБА_22 дав показання, що точної дати не пригадує, але був учасником слідчих дій по ДТП, яка мала місце неподалік Олевської ЦРЛ. По приїзду на місце ДТП виявили на проїзній частині дороги пошкоджений автомобіль та пошкоджений мотоцикл. Залучивши понятих, інших учасників слідчої дії, зафіксували слідову інформацію, що відобразили у протоколі огляду місця події і схемі місця ДТП. Він складав протокол огляду місця події. Протокол та схема були складені відразу на місці ДТП та підписані учасниками слідчої дії, зауважень не було. Також на запитання свідок зазначив, що він вірно вказав у протоколі огляду ДТП вибоїну на асфальтному покритті, як таку, що виникла від дії елементів мотоцикла, мала характерний колір до елементів мотоцикла та інше.
Свідок ОСОБА_23 показав, що був свідком огляду місця події за участі автомобіля Форд та мотоцикла Вайпер. Був запрошений понятим, роз'яснили права. Після огляду місця події підписав протокол та схему, жодних зауважень до вказаних документів не було.
Протоколом огляду місця ДТП від 18.09.2015 року з фототаблицею та схемою до нього встановлено, що місце ДТП знаходиться на горизонтально прямій ділянці проїзної частини вул.Промислова, м.Олевськ, поблизу будинку №22. Оглядом встановлено транспортні засоби та локалізацію їх пошкоджень, сліди юзу коліс, частини транспортних засобів, розлив охолоджувальної рідини та інше. На момент огляду тіло потерпілого відсутнє, з місця події вилучені автомобіль Форд Мондео та мотоцикл Вайпер (т.2 а.с.15-23,24,25-40).
Протоколом огляду місця події від 19.09.2015 встановлено, що огляд проводився за адресою: м.Олевськ, вул.Промислова,22. Оглядом виявлено та вилучено елементи транспортних засобів (т.2 а.с.56-57).
Протоколом огляду транспортного засобу автомобіля «Ford Mondeo» від 19.09.2015 р. встановлено пошкодження: правої частини кришки капота, передньої частини переднього правого крила, декоративної решітки радіатора, відокремлений передній бампер, зруйнована передня права фара, ліва фара відсутня, руйнація переднього вітрового скла у вигляді сітки тріщин, деформовано підсилювач бампера, деформована передня права частина панелі даху, пошкоджено радіатор (т.2 а.с.69-73).
Протоколом огляду транспортного засобу мотоцикла «Viper» від 19.09.2015 р. встановлено пошкодження: відокремлена від рами передня рульова вилка (деформована), руйнація переднього колеса з відокремленням сегментів, деформація важелів переднього гальмівного механізму, деформація передньої рульової вилки, відсутній паливний бак (відокремлений) (т.2 а.с.74-78).
Протоколом огляду шкіряного гаманця від 20.09.2015 р., вилученого з переднього пасажирського сидіння автомобіля «Ford Mondeo», р.н. НОМЕР_1 встановлено, що крім іншого, у гаманці містилися: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , згідно якого власником автомобіля «Ford Mondeo», НОМЕР_1 є ОСОБА_24 ; талон до посвідчення водія, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.01.2014, видані на ім'я ОСОБА_3 .
Відповідно до посвідчення водія № НОМЕР_4 ОСОБА_3 має право керування транспортними засобами категорії «В» (т.2 а.с.80-83).
Відповідно до проколу слідчого експерименту та схематичного плану до нього від 25.09.2015 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_8 свідок сів у автомобіль статиста на місце пасажира та послідовно відтворив місце, час та обставини ДТП, яка мала місце 18.09.2015 року, а саме рух автомобіля Форд під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул.Промислова м.Олевськ. Дані протоколу узгоджуються з показаннями свідка, даними у судовому засіданні (т.2 а.с.142-146).
Відповідно до проколу слідчого експерименту та схематичного плану до нього від 19.09.2015 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_19 , свідок розповів про обставини ДТП, яка мала місце 18.09.2015 року на АДРЕСА_2 . Дані протоколу узгоджуються з показаннями свідка, даними у судовому засіданні(т.2 а.с.156-160).
Відповідно до проколу слідчого експерименту та схематичного плану до нього від 19.09.2015 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_15 , свідок послідовно відтворив місце, час та обставини ДТП, яка мала місце 18.09.2015 року на АДРЕСА_2 . Дані протоколу повністю узгоджуються з показаннями свідка, даними у судовому засіданні (т.2 а.с.167-171).
Відповідно до проколу слідчого експерименту та схематичного плану до нього від 29.10.2015 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , свідок послідовно відтворив місце, час та обставини ДТП, яка мала місце 18.09.2015 року на АДРЕСА_2 . Дані протоколу повністю узгоджуються з показаннями свідка, даними під час судового розгляду (т.2 а.с.196-199).
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 21 рік (т.2 а.с.122).
Відповідно до висновку експерта №120 від 25.10.2015 р., смерть ОСОБА_7 настала від численних переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів, що підтверджується виявленням ушкоджень. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися незадовго до настання смерті від дії тупого предмету (предметів) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення і є в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. По характеру та локалізації ушкоджень, масивності травми, переважанні внутрішніх ушкоджень над зовнішніми можна вважати, що весь комплекс тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 утворився в умовах дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні мотоцикла за кермом якого, не виключена можливість, міг знаходитись ОСОБА_7 , з легковим автомобілем, при цьому найбільш ймовірно, що первинний контакт з автомобілем відбувся передньою поверхнею тіла. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_7 етиловий спирт не виявлений (т.3 а.с.121-123).
Згідно висновку експерта обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди №3/692 від 18.11.2015 р., технічна можливість уникнути зіткнення у водія автомобіля полягала лише у чіткому виконанні технічних вимог п.п.10.1., 11.3., 14.2 в) Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій мотоцикла Viper без н.з. не мав технічної можливості уникнути зіткнення. В наведених дорожніх умовах, водію автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п.10.1., 11.3., 14.2 в) Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних, в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 не відповідали вищевикладеним технічним вимогам Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія мотоцикла Viper без н.з. не регулюються технічними нормами Правил дорожнього руху України, оскільки водій мотоцикла Viper без н.з. знаходився у аварійній обстановці, яка була створена виїздом автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 на його смугу руху, і односторонні дії водія мотоцикла Viper без н.з. не гарантували уникнення зіткнення. В даній дорожній обстановці (згідно наданих вихідних даних), з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП знаходиться виїзд автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 на смугу руху мотоцикла Viper без н.з. (т.3 а.с.139-149).
Відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи №3/673 від 04.11.2015 р., первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся між правою частиною переднього бампера автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 та переднім колесом мотоцикла Viper без н.з.. В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля та повздовжньою віссю мотоцикла визначається рівним близько 180+-5 градусів, при загальному русі транспортних засобів в зустрічному напрямку. З технічної точки зору, зіткнення транспортних засобів відбулося в районі першої забоїни на асфальтному покритті (позиція №9 на схемі) на відстані близько 5,1м від правого краю проїзної частини за напрямком руху автомобіля Ford Mondeo та 19,2м від кута будинку №22 (т.3 а.с.163-169).
Експерт ОСОБА_21 дані висновки підтримав та показав суду, що був учасником огляду місця ДТП, оглядом якого було зафіксовано достатньо вихідних даних. При проведенні експертизи було встановлено, що мала місце аварійна обстановка, яку створив водій автомобіля Форд, виїхавши на смугу руху мотоцикла, а водій мотоцикла не міг уникнути зіткнення з автомобілем.
Висновком експерта №3/671 від 03.11.2015 встановлено, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані (т.3 а.с.187-192).
Висновком експерта №3/672 від 04.11.2015 встановлено, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування та ходова частина мотоцикла Viper без н.з. знаходились в технічно працездатному стані (т.3 а.с.198-207).
Згідно висновку експерта №5/4 від 14.12.2015, ринкова вартість мотоцикла марки «Viper», модель «VM 200-10», 2014 року випуску, без реєстраційного номера, з урахуванням того, що він був в справному стані без пошкоджень, на 18.09.2015 року становила 23038,04 гривень (т.3 а.с.266-271).
Обвинувачений та захисник обвинуваченого зазначили, що обвинувачення грунтується виключно на результатах судової автотехнічної експертизи від 18.11.2015 року за № 3/692 та судової транспортно-трасологічної експертизи №3/673 від 04.11.2015 р. Проте, вказані висновки не можна вважати об'єктивними та обґрунтованими, оскільки вихідні дані не відповідають фактичним обставинам. Під час судового розгляду за клопотанням захисника, яке частково підтримала і потерпіла ОСОБА_5 , ухвалою суду від 21.11.2016 року було призначено додаткову судову транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Виходячи із вказаного висновку, із-за технічної неспроможності показань свідків та відсутністю об'єктивних даних стосовно розташування транспортних засобів перед зіткненням, а точніше із-за неналежних та недопустимих вихідних даних, встановити особу винну у виникненні даної дорожньо-транспортної пригоди не є можливим. Таким чином, висновок Волинського відділення Львівського НДІСЕ №8052-8053 від 29.09.2017 року повністю спростовує висновок судово-автотехнічної експертизи від 18.11.2015 р. 3/692 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУНП України в Житомирській області. Органом досудового слідства помилково визначено, що місцем зіткнення транспортних засобів відбулось в районі першої забоїни на асфальтобетонному покритті (позиція №9 на схемі ДТП), оскільки в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 та слідчий ОСОБА_22 пояснили, що експертне дослідження вибоїн на предмет їх джерела виникнення не проводилось. Окрім того, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_19 засвідчили, що на проміжку дороги де сталося ДТП, на дорожньому покритті були і є вибоїни різних розмірів. Аналізуючи пояснення експерта ОСОБА_25 , що дані в судовому засіданні, то вони в сукупності з іншими матеріалами справи не суперечать його показанням щодо місця зіткнення і відповідно є технічно спроможними, а відтак висновок судово-автотехнічної експертизи від 18.11.2015 року за № 3/692 та висновок судової транспортно - трасологічної експертизи №3/673 від 04.11.2015 р., який проводився експертом ОСОБА_21 не можна визнати допустимим доказом. Інших достатніх та допустимих доказів у провадженні стороною обвинувачення надано не було.
Просили визнати висновки НДЕКЦ ГУНП в Житомирській області №3/692 від 18.11.2015 р. та №3/673 від 04.11.2015 р. недопустимими доказами у справі, відповідно до ст.62 Конституції України визнати ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдати по суду.
Водночас, вказані висновки експертизи є повними, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експерта, ґрунтуються на методичних рекомендаціях та результатах дослідження та повністю узгоджуються з обставинами, встановленими у судовому засіданні.
Крім того, згідно висновку Волинського відділення Львівського НДІСЕ №8052-8053 від 29 вересня 2017 року, встановлено, що покази водія ОСОБА_3 , що його автомобіль зупинився і до зіткнення стояв декілька секунд є технічно неспроможними (т.6 а.с.65-80).
Слід зазначити, що згідно висновку експерта №3/692 від 18.11.2015 р. (п.7 дослідницької частини) , водію автомобіля Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п.10.1., 11.3., 14.2 в) Правил дорожнього руху, згідно яких: 10.1-перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; 14.2 «в»- перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що керуючи автомобілем Ford Mondeo н.з. НОМЕР_1 та здійснюючи маневр обгону, він виїхав на зустрічну смугу руху.
Також судом встановлено, що вулиця Промислова в м.Олевськ з двостороннім рухом, має по одній смузі для руху в кожному напрямку та станом на час ДТП не містила суцільної лінії дорожньої розмітки, що в сукупності вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Ford Mondeo та здійснюючи маневр обгону допустив порушення вимог п.п.10.1., 11.3., 14.2в Правил дорожнього руху.
З урахуванням положень статтей 86,89 та 94 КПК України, суд не вбачає підстав для визнання висновків НДЕКЦ ГУНП в Житомирській області №3/692 від 18.11.2015 р. та №3/673 від 04.11.2015 р. недопустимими доказами, оскільки вказані висновки у сукупності з іншими зібраними та дослідженими судом доказами є достатніми та взаємозв'язаними.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що злочин мав місце, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.
Застосування примусового лікування обвинувачений ОСОБА_3 не потребує, що підтверджується довідками Комунальної установи «Олевська ЦРЛ» (т.4 а.с.199,200).
При призначенні покарання, суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є необережним тяжким злочином, враховує особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризуються добре, до кримінальної відповідальності не притягувався (т.4 а.с.186,197), враховується думка потерпілої ОСОБА_5 щодо призначеного покарання та приходить до висновку про призначення покарання необхідного, достатнього для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.
В останньому слові обвинувачений, крім іншого, зазначив, що якщо суд прийде до висновку, що його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення буде доведена, то він дає згоду і просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 р. та звільнити від призначеного покарання на підставі пунктів «в», «е » статті 1 вказаного Закону, оскільки має дитину, якій не виповнилося 18 років та є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи і підпадає під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (т.7 а.с.110-113).
Згідно ст.5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно.
07 вересня 2017 року набув законної сили Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, оскільки опубліковано в засобах масової інформації 06 вересня 2017 року.
За змістом ст. 10 даного Закону питання про застосування амністії суд вирішує також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Відповідно до п.п. «в» та «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» постановлено: звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності чим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей -інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.
Водночас, матеріали кримінального провадження не містять належних доказів у підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 має дитину, якій не виповнилось 18 років. А відтак, відсутні підстави для застосування до обвинуваченого пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_5 (т.2 а.с.97, т.7 а.с.114).
Вчинений ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст.286 КК України відповідно до ст.12 КК України є тяжким необережним злочином. Належних доказів у підтвердження того, що обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять, а відтак слід вважати, що злочин вчинений у тверезому стані.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ч. 4 ст.86 КК України, ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році» судом не встановлено, а також що амністія до нього раніше не застосовувалась.
За вказаних обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
При вирішенні цивільного позову потерпілої про відшкодування майнової та моральної шкоди суд виходив з наступного.
В силу вимог ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_5 просить стягнути з обвинуваченого майнову та моральну шкоду. Майнова шкода в розмірі 93000,00 гривень включає: 28000,00 гривень - витрати на організацію проведення похорону та поминального обіду, 9000,00 гривень - проведення поминального обіду на дев'ятий день після смерті; 9000,00 гривень - проведення поминального обіду на сороковий день після смерті; 12-13000,00 гривень - поминальний обід на річницю смерті та 33-35000,00 гривень - встановлення пам'ятника на могилі.
Також потерпілій заподіяно моральної шкоди, життя сина обірвалося на 22 році. З втратою сина потерпіла втратила спокій і душевну рівновагу, кожен день починається плачем,розпачем, тугою. Для відновлення раніше установленого спокою життя потрібно багато зусиль та значний час, тривалість якого може вимірюватись роками. Моральну шкоду оцінює у 250 000,00 гривень (т.1 а.с.24,т.6 а.с.155-160).
Дослідивши письмові докази, суд задовольняє частково позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення майнової шкоди у розмірі 27664,25 гривень, оскільки такі витрати підтверджені документально (т.6 а.с.155-161).
Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, потерпілій заподіяна моральна шкода, оскільки вона втратила сина, що призвело до моральних та душевних страждань, порушено буденне життя, створено моральний, побутовий та психологічний дискомфорт, відновлення якого потребуватиме значного часу.
Відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), з урахуванням характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням у кожному конкретному випадку інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість та істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що заявлена потерпілою моральна шкода в сумі 250 000 гривень не є завищеною та підлягає задоволенню в повному обсязі.
З метою забезпечення виконання цивільного позову, відсутні підстави для повного скасування арешту майна, накладеного ухвалами Корольовського районного суду м.Житомир від 21 грудня 2015 року та від 04 січня 2016 року. При цьому, суд вважає за можливе скасування арешту автомобіля Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 в частині заборони права користування (т.5 а.с.9,30).
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Відповідно до довідок процесуальні витрати на залучення експертів складають 17373,46 гривень, які суд покладає на обвинуваченого (т.3 а.с.138, т.3 а.с.162, т.3 а.с.180, т.3 а.с.197, т.3 а.с.246, т.3 а.с.255, т.3 а.с.265, т.6 а.с.64).
Враховуючи, що потерпіла звільнена від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з обвинуваченого на користь держави судовий збір. При визначенні розміру судового збору суд враховує ставки, визначені Законом України «Про судовий збір» на 1 січня 2016 року, оскільки цивільний позов подано до суду у 2016 році.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст.368-371,373-374 КПК України, п."е" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (місяців) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі п."е" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 заподіяну злочином майнову шкоду в розмірі 27664,25 (двадцятьсім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 25 копійок) та моральну шкоду в розмірі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 17373,46 ( сімнадцять тисяч триста сімдесят три гривні 46 копійок).
Стягнути з обвинуваченого на користь держави судовий збір у розмірі 1102,40 (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок).
Скасувати арешт, накладений ухвалою Корольовського районного суду м.Житомир від 21 грудня 2015 року в частині заборони права користування автомобілем «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т.5 а.с.9).
Речові докази: автомобіль марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до Олевського РВ УМВС, повернути ОСОБА_3
- мотоцикл «Viper» без номерного знаку, який передано на зберігання до Олевського РВ УМВС України в Житомирській області, повернути ОСОБА_5 ..
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.
Суддя Рокитнівського районного суду
Рівненської області ОСОБА_1