12 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2218/19 пров. № 857/13153/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника позивача Крючкова В.О.,
представника відповідача Ярошика Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Касма» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
суддя в 1-й інстанції Лозовський О.А.,
час ухвалення рішення - 15.10.2019 року, 12:26 год.,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 25.10.2019 року,
ТзОВ «Касма» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 10.12.2018 №0064395512, від 29.01.2019 №0036345512, від 12.02.2019 №0045755512, від 22.03.2019 №0074265512, від 16.04.2019 №0098505512, від 21.05.2019 №0123685512, від 30.05.2019 №0130765512, від 12.07.2019 №0165175512.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що У ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 23.10.2018 №22279/03-20-55- 12-42049551; за жовтень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 21.11.2018 №24534/03-20- 55-12-42049551; за листопад 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 21.12.2018 №31182/03-20-55-12-42049551; за грудень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 23.01.2019 №1223/03-20-55-12-42049551; за січень 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 21.02.2019 №3152/03-20-55-12-42049551; за лютий 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 21.03.2019 №5407/03-20-55-12-42049551; січень - березень 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 15.04.2019 №8172/03-20-55-12-42049551. Зазначеними актами перевірки встановлено, що в порушення пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України ТзОВ “КАСМА” не подано податкову звітність з податку на додану вартість за вересень 2018 року, за жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року, січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року. У зв'язку із встановленими порушеннями до позивача були застосовані фінансові санкції, які вважають правомірними. Крім цього зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що ТзОВ “КАСМА” була позбавлена реальної можливості виконання свого зобов'язання щодо електронної реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі Договору №318001 від 30.11.2017, укладеного між позивачем та Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, який нібито було в односторонньому порядку розірвано контролюючим органом, оскільки в дійсності зазначений договір ніколи не розривався контролюючим органом в односторонньому порядку, що підтверджується листом Головного управління ДФС у Волинській області від 26.02.2019 року №2128/ФОП/03-20-08-02-17, який був доданий до позовної заяви самим позивачем і з якого вбачається, що договір про визнання електронних документів укладених між Луцькою ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області та ТзОВ “КАСМА” не був розірваний в односторонньому порядку. Згідно акта перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності від 14.01.2019 №22/55-12 було встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ “КАСМА” за юридичною адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76 К. Зокрема за результатами виходу працівників податкової міліції за адресою 43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76 К, встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приміщення, яке належить ТзОВ “Волинь-Текстиль-Контракт”. Під час візуального огляду приміщення місцезнаходження ТзОВ “КАСМА” та його службових осіб не встановлено, будь які ідентифікуючі ознаки СПД відсутні. Крім того, про фактичну відсутність позивача за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76 К свідчить і той факт, що всі вищезазначені акти перевірок, направлені на юридичну адресу поверталися поштовим відділенням із зазначенням причини повернення “за закінченням терміну зберігання”. Враховуючи вищезазначене, робочою групою Головного управління ДФС у Волинській області з відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання прийнято рішення щодо тимчасового обмеження дії Договору при визнання електронних документів, укладеного з ТзОВ “КАСМА” до з'ясування обставин щодо перебування платників за місцем реєстрації та причетності посадових осіб до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Разом з тим, позивач не повідомив ГУ ДФС у Волинській області про зміну податкової адреси. Інформація від державного реєстратора щодо зміни місцезнаходження товариства також не надходила. В подальшому, враховуючи той факт, що за наслідками повторного виїзду працівниками оперативного управління Головного управління ДФС у Волинській області за юридичною адресою ТзОВ “КАСМА”: 43000 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76 К, встановлено нового керівника зазначеної юридичної особи - громадянина ОСОБА_1 , який надавши усне пояснення, підтвердив своє відношення до ведення фінансово - господарської діяльності та повідомив, що підприємство дійсно знаходиться за вказаною адресою відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №19 від 01.02.2019 року, заключеного з ТзОВ “ТзОВ “Волинь-Текстиль-Контракт” в особі директора Веселовського А.В., а також зроблено фотофіксацію об'єкта, дію Договору при визнання електронних документів, укладеного з ТзОВ “КАСМА” було поновлено. Крім того, факти неподання податкової звітності з податку на додану вартість за відповідні періоди, а також факти несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку із встановленням яких були прийнятті оскаржувані податкові - повідомленням рішення, ТзОВ “КАСМА” не заперечуються.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом встановлено, 30.11.2017 між ТзОВ “КАСМА” та Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області було укладено договір №318001 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
У зв'язку зі зміною порядку надання звітності в електронному вигляді згідно наказу Мінфіну №557 від 06.06.2017 “Про затвердження Порядку обміну електронними документами з Контролюючим органами”, укладення договору з ДФС про визнання електронних документів втратило силу для подачі звітів в електронному вигляді платник повинен відправити “Заяву про приєднання до договору”.
На виконання зазначених умов 29.08.2018 ТзОВ “КАСМА” подано Заяву №1 про приєднання до договору про визнання електронних документів, що підтверджується квитанцією № 1, яка була розглянута контролюючим органом та прийнято рішення про прийняття Заяви про визнання електронних документів.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем неодноразова подавались на електронну реєстрацію податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено з різних підстав, серед яких: “Невірний підпис - сертифікат відсутній в базі сертифікатів” або “Відсутній укладений з платником договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору”, що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 52-143).
З метою усунення перешкод у реєстрації податкових накладних в електронному вигляді, позивач вживав заходи щодо усунення вказаних у відмовах недоліків та неодноразово надсилав контролюючому органу заяви на приєднання, зокрема: заява на приєднання №2 від 12.10.2018 (а. с. 144, 146, 148, 150), однак відповідно до квитанції №1 від 12.10.2018 о 18.01 год слідує, що “сертифікат директора із діючого Договору є чинним. ...Заяву не прийнято. Діє заява про приєднання від 29.08.2018року №1” (а. с. 145).
Крім того, Заяви на приєднання №2 від 01.11.2018, №1 від 28.02.2019, 28.01.2019 №1 не були прийняті із аналогічних причин (а. с.147, 149, 151).
Внаслідок вищевикладених дій контролюючого органу, позивач 29.01.2019 звернувся до ДФС України із скаргою в порядку статті 56 ПК України.
У відповідь на дану скаргу ТзОВ “КАСМА” отримало лист, з якого слідує, що договір про визнання електронних документів не припинявся (а. с. 152-155, 163-164).
На запит позивача від 20.02.2019 щодо надання пояснень чи розірвано в односторонньому порядку ГУ ДФС у Волинській області договір про визнання електронних документів з ТзОВ “КАСМА”, яким документом це підтверджується та які правові підстави розірвання даного Договору в односторонньому порядку листом №2128/ФОП/03-20-08-02-17 від 26.02.2019 ГУ ДФС у Волинській області надано відповідь, що договори про визнання електронних документів між Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області та платником податків ТзОВ “КАСМА” не було розірвано в односторонньому порядку (а. с. 156-159).
Крім того, у відповідь на лист ТзОВ “КАСМА” від 05.03.2019 про надання пояснень щодо причин неможливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та поновлення дії Договору про визнання електронних документів №318001 від 30.11.2017 листом від №11648/10/03-20-07-03-08 від 05.04.2019 відповідач повідомив, що ТзОВ “КАСМА” з 28.03.2019 є суб'єктом електронного документообігу (а. с. 160-162).
Разом з тим, незважаючи на вжиття усіх можливих заходів для усунення перешкод у здійсненні електронного документообігу 04.06.2019 в особистому кабінеті платника податків у розділі “Розрахунки з бюджетом” позивачем виявлено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Зокрема, у зв'язку з порушенням термінів реєстрації податкових накладних, 23.10.2018 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 23.10.2018 №22279/03-20-55-12-42049551, яким встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України (а. с. 11-13).
21.11.2018 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 21.11.2018 №24534/03-20- 55-12-42049551, яким було встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 201.10.статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРВН в кількості 8 штук (а. с. 16-17).
21.12.2018 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 21.12.2018 №31182/03-20-55-12-42049551, яким встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України (а. с. 21-23).
23.01.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за наслідками якої був складений акт від 23.01.2019 №1223/03-20-55-12-42049551, яким встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України (а. с. 26-27);
21.02.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 21.02.2019 №3152/03-20-55-12-42049551, яким встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України (а. с. 30-31).
21.03.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 21.03.2019 №5407/03-20-55-12-42049551, яким встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 49.2 статті 49, підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України (а. с. 35-37).
15.04.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень - березень 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 15.04.2019 №8172/03-20-55-12-42049551, за результатами якої встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 201.10. статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в кількості 88 штук (а. с. 40-43).
16.05.2019 ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2019 року, за наслідками якої був складений акт від 16.05.2019 №10313/03-20-55-12-42049551, за результатами якої встановлено порушення ТзОВ “КАСМА” пункту 201.10. статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в кількості 4 штук (а. с. 49-51).
На підставі актів камеральних перевірок відповідачем сформовані податкові повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0064395512, від 29.01.2019 №0036345512, від 12.02.2019 №0045755512, від 22.03.2019 №0074265512, від 16.04.2019 №0098505512, від 21.05.2019 №0123685512, від 30.05.2019 №0130765512, від 12.07.2019 №0165175512, згідно яких позивачу нараховані штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Отже, позивач об'єктивно не може здійснити реєстрацію ПН, а лише надіслати відповідну інформації до контролюючому органу.
Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
З розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.
Так, судом встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, з незалежних від нього причин.
Зокрема, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач відмовляв в реєстрації ПН/PK з наступних підстав: “Відсутній укладений з платником 42049551 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору”, “Діє Заява про приєднання від 29.08.2018 №1 до Договору про визнання електронних документів”.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем неодноразово вживались заходи щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями.
Отже з аналізу наведених обставин справи вбачається, що позивачем було вчинено всі залежні від нього дії по недопущенню порушення строків реєстрації накладних, при цьому, таке порушення сталося не з вини платника податків.
Разом з тим, суд звертає увагу, що загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів Державної фіскальної служби в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 (далі - Порядок №557), положення якого були чинними на момент спірних відносин.
У розділі пункті 16 частини 2 розділу і Порядку №557 зазначено, що контролюючий орган в разі припинення дії Договору надсилає платнику повідомлення про припинення дії Договору, тобто електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу та засвідчує факт і час припинення дії Договору та пов'язаних з ним повідомлень. Всупереч нормам вказаного Порядку контролюючий орган не здійснив усіх передбачений дій для одностороннього розірвання дії Договору.
Окрім того, пунктом 14 розділу III Порядку №557 передбачено, що дія Договору та пов'язаних з ним повідомлень припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав, а саме: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.
Пунктом сімнадцятим розділу III Порядку №557 встановлено, що у день припинення дії договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу. Вказаного повідомлення платнику надіслано не було, про припинення дії Договору Позивач дізнався лише при реєстрації податкових накладних, у реєстрації яких було відмовлено з підстави припинення дії Договору.
Таким чином, зважаючи на відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови Договору пов'язують можливість його одностороннього розірвання суд вважає, що у ГУ ДФС у Волинській області були відсутні законні підстави для вчинення дій щодо розірвання укладеного із позивачем договору №318001 від 30.11.2017 в односторонньому порядку та причини для відмови у прийнятті податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22.08.2018 по справі №820/392/16 та в постанові від 19.12.2018 по справі №821/561/17.
На виконання вимог податкового законодавства, судом встановлено, що ТзОВ “КАСМА” надсилались податкові накладні для їх реєстрації в ЄРПН, що свідчить про те, що позивачем було виконано й обов'язок щодо внесення інформації (відомостей щодо ПН) для внесення їх у реєстр ПН.
При цьому, суд також звертає увагу, що відповідачем відомості до ЄРПН про реєстрацію ПН внесені не були, хоча останнім зазначено, що договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку відповідачем не розірвано, позивач є суб'єктом електронного документообігу.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що враховуючи той факт, що за наслідками повторного виїзду працівниками оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області за юридичною адресою: ТзОВ “КАСМА”: 43000 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 76 К, встановлено нового керівника зазначеної юридичної особи - громадянина ОСОБА_1 , який надавши усне пояснення, підтвердив своє відношення до ведення фінансово - господарської діяльності та повідомив, що підприємство дійсно знаходиться за вказаною адресою відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №19 від 01.02.2019 року, заключеного з ТзОВ “ТзОВ “Волинь-Текстиль-Контракт” в особі директора Веселовського А.В. дію Договору при визнання електронних документів, укладеного з ТзОВ “КАСМА” було поновлено, що свідчить про суперечливі твердження представника відповідача щодо дії зазначеного договору.
Пунктом 20.2 статті 20 ПК України передбачено, що відповідач приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
З вказаного слідує, що позивач не здійснює реєстрацію ПН В ЄДПН та не може вплинути на таку реєстрацію, а лише надсилає ПН до серверу відповідача після отримання якої відповідач приймає рішення про реєстрацію ПН із використанням програмного забезпечення.
Більш детально, послідовність дій розписана в Порядку ведення ЄРПН, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі-Порядок КМУ).
Згідно пункту другого Порядку ведення ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації, а визначення поняття операційний день - частина дня. протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Пунктом 4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації, - отже очевидним с те, що Позивач такі відомості самостійно не вносить в Реєстр, а лише їх надає.
Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними і документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Також пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що наступним етапом після надходження ПН до ДФС у автоматичному режимі здійснюється розшифрування отриманої інформації та проводиться її перевірка, за наслідком якої приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН.
Отже, надсилання податкової накладної не є тотожним її реєстрації в ДРПН, а є лише початком перевірки податковим органом отриманої інформації внаслідок якої в подальшому приймається відповідне рішення.
За результатом перевірки формується квитанція про прийняття або не прийняття реєстрації ПН, а а отже причиною реєстрації є закінчення перевірки, яка здійснюється ДФС в автоматичному режимі та прийняття рішення про реєстрацію.
Таким чином, з наведеного слідує, що з моменту надіслання позивачем податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН, останнім вчинено усі передбачені Порядком №1246 та Податковим кодексом України дії для належного та повного виконання свого обов'язку з реєстрації ПН.
Разом з тим, суд зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, існування судового рішення про накладення арешту на електронний рахунок
При цьому, наявність вини позивача у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, тому немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.05.2018 по справі № 810/3417/16 та від 30.01.2018 по справі № 815/2745/17.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені факти свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК, оскільки позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
При цьому, у відповідності до пункту 49.1. статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно із пунктом 49.3. статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Положенням пункту 49.4. статті 49 ПК України передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.
Оскільки, як встановлено вище колегією суддів, договір між ТзОВ “КАСМА” та Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області №318001 30.11.2017 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу, розірваний не був, позивач був позбавлений права вчасно надати контролюючому органу звіти в електронному вигляді, а підстав подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 ПК України, позивач, не мав, висновки податкового органу про порушення позивачем дотримання граничних термінів подання податкової звітності з ПДВ є протиправними, а відтак податкові повідомлення - рішення з цих питань є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2218/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року.