ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
11 лютого 2020 року Справа № 918/369/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Новосельська О.В.,
представники учасників справи:
позивача- Щербяк Ю.В.;
відповідача- Вернидуб Д.В., Мануїлова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підпри-ємства «Авто-Оранти» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2019 року, повний текст якого складено 24.09.2019р., у справі №918/369/19 (суддя Андрійчук О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Лайн» м.Рівне
до Приватного підприємства «Авто-Оранти» м.Рівне
про стягнення 430 857 грн. 70 коп. заборгованості за договорами оренди землі,-
У травні 2019 року до господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Лайн» (надалі в тексті - Товариство) про стягнення з Приватного підприємства «Авто-Оранти» (надалі в тексті - Підприємство) 373 340 грн. заборгова-ності за договорами оренди земельної ділянки №01 та №2 від 07.09.2017р.(т.1, арк.справи 2-5).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.06.2019р. відкрито провадження у справі №918/369/19, ухвалою від 15.08.2019р., зокрема, прийнято заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог та визначено предмет спору стягнення 430 857 грн. 70 коп. заборгованості за договорами оренди землі.(т.1, арк.справи 188, 198-200).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2019р. позов задоволено в пов-ному обсязі. Суд вмотивував своє рішення тим, що Відповідач не сплачував орендну плату за зе-мельні ділянки у розмірі та строки, визначені у Договорах оренди, внаслідок чого виникла забор-гованість в сумі 430 857 грн. 70 коп., яка підлягає стягненню на користь Товариства. Доказів нік-чемності, недійсності або оспорення договорів матеріали справи не містять. Крім того, зобов'язання за Договорами оренди можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними (фактичне користування земельними ділянками).(т.2, арк.справи 70-80).
Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2019р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. (т.2, арк.справи 125-129).
Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з'ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального та проце-суального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог позивач визначив коло учасників процесу, серед яких зазначив Третю особу без самостійних вимог на предмет спору - Відділ з питань державної реєстрації Рівненської районної адміністрації. Суд першої інстанції проігнорував та фактично усу-нув дану установу з числа сторін по справі, жодного разу не повідомив дану особу про час та місце розгляду справи, в судовому засіданні 08.07.2019р. зазначив, що саме суд визначає коло учасників при розгляді справи, а тому не вважає за потрібне залучати вказану особу. В жодному проце-суальному документі, оформленому відповідно до ст.232-233 ГПК України процесуальне рішення про прийняття заяви про збільшення позовних вимог не приймалось. Суд першої інстанції без-підставно не зупинив провадження у справі №918/369/19 до вирішення справи №918/314/19 як пов'язаної. Надані договори не відповідають за кількістю аркушів укладеним сторонами догово-рам. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження факту звернення Позивача до Відповідача з вимогою про сплату суми орендної плати в розмірі 430 857 грн. 70 коп., а тому рішення суду першої інстанції щодо стягнення такої суми є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, Позивач зарахував частину спла-чених коштів як орендну плату, але суд самостійно визначає які кошти зараховувати а які не зара-ховувати в якості оплати орендної плати.(т.2, арк.справи 126-128).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №918/369/19.(т.2, арк.справи 123).
Ухвалами від 26.11.2019р. та 20.12.2019р. розгляд справи відкладався, а також у судовому засіданні 14.01.2020р. оголошувалась перерва. Крім того, у зв'язку із розглядом заяви Відповідача про відвід колегії суддів, розгляд справи призначено на 11.01.2020р.(т.2, арк.справи 165, 197, 225-226, 227, 238-242, 244-248, 251-252; т.3, арк.справи 1).
25.11.2019р. через канцелярію суду надійшов відзив Позивача, у якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.(т.2, арк.справи 150-152).
20.12.2019р. Відповідач подав заяву щодо неможливості участі представника Позивача в розгляді справи. Крім того, 11.01.2020р. подав додаткове обґрунтування до зазначеної заяви. Заява з доповненням обґрунтовані тим, що адвокат Щербяк Ю.В. представляє інтереси ТзОВ «Комфорт-Лайн» у справі про стягнення на користь останнього орендної плати за користування двома земе-льними ділянками і в той же час в іншій справі представляє інтереси ОСОБА_1 , де ТзОВ «Комфорт-Лайн» і ОСОБА_2 є відповідачами, де стверджує про скасування реєстрації спір-них земельних ділянок за ТзОВ «Комфорт-Лайн» з моменту їх реєстрації. Тобто в справі №918/ 369/19 справжні інтереси сторін - ТзОВ «Комфорт-Лайн», директора та фізичної особи ОСОБА_1 та представника Щербяк Ю.В. знаходяться в явному підтвердженому документально конф-лікті та суперечності інтересів, а тому представництво вказаною особою цієї сторони по справі не може бути здійснене.(т.3, арк.справи 168-170, 207-210).
Колегія суддів у судовому засіданні 14.01.2020р. відмовила у задоволенні клопотання про неможливість участі представника Позивача - адвоката Щербяк Ю.В., оскільки згідно з частиною 2 статті 59 ГПК України - особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. Нато-мість у даній справі №918/369/19 адвокат Щербяк Ю.В. представляє лише інтереси Позивача згід-но ордера №1000396 та договору на правничу допомогу №11-23/04 від 22.04.2019р.(т.2, арк.справи 226, технічний запис судового засідання від 14.01.2020р.).
11.01.2020р. Відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі №918/369/19 до вирішення справи №918/866/19 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 14.01.2020р.(т.2, арк.справи 200-201, 229-230).
10.02.2020р. через канцелярію суду надійшла заява Позивача про вжиття заходів процесу-ального примусу до представника Відповідача - адвоката Вернидуба Дмитра Вікторовича. Клопо-тання обґрунтоване тим, що адвокат Вернидуб Д.В., з метою затягування судового розгляду справи та створення перешкод для ухвалення судом справедливого рішення, подає численні завідомо без-підставні заяви та клопотання.
Колегія суддів апеляційного суду в судовому засіданні 11.02.2020р. відмовила у задоволен-ні клопотання про вжиття заходів процесуального примусу до представника Відповідача - адвоката Вернидуба Д.В. з огляду на те, що подані Відповідачем клопотання розглянуті апеляційним судом під час апеляційного провадження. Колегія суддів у судовому засіданні 11.02.2020р. розглянула апеляційну скаргу в порядку частин 4-9 статті 270 ГПК України.
У всіх судових засіданнях апеляційної інстанції представники Відповідача підтримали апе-ляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Наголошували, що таке стягнення орендної плати є безпідставним, оскільки умовами договорів зазначали, що оплата здійснюється за вимогою орендодавця. Крім того, такі договори укладались виключно для забезпечення Позивачу фінансової можливості здійснювати оплату земельного по-датку. Представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та зауважив, що спірні договори оренди земельної ділянки укладені та зареєстровані у відповідності до вимог чинного законодавства. Жодного обов'язку Позивача досудового врегулювання спору законодавс-тво не містить.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інс-танції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарсь-кий суд
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 -орендодавець та ПП «Авто-Оранти»-орендар уклали договір оренди №01/09/17-01 від 01.09.2017р., за умовами якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування (оренду частину майнового комплексу з буді-вель, споруд та передавальних пристроїв (майно), а орендар зобов'язується у встановленому розмі-рі і строки сплачувати орендну плату. Майно, що передається в оренду згідно з цим договором, знаходиться за адресою: пров.Робітничий, 1, м.Рівне. Передача майна оформлюється актом прийо-му-передачі, який підписується обома сторонами. Сторонами обумовлено, що договір оренди на-буває чинності з 01.09.2017 року до 01.08.2020 року.(т.1, арк.справи 40-42).
На виконання умов зазначеного договору орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі від 01.09.2017р. до договору оренди №01/09/17-01 від 01.09.2017 року.(т.1, арк.справи 43).
Зазначені докази до матеріалів справи долучено директором ТзОВ «Комфорт-Лайн» ОСОБА_1(т.1, арк.справи 39).
З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки площею 0,3397 га кадастровий №5610100000:01:002:0141 та 1,4303 га кадастровий №5610100000:01:002:0142, призначені для обслуговування будівель та споруд за адресою: пров.Робітничий,1, м.Рівне належать на праві влас-ності ТзОВ «Комфорт-Лайн» станом на 26.03.2019р. з 02.02.2014р., що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.(т.1, арк.справи 12-13, 120-121).
Матеріали справи свідчать, що ТзОВ «Комфорт-Лайн»-орендодавець та ПП «Авто-Оранти» уклали договори оренди земельних ділянок №01, №02 від 07.09.2017р.(надалі в тексті - Договір №1 та Договір №2), за умовами пунктів 1.1 яких орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні земельним законодавством, зобов'язався передати орендареві в строкове платне володіння і користування земельні ділянки за кадастровим №5610100000:01: 002:0141 загальною площею 0,3397 (за Договором №1) та за кадастровим №5610100000:01:002: 0142 загальною площею 1,4303 га (за Договором №2), які знаходяться за адресою: провул. Робітничий,1, м.Рівне, а орендар зобов'язався прийняти такі земельні ділянки, використовувати їх відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату.(т.1, арк.справи 14-15, 17-18; т.2, арк.справи 16-19, 24-27).
У п.1.2 Договорів визначено, що їх предметом є земельні ділянки із цільовим призначення - для обслуговування будівель та споруд.
Згідно з п.2.1 Договорів передбачено обов'язок орендодавця після набуття чинності цими договорами не пізніше 5 днів передати земельні ділянки в користування орендаря у стані, що відповідає умовам цих договорів та придатному для використання за цільовим призначенням.
Пунктом 2.3 Договорів встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вноси-ти орендодавцю орендну плату в порядку, у строки та у формі, які передбачені цими договорами, який кореспондується праву орендодавця, передбаченому п.2.2 Договорів, вимагати від орендаря своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати.
Розмір орендної плати і порядок розрахунків сторони погодили у розділі 3 Договорів. Так: орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за кори-стування земельними ділянками. Орендна плата становить 1 грн. 50 коп. за один м2 на місяць. На-рахування орендної плати здійснюється орендарем щомісячно. Виплата орендної плати здійснює-ться шляхом виплати орендодавцеві готівкових коштів або шляхом перерахування безготівкових коштів на його банківський рахунок за вимогою орендодавця. Розмір орендної плати не може змінюватися протягом дії цих договорів без спільної згоди сторін.
Відповідно до п.п.4.1-4.4 Договорів сторони погодили, що ці договори набувають чинності за умови досягнення сторонами згоди по всіх істотних умовах, підписання договорів сторонами. Договори набувають чинності з 07.09.2017 року і діють до 31.12.2027 року. У випадку якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договорів жодна зі сторін не виявить в письмовій формі небажання продовжувати їх дію, договори автоматично продовжуються на наступний період. Вказані догово-ри можуть бути розірвані виключно за письмовою згодою двох сторін або за рішенням суду.
Договори підписані та скріплені відтисками печаток юридичних осіб, а також право оренди ПП «Авто-Оранти» за вартістю 1 грн. 50 коп. за 1 м2 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2017р. тобто через 5 днів після підписання таких Договорів.(т.1, арк.справи 12-зворот, 13-зворот).
На виконання Договорів №1 та №2 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування земельні ділянки за кадастровим №5610100000:01:002:0141 за-гальною площею 0,3397 (за Договором №1) та за кадастровим №5610100000:01:002:0142 загаль-ною площею 1,4303 га (за Договором №2), які знаходяться за адресою: провул.Робітничий,1 у м.Рівне, про що складено акти приймання-передачі земельних ділянок.(т.1, арк.справи 16, 19; т.2, арк.справи 20, 28).
Колегія суддів зауважує, що копії Договорів №1 та №2 з актами приймання-передачі долу-чені до матеріалів справи Позивачем, а також надані Центром надання адміністративних послуг у місті Рівному на вимогу суду першої інстанції.(т.1, арк.справи 14-19; т.2, арк.справи 13-29).
Вбачається, що пропозиція сплатити 373 340 грн. заборгованості за користування земельни-ми ділянками згідно Договорів №1 та №2, яка вбачається з вимоги Позивача від 21.03.2019р. - от-римана Відповідачем 02.04.2019р, проте залишена без відповіді та без задоволення.(т.1, арк.спра-ви 22-24).
Матеріали справи містять виписку з банку по рахунку ТзОВ «Комфорт-Лайн», з якої вбача-ється, що за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. від ПП «Авто-Оранти» надійшло 105 200 грн. із призначенням платежу «оплата за оренду земельної ділянки згідно договору №01 від 07.09.2017р. та договору №2 від 07.09.2017р.».(т.1, арк.справи 44-46).
Також матеріали справи містять довідку ТзОВ «Комфорт-Лайн» щодо оплати ПП «Авто-Оранти» 15.03.2019р. 8 900 грн. та 03.04.2019р. 9 000 грн.(т.2, арк.справи 44).
З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2019р. під час стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, яку 15.08.2019р. суд першої інстанції прийняв до розгляду та визначив, що предметом спору є стягнення 430 857 грн. 70 коп. заборгованості за договорами оренди землі.(т.1, арк.справи 188, 198-200).
Подана під час провадження у справі №918/369/19 заява про збільшення позовних вимог від 13.08.2019р. надіслана Позивачем Відповідачеві-ПП «Авто-Оранти» за адресою: м.Рівне, пров. Робітничий, 1.(т.1, арк.справи 192).
Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Предметом спору є стягнення заборгованості за користування земельними ділянками згідно укладених договорів.
Відповідно до ст.ст.626, 638 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припи-нення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).
Відповідно до ст.173 ГК України - господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.ст. 11, 629 ЦК України.
Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -від-повідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтере-су.
Матеріалами справи стверджено, що 07.09.2017р. з моменту укладення Договорів №1 та №2 - між сторонами виникли відносини оренди землі, оскільки такі відповідають визначенню, пе-редбаченому ст.792 ЦК України коли за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володін-ня та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» (надалі в тексті - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необ-хідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'я-зані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.(ст.2 названого Закону).
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.(ч.5 ст.6 Закону).
Згідно з ч.ч. 1, 9 ст.93 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України) право орен-ди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земель-ною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Розглядаючи дану справу, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до статті 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Підставами виникнення, зміни та припинення земельних відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обставини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обставин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстави виникнення земельних прав і обо-в'язків; судові рішення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридичних осіб; події, з якими закон або інший правовий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земе-льних відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 ЦК України.
Відповідно до ст.13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобо-в'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
В силу вимог ч.1 ст.15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її вне-сення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено догово-ром оренди (ч.ч.1-3 ст.21 Закону).
Згідно з ч.1 ст.22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.
За приписами ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Таким чином, укладення Договорів оренди, їх державна реєстрація, прийняття та фактичне користування Відповідачем земельних ділянок, а також часткове виконання Договорів щодо спла-ти орендної плати та надіслання Позивачем вимоги про сплату заборгованості зумовлюють виник-нення у Відповідача зобов'язання сплатити орендну плату в повному обсязі.(т.1, арк.справи 14-19, 22-24, 44-46; т.2, арк.справи 13-29).
Переглядаючи рішення в цій частині, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не до-пускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, під-лягає виконанню з настанням цієї події.(статті 526, 530 ЦК України).
Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані посилання Скаржника на відсутність звернення Позивача до Відповідача з вимогою про сплати орендної плати, а також на незалучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної адміністрації та неповідомлення останнього про час та дату засідання, оскільки матеріа-ли справи містять таку вимогу, а відповідно до частини 2 статті 50 ГПК України - якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі - суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють само-стійних вимог щодо предмета спору. Натомість колегія суддів не вбачає підстав для переоцінки висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для залучення Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної адміністрації.(т.1, арк.справи 22-24, 198-192).
Безпідставним також є твердження Відповідача про неухвалення відповідно до ст.232-233 ГПК України процесуального рішення стосовно заяви про збільшення позовних вимог від 13.08. 2019р., оскільки жодною процесуальною нормою не передбачено винесення процесуального рі-шення при збільшенні позовних вимог, натомість ухвалою від 15.08.2019р. суд першої інстанції прийняв заяву про збільшення позовних вимог та визначив предмет спору стягнення 430 857 грн. 70 коп. заборгованості за договорами оренди землі.(т.1, арк.справи 188, 198-200).
Колегія суддів також не вбачає підстав для переоцінки висновку суду першої інстанції щодо відмови в зупиненні даної справи до розгляду справи №918/314/19, оскільки матеріалів спарви №918/369/19 достатньо для вирішення цього спору по суті та встановлення як факту користування Відповідачем спірними земельними ділянками, так і визначення правової природи відносин учас-ників даної справи.
Колегія суддів також відхиляє посилання Скаржника на те, що надані договори не відпові-дають за кількістю аркушів укладеним сторонами договорам, оскільки ОСОБА_4 не запере-чувала факту підписання Договорів як директор підприємства Відповідача, натомість Відповідач під час провадження в суді першої інстанції не скористався своїм правом на подання суду оригі-налів таких Договорів, а суд першої інстанції діючи в межах своїх процесуальних повноважень витребував реєстраційні справи у Центру надання адміністративних послуг у місті Рівному.(т.2, арк.справи 13-29).
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про дер-жавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Матеріали справи містять інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме май-но, згідно якої право оренди ПП «Авто-Оранти» за вартістю 1 грн. 50 коп. за 1 м2 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.09.2017р. тобто через 5 днів після підпи-сання Договорів № 1 та №2.(т.1, арк.справи 12-зворот, 13-зворот).
Необґрунтованим є також посилання Скаржника на те, що суд самостійно визначив які кошти зараховувати, а які не зараховувати в якості оплати орендної плати.
Так, за користування земельною ділянкою площею 0,3397 га Позивач нарахував орендну плату в сумі 5 095 грн. 50 коп. (3 397 м2 х 1,5 грн.), а за земельну ділянку 1,4303 га - 21 454 грн. 50 коп.(14 303 м2 х 1,5 грн.). Загальний розмір орендної плати за період з 07.09.2017 року по 27.05. 2019 року склав 547 929 грн. 20 коп., а саме: за земельну ділянку площею 0,3397 га - 105 159 грн. 07 коп.(вересень 2017 року - 3 906 грн. 55 коп.(23 х 5 095,50 грн/30) + 96 814 грн. 50 коп.(з 01.10.2017 року по 01.05.2019 року: 19 місяців х 5 095 грн. 50 коп.) + травень 2019 року - 4 438 грн. 02 коп.(27 х 5 095,50 грн/31); за земельну ділянку 1,4303 га - 442 770,13 грн (вересень 2017 року - 16 448 грн. 45 коп.(23 х 21 454,50 грн/30) + 407 635 грн. 50 коп. (з 01.10.2017 року по 01.05.2019 року: 19 міся-ців х 21 454,50 грн)+ травень 2019 року - 18 686 грн. 18 коп.(27 х 21 454,50 грн/31).
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що борг Відпові-дача перед Позивачем зі сплати орендної плати становить 442 729 грн. 20 коп., тобто за мінусом сплачених 105 200 грн. орендної плати.
Довідка ТзОВ «Комфорт-Лайн» щодо оплати ПП «Авто-Оранти» 15.03.2019р. 8 900 грн. та 03.04.2019р. 9 000 грн.(т.2, арк.справи 44) не є належним доказом, який підтверджує господарську операцію щодо сплати вказаних сум. Крім того, у судових засіданнях апеляційної інстанції ОСОБА_5 неодноразово наголошувала, що внесла такі кошти як учасник Товариства, а не директор ПП «Авто-Оранти».
При цьому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, Позивач заявив до стягнення з Відповідача 430 857 грн. 70 коп., а суд першої інстанції дійшов правомірного вис-новку про задоволення саме заявлених вимог.
З огляду на викладене, апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню, тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.
Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Авто-Оранти» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2019р. у справі №918/369/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
3. Матеріали справи №918/369/19 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.