06.02.2020 м. Ужгород Справа № 907/323/19
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська Будівельна Група", м. Ужгород
про стягнення 118 290,36 грн.
секретар судового засідання - Штундер Д.Л.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 158 635,42 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 15, 16, 525, 526, 530, 543, 554, 610, 639 Цивільного кодексу України, статтю 232 Господарського кодексу України.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2379,53 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 27 червня 2019 року головуючим суддею Ушак І.Г. відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам спор процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено розгляд справи по суті.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався; не подала письмові пояснення по суті спору і третя особа.
Поряд з цим, в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Ушак І.Г., за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області від 05.09.2019 № 02-02/163/19 було проведено повторний автоматизований розподіл справи № 907/323/19. За наслідками такого розподілу спір передано на розгляд судді Андрейчук Л.В.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року головуючим суддею Андрейчуком Л.В. справу прийнято до провадження, постановлено її розгляд почати спочатку, встановлено строк для надання письмових документально обґрунтованих пояснень по суті спору та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 03.10.2019. Справу прийнято до свого провадження з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, тому предметом спору є стягнення 118290,36 грн. (114324,46 грн. - заборгованість за кредитом, 3965,90 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом).
Ухвалою суду від 01.10.2019 здійснено перехід від спрощеного до загального позовного провадження, в зв'язку з чим засідання по розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.
В ході підготовчого провадження судом було задоволено клопотання позивача про відкладення засідання, обґрунтовану необхідністю підготовки та подання уточненої позовної заяви.
Однак, на адресу суду від позивача надійшла відповідь на пояснення, якими позовні вимоги ним підтримано в повному обсязі. При цьому, на підтвердження своїх доводів позивачем ініційовано огляд електронного доказу - веб сайту АТ КБ «Приватбанк».
Відповідач не скористався наданим їм правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну адреси), суд дійшов висновку, що вона мала час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з тим, залучена до участі у справі третя особа надала письмові пояснення, з якими з позовними вимогами не погодилася.
Ухвалою суду від 21.01.2020 за наслідками проведення підготовчого провадження, строк якого судом продовжувався на тридцять днів, справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, в т. ч. електронного доказу - веб сайту АТ КБ «Приватбанк», поданих учасниками спору.
АРГУМЕНТІ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення третьою особою умов кредитного договору на його поточному рахунку існує заборгованість по кредиту в розмірі 114324,46 грн., процентах за користування кредитом, комісії у сумі 3965,90 грн. та нарахованій пені. Однак, посилаючись на ст. ст. 14-16 ГПК України позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу по тілу кредиту та комісії. Враховуючи забезпечення виконання третьою особою зобов'язання за цим Договором наявністю укладеного з відповідачем договору поруки, з посиланням на ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, позов заявлено до поручителя.
Заперечення відповідача.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Пояснення третьої особи.
Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який міститься в матеріалах справи не визнаються третьою особою, не містять підпису ані третьої особи, ані відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 19 листопада 2015 року шляхом підписання заяви-анкети.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, платежі, що надійшли на погашення заборгованості, зараховані Банком на погашення процентів, комісії та пені, порядок нарахування яких не підтверджено наданими Банком розрахунками.
Наголосила, що на виконання виданого 08.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. виконавчий напис від 08.11.2007, зареєстрованого в реєстрі за №18802, головним державним виконавцем Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Секерня Євгенієм Миколайовичем винесено постанову від 19.122017 про відкриття виконавчого провадження, в ході якого 14.02.2019 року грошові кошти в cумi 140252,71 грн. перераховані на користь ПАТ КБ «ПриватБанк». Таким чином, вважає, що на момент звернення ПАТ КБ «Приватбанк» із позовними вимогами про стягнення 158635,42 грн.(а в подальшому сума була зменшена до 118290,36 грн.) до поручителя ОСОБА_1 товариством була погашена заборгованість у частині 140252,71 грн по тілу кредиту.
Відповідь на пояснення третьої особи
Отримавши кредитні кошти, боржник протягом тривалого часу сплачував чергові платежі по кредиту відповідно до графіку погашення заборгованості, відсотки. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України договір є дійсним, тобто фактичне прийняття пропозиції укладання договору дією.
Згідно з заявою відповідач зобов'язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку.
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів відповідача - всі проведені операції. Виписка є первинним бухгалтерським документом.
Також зазначає, що розрахунок заборгованості Банку проведений автоматизованою системою станом на 31.07.2019 року і в ньому відображено та враховано всі фінансові зобов'язання боржника за умовами договору, а також здійсненні боржником платежі на його виконання, в тому числі й кошти, що сплачені під час примусового стягнення заборгованості.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська Будівельна Група" (далі - третя особа) 19.11.2015 підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої товариство приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbanк.ua, що разом із Заявою складає Договір банківського обслуговування б/н від 19.11.2015 (далі - договір).
Відповідно до Договору товариству було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Банк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач) 30.12.2015 підписали договір поруки № POR1451465288249, предметом якого є надання поруки відповідачем за виконання зобов'язань третьою особою, які випливають з Кредитного договору.
Згідно з пунктом 1.3 Договору поруки поручитель з умовами Кредитного договору (Угоди 1 та Угоди 2) ознайомлений.
Сторони договору поруки також обумовили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 Договору).
У пункті 4.1. Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.
Банк подав до суду банківські виписки, в т. ч. за період з 26.11.2015 до 03.10.2019, які підтверджують факт надання товариству(третій особі) коштів в межах визначеного кредитного ліміту.
Однак, згідно з розрахунком заборгованості, проведеним за період з 26.11.2015 до 14.03.2019, свої зобов'язання по договору третя особа в повному обсязі не виконала, внаслідок чого заборгованість товариства за кредитним договором станом на 14.03.2019 становить 402280 грн.: 158635,42 грн. боргу по тілу кредиту, 195518,15 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 10889,52грн. боргу по комісії та пені на суму 27236,91 грн.
Позивач, керуючись принципом диспозитивної господарського судочинства, звернувся до суду з позовом стягнути частину заборгованості, а саме: 118290,36 грн. боргу по кредиту та 3965,90грн. боргу по комісії.
При цьому, з огляду на наявне забезпечення виконання зобов'язання, враховуючи надане йому положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України право, просить стягнути борг саме з поручителя за кредитним договором - відповідача у справі.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених Кредитного договору та Договору поруки в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до Договору товариству було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Пунктом. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Про укладення договору свідчать подані позивачем довідка про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну; виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій на його виконання. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Товариства до банку з метою подальшого укладення договору.
Суд установив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатська Будівельна Група» прострочило виконання зобов'язання за Кредитним договором.
Здійснивши перевірку проведених Банком нарахувань, суд погоджується з такими. При цьому, судом досліджені та оцінені в сукупності як виписка з банківського рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом та містить інформацію про рух коштів відповідача та всі проведені операції, так і розрахунок заборгованості, який є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди та відображає стан нарахувань в певні періоди часу. Судом також встановлено, що в наявному у справі розрахунку відображено та враховано всі фінансові зобов'язання боржника за умовами договору, а також здійсненні боржником за кредитом платежі на його виконання, в тому числі й кошти, що сплачені під час примусового стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса.
Наведеним спростовуються твердження третьої особи про відсутність боргу по тілу кредиту та комісії, а також щодо подвійного стягнення заявленої суми.
З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як установлено судом, відповідач надав поруку перед Банком за виконання третьою особою-товариством зобов'язань за кредитним договором.
Пунктами 1.2, 1.5 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому ж розмірі, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Зважаючи на зазначене, та беручи до уваги надане позивачу частиною ч. ст. 543 Цивільного кодексу країни право, позовні вимоги про стягнення з відповідача як поручителя суми боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1921,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Зайво сплачений судовий збір, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог у розмірі 458,53 грн. підлягає поверненню позивачу за заявою на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , IПH: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 118290,36 грн. (Сто вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто гривень 36 коп.), в т. ч. 114324,46 грн. заборгованість за кредитом, 3965,90 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом), а також 1921,00 грн. (Одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України..
Веб адреса сторінки на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2020
Суддя Л.В. Андрейчук