79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"11" лютого 2020 р. Справа №914/1354/19
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб,
суддів Г.Г.Якімець,
О.В.Зварич,
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
представники сторін не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авіафінсервіс» б/н від 30.10.2019
на рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2019, повний текст рішення складено 10.10.2019,
у справі № 914/1354/19 (суддя Цікало А.І.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа», м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Авіафінсервіс», м.Львів
про стягнення 92 960,92 грн заборгованості
У липні 2019 року ТОВ «Мастер-Авіа» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Авіафінсервіс» про стягнення 92960,92грн заборгованості, з яких: 86400,39 грн - основний борг, 6044,44 грн - пеня, 516,09 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на послуги з приймання, зберігання та видачі авіапалива від 21.03.2017 № МА97/17 щодо оплати вартості наданих послуг згідно з актами здачі-приймання № 2263 від 31.03.2019 на суму 93352,20 грн, № 2265 від 31.03.2019 на суму 2109,55 грн, № 3459 від 30.04.2019 на суму 938,64 грн, які підлягали оплаті до 15 числа наступного за звітним місяця.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.10.2019 у справі № 914/1354/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 92 960, 92 грн, з яких: 86400,39 грн - основний борг, 6044,44 грн - пеня, 516,09 грн - 3% річних, та 1921,00 грн судового збору.
При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що акти здачі -приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 96400,39грн підписані двома сторонами без жодних зауважень. Відповідач оплатив частково в сумі 10 000,00грн надані послуги за актом № 2263 від 31.03.2019, решту наданих послуг не оплатив. Суд перевірив розрахунки пені та 3%річних за період з 16.04.2019 по 27.06.2019 та встановив, що такі розрахунки є правильними. Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Відповідач (ПП «Авіафінсервіс») не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Скаржник вказує, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, та внаслідок неналежного дослідження доказів і неправильної їх оцінки прийняв незаконне рішення.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 914/1354/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.01.2020 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Якімець Г.Г., Зварич О.В.).
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача( ТОВ «Мастер-Авіа») про участь його представника в судовому засіданні 21.01.2020 в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю технічної можливості.
16.01.2020 позивач подав заяву про проведення судового засідання у даній справі за відсутності його представника.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 розгляд справи відкладено на 11.02.2020.
Скаржник не забезпечив явки свого представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
21.03.2017 ПП “Авіафінсервіс” (замовник) та ТОВ “Мастер-Авіа” (виконавець) уклали договір на послуги з приймання, зберігання та видачі авіапалива № МА97/17 (далі - договір).
Відповідно до умов договору замовник передає виконавцю паливо на зберігання на складі ПММ, а виконавець зобов'язується приймати, зберігати та видавати паливо(наливати у транспортні засоби, а саме: автоцистерни або паливозаправники) клієнтам замовника або повернути паливо замовнику (чи передати третій особі) за письмовою заявкою замовника, який зобов'язується сплачувати за надані послуги в порядку і на умовах договору. Виконавець надає замовнику послуги з експлуатації під'їзної залізничної колії для проходження цистерн з паливом на склад ПММ, а також надає право зазначати у своїх документах на залізничні перевезення у графі “Вантажоодержувач” реквізити виконавця та код станції призначення (у разі відсутності власного коду) (пункти 2.1-2.3 договору).
Згідно з п. 8.1 договору вартість послуг, що надаються виконавцем, встановлюється в національній валюті України та зазначена у Додатку № 2 до договору.
Строк оплати наданих послуг встановлений до 15 числа місяця, наступного за звітним( п.9.2 договору).
Акти виконаних робіт складаються виконавцем останнім днем звітного місяця, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками протягом 3 робочих днів після закінчення звітного місяця, або надсилається вмотивована відмова. У разі непідписання замовником поданих актів та ненадання вмотивованої відмови протягом 5 робочих днів після закінчення звітного місяця, акти вважаються підписаними в редакції виконавця та підлягають безперечній оплаті (п. 9.3договору).
За прострочення платежів за договором замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення (п. 11.10договору).
Строк дії договору встановлений з 21.03.2017 по 31.12.2017( п.14.1договору).
В подальшому сторони уклали додаткові угоди №1 від 01.06.2017, №2 від 01.08.2017, №3 від 01.01.2018 та№4 від 29.12.2018 до договору.
Так, додатковою угодо №2 від 01.08.2017 сторони виклали у новій редакції Додаток №2 до договору, яким визначили вартість послуг.
Додатковою угодою №3 від 01.01.2018 продовжили строк дії договору по 31.12.2018.
Додатковою угодою №4 від 29.12.2018 продовжили строк дії договору по 31.12.2019, внесли зміни до договору, зокрема, до п.9.2 договору та виклали у новій редакції Додаток №2 до договору, яким визначили вартість послуг.
На підставі договору № МА97/17 позивач надав, а відповідач прийняв у березні та квітні 2019 року послуги на загальну суму 96400,39 грн, що підтверджено актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2263 від 31.03.2019 на суму 93352,20 грн, № 2265 від 31.03.2019 на суму 2109,55 грн, № 3459 від 30.04.2019 на суму 938,64 грн. Вказані акти підписані двома сторонами та скріплені їх печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив надані послуги частково в сумі 10000,00 грн, його заборгованість становить 86400,39 грн.
За порушення строків оплати послуг позивач заявив до стягнення пеню на підставі п.11.10 договору в сумі 6044,44 грн та 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України в сумі 516,09 грн, які нараховані по актах № 2263 від 31.03.2019 та № 2265 від 31.03.2019 за період з 16.04.2019 по 27.06.2019, а по акту № 3459 від 30.04.2019 - за період з 16.05.2019 по 27.06.2019.
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч.1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою( ст. 546 ЦК України).
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки встановлюється у договорі ( ч.1 ст.547, ч.2 ст.551 ЦК України).
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлений обов'язок боржника , який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договору на послуги з приймання, зберігання та видачі авіапалива № МА97/17 від 21.03.2017 згідно з актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 2263 від 31.03.2019 на суму 93352,20 грн, № 2265 від 31.03.2019 на суму 2109,55 грн, № 3459 від 30.04.2019 на суму 938,64 грн позивач надав відповідачу послуги у березні і квітні 2019року на загальну суму 96400,39 грн, а відповідач прийняв їх. Вказані акти підписані двома сторонами без жодних зауважень чи заперечень.
За умовами договору ( п.9.2) відповідач мав оплатити надані послуги до 15 числа місяця, наступного за звітним. Проте відповідач оплатив надані послуги частково в сумі 10000,00 грн, доказів оплати решти вартості послуг на суму 86400,39 грн суду не надано.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що заборгованість відповідача становить 86400,39 грн.
За порушення строків оплати послуг позивач заявив до стягнення пеню на підставі п.11.10 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення , в сумі 6044,44 грн та 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України в сумі 516,09 грн, які нараховані від суми боргу по актах № 2263 від 31.03.2019 та № 2265 від 31.03.2019 за період з 16.04.2019 по 27.06.2019, а по акту № 3459 від 30.04.2019 - за період з 16.05.2019 по 27.06.2019.
Апеляційний суд перевірив вказані розрахунки та погоджується з висновком суду першої інстанції про їх правильність.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на неповне встановлення судом обставин справи та неналежне дослідження і неправильну їх оцінку, проте скаржник не вказав які саме обставини не були встановлені судом та в чому полягає неналежне дослідження і неправильна оцінка обставин справи чи доказів та яких саме, не навів жодних доводів на спростування висновків суду першої інстанції.
Відтак апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані доводи скаржника, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення про задоволення позову законним і обґрунтованим.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача 92 960,92 грн заборгованості з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначенихст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 08.10.2019 у справі № 914/1354/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 17.02.2020.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя Г.Г. Якімець
Суддя О.В. Зварич