номер провадження справи 24/6/20
06.02.2020 Справа № 908/3619/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3619/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (вул. Каховська, буд. 26, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код 42093239)
до відповідача: Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (вул. Добролюбова, буд. 23а, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 22144952)
про стягнення 127841,33 грн.
за участю представників:
від позивача: Скупа Н.О., довіреність № 20 від 13.01.2020
від відповідача: Шерстюк А.О., адвокат, довіреність від 17.10.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради про стягнення пені в сумі 107179,93 грн., трьох процентів річних в сумі 10149,57 грн., інфляційних витрат в сумі 10511,83 грн. за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17 від 09.01.2019.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3619/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/6/20. Судове засідання призначено на 27.01.2020.
Ухвалою суду від 27.01.2020 відкладений розгляд справи на 06.02.2020.
28.01.2020 відповідачем наданий суду відзив від 27.01.2020 на позовну заяву, в якому вказує на те, що враховуючи нелегке економічне становище на підприємстві та в результаті нестачі вільних грошових коштів КП «Запоріжремсервіс» не має можливості погасити заборгованість єдиним платежем. 18.12.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір реструктуризації № 030/ПУП заборгованості на суму 1 436 594,40 грн. за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2019 по 31.10.2019. У зв'язку з невчасною сплатою вартості споживач електричної енергії КП «Запоріжремсервіс» було нараховано пеню 107 179,93 грн. за період з 27.07.2019 по 18.12.2019. Просить суд надати розстрочку про стягнення пені в сумі 107179,93 грн, трьох процентів річних в сумі 10149,57 грн, інфляційних витрат в сумі 10511,83грн, за договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17 від 09.01.2019, строком на 6 (шість) місяців з розподілом погашення рівними частинами 21306,89грн.
04.02.2020 позивачем надана суду відповідь на відзив від 30.01.2020 № 532, в якій просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі без надання відповідачу розстрочки виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 06.02.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін позивача.
Учасники процесу оголосили про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких посилається на неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 17 (55_14423), в частині своєчасної оплати спожитої електричної енергії за період червень - жовтень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1436594,40 грн. У зв'язку з невчасною сплатою вартості спожитої електричної енергії відповідачу нараховано пеню 107 179,93 грн. за період з 27.07.2019 по 18.12.2019, 3% річних від суми заборгованості в розмірі 10 149,57 грн. за період з 27.07.2019 по 18.12.2019 та суму інфляційних витрат у розмірі 10 511,83 грн. за період з 01.09.2019 по 31.10.2019. Просить суд на підставі ст. ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, позов задовольнити.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців.
Позивач заперечує проти надання відповідачу розстрочки.
В засіданні 06.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
09.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (постачальник) та Комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 17 (55_14423), за умовами якого (п. 1.1.) цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Додатком 1 до договору є підписана споживачем заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за Код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (постачання електричної енергії на житлові будинки Заводського району м. Запоріжжя), а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка складає 5534661,00 грн. з ПДВ та визначається додатком 3 до цього договору.
У додатку 3 до договору викладена комерційна пропозиція “Універсальна” про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” юридичним особам та фізичним особам - підприємцям на період з 01.07.2019 по 31.12.2019” (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно п. 6 комерційної пропозиції споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через постачальника у складі ціни універсальної послуги.
Згідно п. 4 комерційної пропозиції, остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше п'яти робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійного отриманого споживачем у постачальника рахунку.
Пунктом 5.10. договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
У пункті 13.1 договору сторони обумовили, що цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.
За умовами п. 11 комерційної пропозиції Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 31.12.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів припинення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 17 (55_14423) сторонами в матеріали справи не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлені, а відповідачем отримані рахунки за постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за червень - жовтень 2019 року, згідно з якими обсяг використаної електричної енергії складає 930 889 кВт/год на загальну суму 1 563 893,52 грн.
Однак, в порушення умов Договору, відповідачем частково сплачено послуги позивача, у зв'язку з чим у відповідача виник борг за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2019 по 31.10.2019 в сумі 1 436 594,40 грн., який у повному обсязі не сплачено.
18.12.2019 між сторонами укладено договір реструктуризації № 030/ПУП, предметом якого (п. 1.1.) є умови і порядок сплати споживачем постачальнику заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (“Основний договір - Універсальна послуга”) в розмірі 1436594,40 грн. в період з 01.06.2019 по 31.10.2019.
У п. 1.2 договору реструктуризації споживач підтвердив факт наявності заборгованості та виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась в розмірі 1436594,40 грн.
Згідно п. 1.3 договору реструктуризації постачальник надає розстрочку споживачу в погашенні заборгованості, а споживач зобов'язується сплатити заборгованість у розмірі 1436594,40 грн. самостійно на рахунок постачальника, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток №1).
У додатку № 1 до договору реструктуризації сторонами наведено графік погашення заборгованості: 103333,33 грн - термін оплати 14.01.2020; 103333,33 грн - термін оплати 11.02.2020; 153741,00 грн - термін оплати 10.03.2020; 153741,00 грн - термін оплати 14.04.2020; 153741,00 грн - термін оплати 12.05.2020; 153741,00 грн - термін оплати 16.06.2020; 153741,00 грн - термін оплати 14.07.2020; 153741,00 грн - термін оплати 11.08.2020; 153741,00 грн - термін оплати 15.09.2020; 153740,74 грн - термін оплати 13.10.2020. Разом 1436594,40 грн.
Пунктом п. 4.2. договору реструктуризації встановлено, що укладення цього договору (перенесення термінів оплати) не звільняє споживача нарахованих штрафних санкцій та інших нарахувань здійснених у відповідності до ст. 625 ЦК України та умов договору про постачання електричної енергії, за несвоєчасну оплату електричної енергії.
Внаслідок прострочення відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 17 (55_14423), позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 107179,93 грн., 3% річних в сумі 10149,57 грн. за період з 27.07.2019 по 18.12.2019 та 10511,83 грн інфляції за період з 01.09.2019 по 31.10.2019.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підтвердження постачання відповідачу електроенергії у вказаний вище період позивачем в матеріали справи надані рахунки на оплату спожитої електричної енергії за відповідний період.
Факт наявності заборгованості за договором про постачання електричної енергії в розмірі 1436594,40 грн. відповідачем визнано у договорі реструктуризації № 030/ПУП від 18.12.2019.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції, внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 107179,93 грн., оскільки це не суперечить Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Так за ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Розрахунок 3 % річних у розмірі 10149,57 грн. та 10511,83 грн. інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 921,00 грн.
Відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, вислухавши доводи позивача з цього приводу, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заявником до матеріалів заяви не додано належним доказів та необґрунтовано наявність винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом для надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі.
При відмові у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд також враховує категоричні заперечення позивача, матеріальні інтереси обох сторін.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.23а; код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26; код ЄДРПОУ 42093239) - 107 179 (сто сім тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 93 коп. пені, 10 149 (десять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 57 коп. 3% річних, 10 511 (десять тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 83 коп. інфляції та 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Клопотання Комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців з розподілом погашення рівними частинами - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 18.02.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян