13 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 338/1463/19 пров. № А/857/1381/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С.М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2019 року в справі № 338/1463/19 (головуючий суддя Битківський Л. М.,смт. Богородчани) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, поліцейський сектору реагування патрульної поліції Богородчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Гоголь Микола Миколайович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, поліцейський сектору реагування патрульної поліції Богородчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Гоголь Микола Миколайович про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня 2019 року, якою позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відносно нього безпідставно винесено спірну постанову та накладено адміністративне стягнення, адже ближнє світло фар у його автомобілі було включене, але одна із ламп ближнього світла фар перегоріла і не працювала, але Правила дорожнього руху таке не забороняють.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №503449, винесену інспектором СРПП №3 Богородчанського ВП ГУНП сержантом поліції Гоголем М.М. від 07.12.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що згідно з постановою поліцейського Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Гоголя М.М. серії БАА №503449 від 07.12.2019 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП за те, що о 10 год.13 хв. на автодорозі Н-09 Мукачево-Львів, керував автомобілем AUDI р.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Разом з тим, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КупАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Вказана постанова не підтверджена доказами, які поза розумним сумнівом доводять вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення. Перегляд матеріалів відеофіксації дає підстави стверджувати, що під час руху автомобіля було увімкнуто світло фар, разом з тим категорично ствердити чи це ближнє світло, чи денні ходові вогні, чи габаритні вогні з представленого відео суд не може. Інспектор, як свідчить матеріали розгляду адміністративної справи, вказану обставину на місці не перевірив, режим роботи освітлювальних приладів не з"ясував.
Крім того, слід констатувати, що ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів, загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону, і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині дороги, а також користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, тощо. Вказана норма є бланкетною і зобов'язує посадову особу, яка її застосовує визначити конкретний пункт правил дорожнього руху, який порушено.
Зі змісту вказаної норми слідує, що відповідальність наступає за порушення правил користування зовнішніми світловими приладами, які регулюються розділом 19 ПДР, а також за окремі порушення розділу 9 ПДР, яким регулюється порядок застосування попереджувальних сигналів. Зокрема, увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є попереджувальним сигналом, однак відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена лише за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху, чи зміні його напрямку, усі інші порушення слід кваліфікувати за ст. 125 КУпАП.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2019 року в справі № 338/1463/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року.