Справа № 570/445/20
Номер провадження 3/570/315/2020
18 лютого 2020 року
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.С.Петлюри,10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.139 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30 січня 2020 року о 10 год. 32 хв. по вул.Б.Штейнгеля в с.Городок Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Камаз 65115" з д.н.з. НОМЕР_1 , допустив винесення землі на автодорогу, чим забруднив дорожнє покриття та створив перешкоди для інших учасників дорожнього руху.
Правопорушник у поданій до суду заяві вину у скоєному правопорушенні визнав, щиро кається у вчиненому, пояснює, що одразу прибрав шляхове покриття, а тому просить звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Встановлені судом обставини підтверджуються актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 30 січня 2020 року, протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №090993, який складений у присутності правопорушника та його копія йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КУпАП.
Відповідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати,чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченого нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.
Об'єкт - суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього та залізничного руху.
Об'єктивна сторона полягає, зокрема, у створенні перешкод для дорожнього руху, а саме забрудненні шляхового покриття або невжитті необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла.
У відповідності до п.1.5 Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198, встановлюють, що власники транспортних засобів зобов'язані виключати можливість винесення на дорожні об'єкти землі, каміння, а також засмічення проїзної частини внаслідок переповнення кузова сипучими матеріалами, пошкодження тари, розвіювання безтарних вантажів, руху із незакріпленим вантажем, забруднення або запилення повітря, а також заборону руху сільгосптехніки не у транспортному положенні транспортних засобів на гусеничному ходу по проїзній частині дорожніх об'єктів. В розумінні диспозиції ст.139 КУпАП, перешкода для руху - це нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Суб'єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути фізичні та посадові особи.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник до суду не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.139 КУпАП (пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення, в тому числі забруднення дорожнього покриття) .
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначним є правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Ісмаїлов проти Росії" від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи те, що правопорушник у вчиненому щиро розкаявся, визнав свою вину, своїми діями не завдав будь-якої значної шкоди державному або громадському порядку, правам і свободам громадян, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і є малозначним, тому вважаю за можливе згідно ст.22 КпАП України звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та закрити провадження у справі.
На підставі ч.1 ст.139 КУпАП України, керуючись ст.ст.22, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності зач.1 ст.139 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.139 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кушнір Н.В.