79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.08.07 Справа № 12/243
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Будинкоуправління адмінбудівель» № 42 від 05.02.2007 року (вх. № 157 від 12.02.2007 року)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2007 року у справі № 12/243
за позовом Обласного комунального підприємства “Будинкоуправління адмінбудівель», м.Ужгород
до Закарпатської обласної спілки ветеранів війн, м.Ужгород
про стягнення 3154,99 грн. основного боргу та 211,27 грн. пені.
за участю представників:
від позивача: Лазаренко О.В., довіреність від 17.04.2007 року.
від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2007 року у справі № 12/243 частково задоволено позов Обласного комунального підприємства “Будинкоуправління адмінбудівель» до Закарпатськоої обласної спілки ветеранів війн: стягнено з відповідача на користь позивача 1644,37 грн. основного боргу та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Обласне комунальне підприємство “Будинкоуправління адмінбудівель» (позивач у справі) не погоджуючись з рішенням місцевого суду подало апеляційну скаргу № 42 від 05.02.2007 року (вх. № 157 від 12.02.2007 року), в якій вважає, що оскаржуване рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи, посилаючись на те, що судом не було враховано, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 3154,99 грн. підтверджується матеріалами справи: рахунками за грудень 2005 року -грудень 2006 року, калькуляцією на утримання адмінбудівлі з січня по грудень 2006 року. Апелянт просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким поданий ним позов задоволити повністю.
Представник Закарпатської обласної спілки ветеранів війн в судовому засіданні 16.05.2007 року вимоги апеляційної скарги заперечив та просив апеляційний суд залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2007 року у справі № 12/243 без змін.
Відповідач явку представника в дане судове засідання не забезпечив, причин зазначеного суду не повідомив.
Сторони вимог ухвали суду від 16.04.2007 року повторно не виконали.
Апеляційний суд враховуючи положення ч. 3 ст. 22, ст. 101 ГПК України, дійшов висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2007 року у справі № 12/243 за наявними матеріалами справи та за відсутності представника відповідача в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Відповідно до угоди № 1 про відшкодування витрат та комунальних послуг від 01.12.2005 року, укладеного між сторонами (надалі Угода), позивач взяв на себе зобов'язання забезпечити обслуговування, експлуатацію, поточний ремонт місць загального користування та інженерних систем будівлі, що знаходиться у м.Ужгороді, вул. Гойди, 8, а також утримувати прибудинкову територію, зокрема надавати слідуючі послуги: тепло-водопостачання, водовідведення, енергопостачання, прибирання орендованих приміщень, приміщень загального користування та прилеглої території, вивіз сміття та інше, а відповідач зобов'язувався брати участь у витратах позивача на виконання вищевказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих позивачем за цією Угодою (п. 1.1-1.2). Сторони обумовили в угоді, що ціни по даній угоді динамічні та змінюються з тарифами на комунальні послуги та мінімальної заробітної плати відповідно до законодавства та коефіцієнта інфляції кожного місяця (п. 2.1). Позивач кожного місяця надає відповідачу рахунки для оплати відшкодування вартості фактично наданих послуг, а відповідач проводить їх оплату (п. 2.3). Відповідач укладає угоди з постачальниками електроенергії, води, тепла та здійснює оплату за їх споживання (п. 3.2).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій розрахунків використання теплової енергії, калькуляцій на утримання адмінбудинку за адресою: м.Ужгород, вул. Гойди, 8, платіжних доручень про оплату замовлених послуг, позивачем за період з грудня 2005 року по листопад включно 2006 року надано відповідачу по Угоді послуг на загальну суму 3154,99 грн., на оплату яких відповідачу виставлялись згідно п. 2.3 Угоди рахунки, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідачем не подано суду в відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України доказів фактичного не надання позивачем послуг згідно Угоди.
В той же час, суд першої інстанції враховуючи відсутність поданих відповідачем доказів неналежного виконання позивачем умов Угоди, безпідставно дійшов висновку про виконання позивачем зобов'язань за Угодою на суму 1644,37 грн., без врахування поданих позивачем доказів в підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів погашення боргу в сумі 3154,99 грн.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що позов в частині стягнення основного боргу в сумі 3154,99 грн є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду в частині відмови в позові про стягнення 1510,62 грн. основного боргу (3154,99 -1644,37 = 1510,62 грн.) підлягає скасуванню.
Крім цього, апеляційний суд вважає, що підлягає скасуванню й рішення місцевого суду в частині відмови в позові про стягнення пені, нарахованої відповідно до п. 3.6 Угоди в розмірі 92,96 грн. Такий висновок базується на встановленому факті несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем щодо оплати отриманих послуг При цьому, колегія суддів вважає, що встановлений сторонами в Договорі розмір пені в силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 193, ч.ч. 4, 6 ГК України, ст.ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» обмежений подвійною обліковою ставкою НбУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства, п. 3.6 Договору, з відповідача слід стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов»язання щодо оплати наданих йому послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. При цьому, враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, апеляційний суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до даної норми Закону, а саме за шестимісячний період, починаючи з дня коли зобов»язання мало бути виконано (за період грудень 2005 року - травень 2006 року): стягнути з відповідача 92,96 грн пені, а в решті позовної вимоги про стягнення пені -рішення місцевого суду залишити без змін.
Враховуючи вимоги ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Будинкоуправління адмінбудівель» частково задоволити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.01.2007 року у справі № 12/243 в частині відмови в позові про стягнення 1510,62 грн. основного боргу, 92,96 грн. пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення 1510,62 грн. основного боргу, 92,96 грн. пені задоволити. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
3. Стягнути з Закарпатської обласної спілки ветеранів війн на користь Обласного комунального підприємства “Будинкоуправління адмінбудівель» 49 грн 21 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 24 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 113 грн. 86 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Доручити господарському суду Закарпатської області видати відповідно до ст. 116 ГПК України наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь