ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2020Справа № 910/1184/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 34 793,15 грн.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Репета Ю.Ю.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОВІДНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 34 793,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним як страховиком транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 34 793,15 грн., внаслідок чого до позивача на підставі статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача як особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність водія, якого визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з запереченнями відповідача проти позову, поданням клопотання про призначення судової експертизи у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.05.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2019 підготовче засідання відкладено на 10.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 10.07.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 призначено у справі №910/1184/19 автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України. На вирішення експерту поставлені наступні питання:
«- яке значення становить коефіцієнт фізичного зносу складових транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 20.04.2018?
- яка вартість відновленого ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, станом на дату ДТП 20.04.2018?».
22.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання згоди на термін виконання призначеного дослідження понад 2 місяці, а також клопотання судового експерта Київського НДІСЕ Р.І.Бегея про надання матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.
03.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання, в якому зазначено, що останній не заперечує проти того, що експертиза буде проводитись в зазначений судовим експертом термін. Крім того, відповідачем було долучено підтвердження оплати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" за проведення експертизи (платіжне доручення №1964 від 30.08.2019).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 поновлено провадження у справі №910/1184/19 для розгляду клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; клопотання експерта задоволено; зобов'язано сторін виконати клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання матеріалів, необхідних для проведення судової автотоварознавчої експертизи. Погоджено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк виконання експертизи понад два місяці для надання повного та об'єктивного висновку.
19.09.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшло клопотання про долучення матеріалів для проведення експертизи.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 було направлено на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №910/1184/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 34 793,15 грн.
14.11.2019 через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових Експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 31.10.2019 №19978/19-54 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи у господарській справі №910/1184/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 поновлено провадження у справі №910/1184/19, судове засідання призначено на 13.01.2020.
Судове засідання, призначене на 13.01.2020, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 розгляд справи призначено на 03.02.2020.
У судовому засіданні 03.02.2020 представник відповідача надав пояснення по суті спору, просив врахувати коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, встановлений у висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи. Просив розподілити витрати по оплаті експертизи пропорційно задоволеним вимогам.
У судове засідання 03.02.2020 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направленням на адресу місцезнаходження юридичної особи копії ухвали суду.
Разом з цим, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, судом приймаються до уваги пояснення представника позивача, подані під час даного провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
15.08.2017 між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (страхувальник) та ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (страховик, позивач) було укладено договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів № 06/0689458/9069/17 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземних транспортних засобів згідно переліку наведеному у Додатку №1 до Договору, зокрема, "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
20.04.2018 року на автодорозі Київ - Суми в с. Гоголів Броварського району Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу "ЗАЗ 110307", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Внаслідок даного ДТП було пошкоджено транспортний засіб "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був застрахований позивачем (що підтверджується довідкою про ДТП, актом огляду ТЗ, фотододатками, в яких зафіксовано механічні пошкодження ТЗ).
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/2462/18 від 11.06.2018 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до страхового акту № 2300219726 від 21.05.2018 вартість відновлювального ремонту "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 35 793,15 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що платіжними дорученнями № 0024702 від 30.05.2018 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 35 793,15 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок ФОП Коллє Д.І, який здійснював відновлювальний ремонт.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи, якою є ОСОБА_2 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області по справі № 361/2462/18 від 11.06.2018.
Пунктом 36.3. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗАЗ 110307", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Еталон" (відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/002024586 (що також підтверджується відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду № 910/7449/17 від 05 червня 2018 року.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2018 позивачем направлялася відповідачу претензія №2300219726/АК про виплату страхового відшкодування на суму 35 793,15 грн., проте відповідач повної або часткової виплати відшкодування не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Разом з цим, слід враховувати, що спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 по справі № 910/6094/17.
Так, розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р. (далі - Методика).
Згідно з п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Відповідно до пунктів 7.38, 7.39 Методики при визначені розміру коефіцієнта зносу для нових складників та для складників ТЗ береться за основу строк експлуатації останнього (5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки).
Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем вірно визначено, що в даному випадку строк експлуатації транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищує сім років, зважаючи на рік випуску транспортного засобу (2008). Також представником відповідача було ініційовано призначення судової експертизи у справі.
Враховуючи викладене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 призначено у справі №910/1184/19 автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.
14.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 31.10.2019 №19978/19-54 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи у господарській справі №910/1184/19.
У відповідності до вказаного висновку експерта, коефіцієнт фізичного зносу складових транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату ДТП 20.04.2018, складає: Е3=0,64. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу "Skoda Roomster", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження при ДТП 20.04.2018, складає: Сврз = 20 588,84 грн.
Крім того, у відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно відомостей з офіційного веб-сайту МТСБУ, полісом № АМ/002024586 визначено ліміт за шкоду майну у розмірі 100 000 грн., а також встановлено франшизу 1000 грн., яка правомірно була врахована позивачем при обчисленні розміру основної заборгованості, заявленої до стягнення.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, з огляду на вимоги вищезазначених норм законодавства, беручи до уваги вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Skoda Roomster" з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, враховуючи ліміти відповідальності та розмір визначеної полісом франшизи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню на суму 19 588,84 грн. (20 588,84 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу; 1000 грн. - франшиза).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частинами 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено , що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Судом враховано, що при поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 921 грн., тоді як судові витрати відповідача по оплаті експертного дослідження склали 4 710 грн.
Разом з цим, частиною 11 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи викладене, у даному випадку господарський суд вважає за необхідне здійснити зустрічне зарахування судових витрат, які підлягають покладенню на обох сторін пропорційно задоволеним вимогам, внаслідок чого стягнути з позивача на користь відповідача різницю у сумі 786,11 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) 19 588,84 грн. - заборгованості з виплати страхового відшкодування.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) 786,11 грн. - судових витрат з оплати проведення експертизи по справі.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2020.
Суддя І.В. Приходько