вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" лютого 2020 р. Справа№ 911/2549/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання Нікітенко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: адвокат Кислощук Я.С. довіреність № 327 від 05.12.2019;
від відповідача: адвокат Дмитренко О.О. довіреність № Др-295-1219 від 26.12.2019;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 (повний текст складено 19.11.2019)
у справі № 911/2549/18 (суддя Христенко О.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут",
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"
про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації,-
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Киїоблгаз Збут" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 до апеляційного провадження, рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації - задовольнити у повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, судом першої інстанції під час прийняття судового рішення у справі не було надано належної оцінки обставинам справи, зокрема, тому, що протягом 2016-2017р.р. на адресу позивача надходили звернення від побутових споживачів природного газу, з яких стало відомо про існування розбіжностей між даними, наданими позивачу відповідачем щодо обсягів фактично спожитого природного газу та даними, які передані побутовими споживачами, тому є всі підстави вважати, що відповідачем допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу, а позивач, сплачуючи вартість отриманої від газорозподільної компанії послуги з розподілу природного газу, несе необґрунтовані витрати, обумовлені наданням некоректної інформації щодо обсягу послуги.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час дослідження доказів не було взято до уваги, що в порушення вищевикладеного, відповідачем під час визначення обсягу розподіленого природного газу прийнято за основу не дані комерційних вузлів обліку газу, а розрахункові величини.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий судя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
23.12.2019 скаржником було усунено недоліки апеляційної скарги. Надано докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн, шляхом подання відповідної заяви.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у зв'язку і перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, призначено повторний авто розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям справу № 911/2549/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 06.02.2020.
11.01.2020 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 залишити без змін, вказує на те, що зі сторони відповідача відсутні порушення норм діючого законодавства, а також умов діючих договорів при здійсненні розподілу природного газу, в тому числі - в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами. Відповідна достовірна інформацію про обсяг фактично спожитого природного газу своєчасно та в повному обсязі надається відповідачем, у зв'язку із чим підстави для її повторної передачі відсутні.
На підставі ст.ст. 216, 234, 281 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 до 13.02.2020.
Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" про визнання неправомірними дій та надання достовірної інформації - задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2020 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення, з підстав, викладених, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" є суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника на території Київської області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 та Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 за № 187, від 19.10.2018 за № 867).
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 25.06.2015 між позивачем та відповідачем укладений договір на розподіл природного газу № 1-2015-290-Н, відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 якого відповідач, за договором газорозподільне підприємство, зобов'язується надати позивачу, за договором замовнику, з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів позивача (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Газ позивача, транспортування якого за цим договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.
Відповідно до п. 4.6 договору встановлено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між відповідачем та позивачем актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору. Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою відповідача реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача за формою, наведеною у додатку № 2 до договору (п. 4.6.1 договору).
Згідно із п. 4.9 договору акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків позивача з відповідачем.
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі-тариф), встановленим для відповідача Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 5.1 цього договору є обов'язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.
Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 5.4 договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.
Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору).
Додатком 1 до договору, між сторонами визначені договірні (планові) обсяги транспортування природного газу позивача ГРМ на 2015, за яким газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 472 900,0 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами.
30.12.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 якою сторони прийшли до згоди викласти абз. 1 п. 11.1 договору у наступній редакції: "Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги до їх повного здійснення".
Додатком № 1 до договору (в редакції викладеній додатковою угодою № 1 від 30.12.2015), сторони дійшли згоди, що відповідач здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 359 586,190 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами; відповідач здійснює протягом 2016 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 488 112,070 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами.
31.03.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 якою сторони дійшли до згоди викласти абзац 1 пункту 11.1 договору у наступній редакції: "Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані відповідачем послуги до їх повного здійснення".
Також зазначеною Додатковою угодою № 2 від 31.03.2016 сторони виклали пункт 11.3 договору в наступній редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.04.2016; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Сторони також дійшли згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 по 30.04.2016 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 901 965,157 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 3 від 30.04.2016 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2016 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 31.12.2016; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Відповідач здійснює з 01.07.2015 по 31.12.2016 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 1 258 593,144 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 4 від 14.12.2016 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.03.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 31.03.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Відповідач здійснює з 01.07.2015 по 31.03.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 2 140 921,735 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 5 від 31.03.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 30.06.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.06.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Відповідач здійснює з 01.07.2015 по 30.06.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 1 891 375,375 тис.куб.м., у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 6 від 30.06.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 30.09.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 по 30.09.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Відповідач здійснює з 01.07.2015 по 30.09.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 50 990,000 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 7 від 29.09.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2017 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.10.2017 по 31.12.2017; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам позивача. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Газорозподільне підприємство здійснює з 01.10.2017 по 31.12.2017 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 406 991,400 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Додатковою угодою № 8 від 29.12.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо дії договору в частині надання послуг до 31.12.2018 та в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 11.3 договору в редакції: "Додатки до договору: 1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.01.2018 по 31.12.2018; 2. Реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника. Підписані додатки до договору є невід'ємними частинами договору".
Між позивачем та відповідачем досягнуто згоди викласти п. 1 додатку № 1 до договору в наступній редакції: "Газорозподільне підприємство здійснює з 01.01.2018 по 31.12.2018 транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 967 158,000 тис.куб.м, у тому числі, за місяцями та кварталами".
Так, на підставі даного договору за період з липня 2015 по вересень 2018 відповідачем здійснено транспортування природного газу розподільними мережами до споживачів відповідно до Реєстру обсягів реалізації природного газу в обсязі 2 841 906,408 тис.куб.м на загальну суму 1 833 418 162,49 грн., зокрема: в липні 2015р. - 14 784,532 тис.куб.м на суму 6 887 226,38 грн.; в серпні 2015р. - 13 399,442 тис.куб.м на суму 6 241 996,06 грн.; в вересні 2015р. - 14 595,626 тис.куб.м на суму 6 799 226,42 грн.; в жовтні 2015р. - 66 834,199 тис.куб.м на суму 33 748 597,13 грн.; в листопаді 2015р. - 106 364,036 тис.куб.м на суму 53 709 583,62 грн.; в грудні 2015р. - 143 608,355 тис.куб.м на суму 72 516 474,94 грн.; в січні 2016р. - 209 943,070 тис.куб.м на суму 134 833 837,27 грн.; в лютому 2016р. - 137 268,897 тис.куб.м на суму 88 159 576,42 грн.; в березні 2016р. - 126 856,987 тис.куб.м. на суму 81 472 631,34 грн.; в квітні 2016р. - 41 035,275 тис.куб.м на суму 27 920 401,11 грн.; в травні 2016р. - 22 439,664 тис.куб.м на суму 15 267 947,39 грн.; в червні 2016р. - 14 276,359 тис.куб.м. на суму 9 713 634,67 грн.; в липні 2016р. - 14 904,260 тис.куб.м на суму 10 140 858,50 грн.; в серпні 2016р. - 14 870,462 тис.куб.м на суму 10 117 862,34 грн.; в вересні 2016р. - 20 738,598 тис.куб.м на суму 14 110 542,08 грн.; в жовтні 2016р. - 76 336,018 тис.куб.м на суму 51 993 988,58 грн.; в листопаді 2016р. - 127 125,955 тис.куб.м на суму 86 588 030,47 грн.; в грудні 2016р. - 166 547,736 тис.куб.м на суму 113 438 993,96 грн.; в січні 2017р. - 188 457,478 тис.куб.м на суму 128 271 697,84 грн.; в лютому 2017р. - 162 938,179 тис.куб.м на суму 110 902 242,14 грн.; в березні 2017р. - 107 550,247 тис.куб.м на суму 72 203 000,12 грн.; в квітні 2017р. - 57 847,284 тис.куб.м на суму 39 373 175,37 грн.; в травні 2017р. - 26 591,526 тис.куб.м на суму 18 099 256,26 грн.; в червні 2017р. - 15 429,818 тис.куб.м на суму 10 502 151,818 грн.; в липні 2017р. - 16 129,712 тис.куб.м на суму 10 978 527,18 грн.; в серпні 2017р. - 15 279,225 тис.куб.м на суму 10 399 651,71 грн.; в вересні 2017р. - 18 428,013 тис.куб.м на суму 12 542 842,013 грн.; в жовтні 2017р. - 55 637,804 тис.куб.м на суму 37 869 314,92 грн.; в листопаді 2017р. - 110 284,547 тис.куб.м на суму 75 064 074,07 грн.; в грудні 2017р. - 136 614,261 тис.куб.м на суму 92 985 130,61 грн.; в січні 2018р. - 168 043,673 тис.куб.м на суму 114 377 245,59 грн.; в лютому 2018р. - 156 054,920 тис.куб.м на суму 106 217 220,74 грн.; в березні 2018р. - 161 035,628 тис.куб.м на суму 109 607 289,84 грн.; в квітні 2018р. - 40 840,489 тис.куб.м на суму 27 797 670,43 грн.; в травні 2018р. - 15 555,296 тис.куб.м на суму 10 587 556,67 грн.; в червні 2018р. - 13 428,813 тис.куб.м на суму 9 140 187,27 грн.; в липні 2018р. - 14 592,678 тис.куб.м на суму 9 932 360,36 грн.; в серпні 2018р. - 13 867,378 тис.куб.м на суму 9 438 692,17 грн.; в вересень 2018р. - 18 230,357 тис.куб.м на суму 12 408 310,19 грн.
Однак, позивач у позовній заяві зазначає, що протягом 2016-2017 ним отримані звернення від побутових споживачів природного газу, з яких вбачаються розбіжності між даними, наданими позивачу відповідачем щодо обсягів фактично спожитого природного газу та даними, переданими побутовими споживачам, у зв'язку із чим, позивач вважає, що відповідачем допущено завищення обсягів природного газу споживачам категорії населення шляхом донарахування та обліку газу за плановими величинами середньомісячного споживання газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до п.п. 1, 2 глави 1 розділу VI "Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу" Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРМ), суб'єктам ринку природного газу (у т.ч. споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у т.ч. побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу, надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30 вересня 2015 року (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у т.ч. для взаєморозрахунків між ними (п. 1 гл. 1 розділу IX Кодексу ГРМ).
Згідно із абз. 3, 4 п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Відповідно до п. 13 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30 вересня 2015 року, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Згідно із п. 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Тобто, враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов'язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.
Згідно із ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався надати позивачу з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж балансової належності споживачів замовника (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.
Відповідно до п. 2.3 договору позивач зобов'язався сплатити відповідачу вартість послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами договору.
Згідно із п.п. 3.1-3.4 вказаного договору за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м.) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) - 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа). Облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 67/11941 від 26.01.2006, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246. Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між позивачем, відповідним споживачем та відповідачем. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних Газорозподільного підприємства.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводних компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.
Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки Оператора ГРМ визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, а також договором розподілу природного газу.
Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з порядком (методикою), затвердженим (затвердженою) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі.
Тобто, з моменту затвердження Кодексу ГРМ та впродовж спірних правовідносин, законодавчо вже було встановлено, що об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому визначений та врегульований порядок перерахунку об'єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.
У зв'язку з тим, що на момент дії цієї редакції розділу IX Кодексу ГРМ приведення до стандартних умов можливо було лише згідно Методики № 116, а отже саме за нею відповідач і приводив об'єми спожитого природного газу до стандартних умов.
При цьому, правові підставами для застосування Методики № 116 полягають, зокрема, в тому, що Методика № 116 - є єдиним документом, яким врегульований порядок приведення до стандартних умов; терміни та визначення, згадані в Методиці №116, містять в собі поняття "побутовий лічильник газу", який встановлюється у фізичних осіб, за рахунок чого обґрунтованим є застосування даної Методики в правовідносинах, де учасником виступає фізична особа; коефіцієнти коригування показів лічильника, визначені в Методиці № 116, повністю співпадають з коефіцієнтами, визначеними в "Методиці визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595 (далі - Методика № 595); законодавчо встановлено, що об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг), а в подальшому врегульовано, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати лише за відповідними додатками до Методики №116.
В подальшому, в січні 2017р., внесені доповнення до розділу IX Кодексу ГРМ, які починали діяти з 15.03.2017, згідно яких, об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та приведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу. Оператор ГРМ відповідає за переведення об'єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії.
В цей же період, Кодекс ГРМ було доповнено Розділом XV, де в п. 3 глави 1 було зазначено, що для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (к) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2004 за № 346/8945.
Тобто, дії відповідача про приведенню об'ємів природного газу до стандартних умов згідно із Методикою № 116 є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
В п.п. 5.1.1 п. 5.1 глави 5 - п.п. 5.1.5 п. 5.1 глави 5 Методики № 116 йдеться про необхідність застосування того чи іншого Додатку до Методики в залежності від місця розміщення лічильника газу. Розрахунки об'єму газу, приведеного до стандартних умов, здійснюються з урахуванням коефіцієнтів коригування показів лічильників, визначених у цій Методиці.
Оплата за газ у період, визначений в договорі на постачання газу, здійснюється за об'єми газу, які приведено до стандартних умов (розділ 1 Методики № 116).
Розділом 3 Методики № 116 встановлено, що у цій Методиці є посилання на такі нормативні документи:
1) ГОСТ 2939 - 63 "Газы. Условия для определения объема";
2) ДСТУ 3336 - 96 "Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги".
В розділі 1 Методики № 116 зазначено, що Методика приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу призначена для приведення об'єму природного газу, який вимірюється побутовими лічильниками газу в робочих умовах, до стандартних умов за результатами вимірювання об'єму газу низького тиску лічильниками, що не мають спеціальних пристроїв для автоматичного приведення до стандартних умов їх показів у разі зміни температури та тиску газу
Оскільки у фізичних осіб розташовані виключно побутові лічильники природного газу, а отже це стало підставою для відповідача щодо застосування Методики № 116, яка є єдиним документом, який регулює спірне питання, а тому і підлягає застосуванню у даному випадку.
Як зазначено вище, пунктом 2 глави 1 розділу IX Кодексу ГРМ визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Типовий договір розподілу природного газу, затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі Типовий Договір)
Пунктами 5.3, 5.6 Типового Договору передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб.м) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі ГРМ. Після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВтгод, в Гкал, в - МДж. Дані про об'єм (куб.м) та обсяг (кВт год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором.
Із матеріалів справи вбачається, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем, останній визначав не лише об'єми спожитого природного газу, який обліковується лічильниками природного газу, а і за нормами споживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова № 619), було встановлено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якими було визначено, що при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання норма природного газу становить 9,8 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 18,3 м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 23,6 м3 людино-місяць.
Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" (далі-постанова № 409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 у графі "Норма споживання" цифри "9,8", "18,3", "23,6" замінено відповідно цифрами "6", "9", "18".
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - постанова № 237) до вищевказаних норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених Постановою № 619, були внесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 3 м3 людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 4,5 куб.м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача - 9 куб.м. людино-місяць.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 по справі № 826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016, було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову № 237.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 зазначено, що постанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.
Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 куб.м, 18,3 куб.м, 23,6 куб.м, у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, є чинними.
В подальшому, в межах спірного періоду, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 прийнято постанову № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" (далі - Постанова № 203), п. 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме: при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання - 4,4 куб.м людино-місяць; при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 7,1 куб.м людино-місяць; при використанні газової плити та водонагрівача -14 куб.м людино-місяць.
До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 01.02.2016.
Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", було визнано такою, що втратила чинність Постанова № 619.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 609 були внесені зміни до постанови № 203, у додатку до Постанови у графі "норма споживання" цифри "4,4", 7,1" і "14" замінено відповідно цифрами "3,3", "5,4" і "10,5".
Зазначена Постанова № 203 також була оскаржена до Окружного суду м. Києва (справа № 826/2507/18).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 та постановою Верховного Суду від 27.11.2018, визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників"; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23.03.2016 № 204 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України", після набрання рішенням законної сили.
Таким чином, в межах спірного періоду діяли норми, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 "Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників".
З вищевикладеного вбачається, що за спірний період, відповідачем обґрунтовано визначено об'єм споживання природного газу населенням, що не забезпечено лічильниками природного газу та передано їх до ТОВ "Київоблгаз Збут".
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що дії відповідача щодо приведення до стандартних умов обсягів розподіленого населенню природного газу, а також, на правомірність застосування норм споживання газу (для споживачів, що не забезпечені лічильниками природного газу), протягом спірного періоду є правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, застосування коефіцієнту приведення до стандартних умов при визначенні обсягу розподіленого природного газу по об'єктах побутових споживачів, вузли обліку яких не обладнані корекцією тиску та температури, повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів протиправної поведінки відповідача під час виконання зобов'язань за договорами розподілу природного газу, в тому числі і в частині обліку спожитого природного газу побутовими споживачами, позивачем не надано.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі 911/2549/18 та для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", відсутні.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Скаржником у апеляційній скарзі не наведено порушень норм процесуального права, передбачених ч. 3 ст. 277 ГПК України, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18.
Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут", згідно із ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.11.2019 у справі № 911/2549/18 залишити без змін.
3. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут".
4. Справу № 911/2549/18 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.02.2020.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич